1. Загальна характеристика класу Ссавці. Значення ссавців у природі та житті людини. Охорона ссавців.

Характерні ознаки: волосяний покрив, розвинені шкірні залози, диференційовані зуби, високорозвинені нервова система та органи чуття, наявність діафрагми та альвеолярних легень. Характерне живородіння і вигодовування малят молоком.

Підклас Першозвірі: розмножуються, відкладаючи яйця. Представники: качкодзьоб, єхидна.

Сумчасті ссавці: народжують недорозвинених малят, яких виношують у сумці. Представники: кенгуру, коала, опосум, сумчастий вовк.

Плацентарні ссавці: зародок розвивається в матці (спеціальний м’язовий орган), з тілом матері зв’язаний через плаценту.

Ряд Комахоїдні. Зуби мало диференційовані, півкулі переднього мозку без звивин. Добре розвинений нюх. Представники: їжаки, землерийки, кроти, вихухіль.

Ряд Рукокрилі. Передні кінцівки видозмінені на крила. Добре розвинений кіль. Нічні тварини, здатні до ехолокації. Представники: кажани, крилани.

Ряд Хижі. Добре розвинені ікла. Ключиці недорозвинені або відсутні. Представники: вовки, тигри, ведмеді.

Ряд Ластоногі. Кінцівки недорозвинені, видозмінились на ласти. Добре розвинений підшкірний шар жиру. Представники: моржі, тюлені, котики.

Ряд Примати. Дуже рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Розвинені нігті. Головний мозок має звивини. Представники: лемури, мавпи, людина.

Ссавці регулюють ріст і розвиток рослин, є санітарами природи та кормом для інших тварин, сприяють розповсюдженню насіння, розпушують ґрунт, шукаючи їжу, є об’єктом промислу та звірівництва. Багато ссавців приручено й одомашнено людиною. З них одержують вовну, хутро, шкури, м’ясо, молоко, жир тощо. Чимало ссавців, зокрема гризуни, завдають шкоди культурним рослинам, знищують запаси продуктів та переносять збудників небезпечних хвороб.

У результаті безконтрольного промислу ссавців та руйнування їх природного середовища існування багато видів зараз знаходяться під загрозою зникнення і тому потребують охорони.

Охорона ссавців полягає у встановленні термінів та правил полювання на промислових звірів; створенні заказників, заповідників для відновлення рідкісних видів тварин; проведенні акліматизації та реакліматизації. До Червоної книги України занесено 41 вид ссавців, зокрема: їжак вухатий, вечірниця мала, заєць біляк, мишівка степова, азовка, горностай, борсук, кіт лісовий, рись звичайна, тхір степовий, зубр.

2. Симпатична та парасимпатична нервові системи, їх функції.

Симпатична нервова система

Нервові волокна виходять з головного, грудного й поперекового відділів центральної нервової системи. Ганглії розташовані поряд зі спинним мозком. Прегангліонарні волокна короткі, іннервують великі області. Постгангліонарні волокна довгі, численні. В ефекторах звільняється норадреналін. Має ге-нералізовану дію, збудливий ефект. Підвищує інтенсивність обміну, посилює ритмічні форми активності, знижує пороги чутливості. Домінує під час стресу.

Симпатична нервова система прискорює роботу серця, звужує просвіт судин, підвищує кров’яний тиск і т. д. Вона стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах організму. Під час різних емоцій (страх, гнів) і станів, що пов’язані з великим напруженням організму (інтенсивна фізична праця, спортивні змагання), має місце підвищення функції симпатичної нервової системи. Вона сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження всіх його сил.

 Парасимпатична нервова система

Нервові волокна виходять з головного та крижового відділів центральної нервової системи. Ганглії розташовані поряд з ефектором. Прегангліонарні волокна довгі, іннервують обмежені ділянки. Постгангліонарні волокна короткі, нечисленні. В ефекторах звільняється ацетилхолін. Має місцеву дію, гальмуючий ефект. Знижує інтенсивність обміну й ритмічні форми активності, відновлює пороги чутливості. Домінує в спокої.

Парасимпатична нервова система спричиняє сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров’яного тиску. Вона впливає на процеси, що пов’язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Тонус цього відділу вегетативної нервової системи підвищений у станах спокою організму.

Майже всі внутрішні органи мають подвійну іннервацію: симпатичну й парасимпатичну. Подвійна вегетативна іннервація внутрішніх органів забезпечує кращу регуляцію їх діяльності. Їх вплив на діяльність органів протилежний, або антагоністичний. Нормальні функції організму людини забезпечуються узгодженою дією двох відділів вегетативної системи. Знаходячись у відносному функціональному антагонізмі, вони забезпечують автоматичну регуляцію органів і систем без участі свідомості людини.

Симпатична й парасимпатична системи