3. Яких правил гігієни розумової діяльності треба дотримуватися?

Напружена або тривала розумова праця супроводжується вто­мою організму, може викликати порушення його діяльності, зни­ження працездатності. Для попередження таких негативних на­слідків слід дотримуватись правил гігієни, які для особин різного віку та професій відрізняються. Кожна людина повинна володіти загальногігієнічними навичками.

Людям з переважанням розумової праці потрібна підвищена увага до регулярних занять фізичними вправами. Особливо це стосується учнів у період підготовки до екзаменів. Кожні 45—50 хвилин занять повинні супроводжуватись 10—15-хвилинними перервами для виконання фізичних вправ. У загальному вигля­ді гігієнічні вимоги до режиму дня такі

Завжди в один і той самий час лягати спати і прокидатися.

Додержувати режиму харчування (їсти 4 рази на день — в один і той самий час).

Чергувати розумову працю з відпочинком.

Під час перерви грати в рухливі ігри, не читати, займатися фі­зичною працею.

2—3 години на день перебувати на свіжому повітрі (після уро­ків, після виконання домашніх завдань, перед сном).

Суворо додержувати гігієнічних рекомендацій під час писан­ня, читання, рукоділля.

У вихідний день якнайбільше перебувати на свіжому повітрі, додержувати режиму харчування і сну.

Під час канікул ходити на прогулянки, екскурсії, брати участь у різних розвагах.

Висновок: для підтримки функціонального стану нервової си­стеми необхідно виділяти час для активного відпочинку, дотри­муватись правил гігієни розумової праці, не допускати надлишку негативних емоцій.

Білет 12.

1. Загальна характеристика класу Хрящові та Кісткові риби. Охарактеризуйте пристосованість риб до життя в воді.

КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ (CHONDRICHTHYES)

  Хрящові — найдавніші риби. Відомі з середнього девону. Мешкають у морі (декілька видів — у прісних водах). Налічуєть­ся близько 140 сучасних родів і близько 730 видів. Розміри тіла від 6 см. до 20 м. (китова акула). Представниками класу є акули (тигрова, блакитна, плащеносна) і скати (хвостокол, риба — пилка). Акули мають торпедоподібну форму, тіло скатів сплощене в спинно-черевному напрямі. їх шкіра покрита лускою особливого вигляду, яка називається плакоїдною і за будовою нагадує зуби ссавця. Скелет хрящовий. Хорда зберігається протягом всього життя. Плавальний пузир і зяброві кришки відсутні. Зяброві щі­лини в кількості 5-7 пар відкриваються назовні. Хрящові риби роздільностатеві, запліднення у них внутрішнє. Для акул харак­терне живородіння.

  Тиск осмосу внутрішнього середовища у хрящових риб забез­печується головним чином за рахунок сечовини, розчиненої в крові. Порожнинні рідини гипертоничні по відношенню до на­вколишнього середовища. При перенесенні хрящових риб у пріс­ну воду тиск осмосу крові й інших порожнинних рідин падає і вони швидко гинуть. Прісноводі хрящові риби для збереження високого тиску осмосу виділяють велику кількість сечі.

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (OSTEICHTHYES)

  Кісткові риби — найчисленніша група хребетних тварин (до 20 тис. видів). Відомі з нижнього девону. Довжина від 0,7-1,1 см. до 5-7 м., іноді більше, маса до 1,5 т.

  Внутрішній скелет звичайно більш-менш скостенілий, а як­що хрящовий, то не завапнявілий. Завжди є шкірні кістки. Луска ганоїдна, космоїдна або кісткова (циклоїдна або ктеноїдна). Лопа­ті плавників підтримуються хрящовим або кістковим промінням. Зябра не розділені перегородкою, зяброві щілини прикриті кри­шкою. Плавальний пузир у деяких повторно відсутній. Спіраль­ний клапан в кишечнику і артеріальний конус серця тільки у да­вніх груп. Запліднення, як правило, зовнішнє, є і живородячі форми.

  Осморегуляція у прісноводних і морських кісткових риб принципово різна: перші виводять надлишок води через зябра і шкіру, другі вивільняються від надлишку солей через нирки і зябра. Широкий діапазон осморегуляційних процесів дозволяє кістковим рибам жити у водоймищах з різною солоністю; прохід­ні кісткові риби можуть переходити з морської води в прісну і на­впаки.

  Основні ряди класу та їх представники:

  осетрові — білуга, осетр, севрюга і давні кісткові риби;

  оселедцеподібні — різні види оселедця, кільки, сардини;

  лососеподібні — ряпушка, сьомга, форель, кета, горбуша;

  коропоподібні — сазан, сріблястий карась, лінь, плотва, лящ;

  окунеподібні — ставрида, скумбрія, судак, окунь;

  кистепері — давні, майже вимерлі види, відомі з раннього девону, в середньому девоні дали початок наземним хребетним; ма­ють плавники, пристосовані й для пересування по суші; пред­ставлені єдиним сучасним видом — латимерією;

  дводишні — найдавніші риби Африки, Австралії та Південної Америки (протоптерус, рогозуб, американський лусочник); разом із зябровим диханням у них є легеневе (великий комір­частий плавальний міхур перетворений на одну або дві «леге­ні») — служить для дихання атмосферним повітрям; повітря в легені надходить через ніздрі; є «легеневий» кровообіг: пе­редсердя частково розділене на праву та ліву частини.

  Значення риб. Риби є однією з ланок харчових ланцюгів у природі і беруть участь в кругообігу речовин. Для підгодівлі худо­би і як добриво використовується мука, приготована з відходів рибної промисловості. Людина використовує в їжу промислових риб і різні продукти з них. М'ясо риб має цінні смакові якості і є джерелом тваринних білків. Використовується в їжу їхня ікра (чорна і червона), печінка. Ікра багата вітамінами, з печінки оде­ржують риб'ячий жир.

 

Рис. 77. Будова риби: 1 — зябра; 2 — серце; З — черевна аорта; 4 — шлунок; 5 — кишка; 6 — селезінка; 7 — статева залоза; 8 — плавальний міхур; 9 — нирки; 10 — анальний отвір; 11 — печінка.

 

   Добування риби поставлене на промислову основу й регулю­ється певними законодавчими актами. Найбільш поширений ви­лов тріскових, оселедцеподібних, осетрових і лососевих риб. Об'єктами промислу є також атлантична оселедцева і лососева акули. Завдяки розробці технологій штучного вирощування й утримання з'явилася можливість розселяти цінні види риб (вугре-подібні, лососеві, осетрові) по різних водоймищах. Існує також ціла мережа ставкових господарств рибоводів, призначених для розведення риб, переважно коропових.