Режим роботи шахти

• кількість робочих днів шахти на рік – 355;

• число робочих змін з видобутку за добу – 3 (пласт схильний до раптових викидів, але застосування сейсмоакустичного пронозу дозволяє не виділяти окрему зміну на проти викидні заходи, а постійно контролювати стан пласта);

• число змін по ремонту обладнання за добу – 1;

• тривалість робочої зміни на підземних роботах – 6 годин;

• тривалість робочої зміни на поверхні – 8 годин;

• режим роботи працюючих на підземних роботах – “ковзаючий” графік з двома вихідними днями на тиждень;

• режим роботи працюючих на поверхні – п’ять робочих днів на тиждень й два вихідних – субота й неділя;

• форма організації праці у очисних та підготовчих вибоях – циклічна.

Геологія родовища Стратиграфія і літологія

Поле шахти розташоване в Красноармійському Західному геолого – промисловому районі Донбасу.

У геологічній будові даної площі беруть участь породи нижнього карбону, представленого свитами С₁⁴ і С₁⁵, повсюдно перекриті неогеновими відкладеннями і породами четвертинного віку. Короткі відомості про стратиграфію і літологічний склад родовища приведені в таблиці 1.2.1:

Таблиця 1.2.1

Найменування стратиграфічних горизонтів		Потужність свити, м	Літологічний склад, %				Розповсюдження покривних відкладень
			пісковики	алевро- літи аргіліти	вапняки	вугілля
період	свита
Чвертковий	Q	до 5	-	-	-	-	Глини, суглинки
Неогеновий	P1	до 5	-	-	-	-	піски
Кам'яновугільний	C14	265	33	64	2,5	0,5
	C15	390	26	72	1	1

Гідрогеологічні умови

На площі шахтного поля водоносний горизонт покривних відкладень утворює єдиний водоносний комплекс із обводненими породами зони вивітрювання.

Якісний склад підземних вод на шахтному полі неоднорідний, що пов'язане з різними умовами їхнього залягання й циркуляції.

Підземні води четвертинних відкладень характеризуються більшим змістом іонів, сульфатів, кальцію, магнію й натрію. Мінералізація цих вод коливається в межах 3-4 г/л, досягаючи 9 г/л, твердість становить 30 ммоль/дм³.

Підземні води неогенового віку в порівнянні з водами четвертинних відкладень менш мінералізовані. Їхня мінералізація змінюється від 1,8 до 3,0 г/л.

Води у відкладеннях кам'яновугільної системи по своєму хімічному складі характеризуються як сульфатно-хлоридно або хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієві, натриєво-кальцієві або хлоридно-натрієві із загальною твердістю, що коливається в межах від 6,09 до 99,09 ммоль/дм³.

Шахтні води мають високу мінералізацію (20г/л і більше). Хімічний склад шахтних вод перебуває в прямої залежності від величини мінералізації. Чим вище мінералізація, тим у більшій кількості у воді перебувають з'єднання хлору й натрію, а зміст сульфатів, гідрокарбонатів, іонів кальцію й магнію зменшується.

У цей час у виробках шахти "Красноармійська - Західна №1" формуються хлоридно-натрієві води з мінералізацією до 21,8 г/л і величиною загальної твердості до 38,7 ммоль/дм³. Реакція середовища переважно слабо лужна з величиною РН більше 7.

Для цілей зрошення шахтні води не придатні. По змісту сульфатів шахтні води неагресивні до бетонів нормальної твердості, а по ступені впливу на сталеві конструкції води є сильно агресивними.

У цей час приплив води в шахту становить 270 м³/годину. Виділення води при проходженні підготовчих вироблень відбувається переважно з піщанику d₃Sd₄, що залягає в підошві пласту d₄, і рідше з піщанику d₄S d₄, що залягає в покрівлі.

Підземні води в межах родовища приурочені до четвертинних, неогеново-кам'яновугільних відкладень. У обводненні гірських вироблень беруть участь, в основному, води кам'яновугільних відкладень.