
- •2. Нафта - сировина для виробництва нафтопродуктів- паливо-мастильних матеріалів
- •2. Загальні властивості палива для двигунів внутрішнього згоряння
- •3,4. Способи виробництва рідких палив і олив.
- •2. Способи отримання рідких олив
- •5. Автомобільні бензини
- •Випаровуваність бензинів
- •2. Експлуатаційні властивості та використання автомобільних бензинів Суть нормального та детонаційного згоряння
- •Оцінка детонаційної стійкості бензинів та методи її підвищення
- •Прокачуваність
- •Сучасні стандарти та марки автомобільних бензинів
- •Загальні технічні вимоги до бензинів згідно дсту 4839-2007
- •Дизельне паливо
- •7. Газоподібні палива
- •1. Загальні відомості
- •2. Зрідженні гази
- •3. Стиснуті гази
- •4. Особливості застосування газоподібних палив
- •9. Перспективні палива
- •Загальна характеристика і властивості
- •2. Синтетичні спирти
- •10. Функції і властивості моторних олив
- •Ефективність загущених олив наглядно ілюстрована дослідами зимового товарного оливи м-8b2 і загущених олив, приготовлених на основі малов’язкого оливи ау, загущеного поліметакрилатом.
- •11. Якість моторних олив
- •Трансмісійні оливи
- •Експлуатаційно – технічні вимоги
- •2. Основні експлуатаційні властивості
- •3. Асортимент олив
- •Пластичні мастила
- •Структура, склад і принципи виробництва мастил
- •Вуглеводневі мастила
- •2. Експлуатаційні властивості
- •3. Асортимент пластичних мастил і їх застосування (гост23258-78)
- •14. Технічні рідини
3,4. Способи виробництва рідких палив і олив.
З нафти виробляють основну частину палив і олив, а також синтетичних матеріалів (каучук, пластмаси, бітуми, синтетичні волокна і т.д.). Промисловість переробки нафти розвивалась по шляху вдосконалення : пряма перегонка, термічний і каталічний крекінги, платформінг.
1. Отримання палив
Це найбільш повне виділення вуглеводнів з нафти без зміни їх хімічної природи (первинна переробка). Вона проводиться в атмосферних або атмосферно – вакуумних ректифікаційних колонах, з метою розділення нафти на фракції. При цьому отримують дистиляти: бензиновий з температурою кипіння 350 ... 2000С, лігроїновий – 1100 ... 2300С, керосиновий – 1400 ... 3000С, газойлевий – 2300 ... 3300С і соляровий – 2800 ... 3800С.
Дистилятом називають фракцію, яку виділили перегонкою, в певному температурному інтервалі: 600 – 3150С – реактивні палива, дизпалива – 1500 –3500С. Залишок після відгонки – мазут, направляють на перегонку з отриманням масляних дистилятів.
Отримані дистиляти, як правило, є сировиною для отримання товарних нафтопродуктів, які потім піддають подальшій переробці, очистці й змішуванню. При прямій переробці нафти отримують приблизно (залежить від родовища нафти) 10 – 12% бензину, 15 – 20% реактивного палива або керосину, 15 – 20% дизпалива і більше 50% мазута, який використовують для отримання світлих нафтопродуктів – бензину, керосину, дизпалива і олив, шляхом вторинної переробки – за рахунок термічного й каталітичного впливу (крекінг – процес).
15...30
м газ
бензин 350...2000С, 10-12%
t
=4000С
лігроїн 1100...2300С
15...20%
керосин 1400...3000С
газойль 2300...3300С
15...20%
соляр 2800...3800С
мазут
50%
піч
нафта
насос
рідина
рідина
пара нафтопродуктів
елемент колони
Крекінг - розчеплення, подрібнення. Термічний крекінг здійснюється під впливом певної температури (4900 –5500С) і тиску 5-7 мПа без доступу повітря. Він збільшує вихід бензинів, але не покращує їх якості. Бензини термічного крекінгу є малостабільними (велика кількість ненасичених вуглеводнів), легко окислюються при збереженні, полімеризуються і володіють невисокою детонаційною стійкістю. Здійснення процесу при великому тиску і за присутності каталізатора-каталітичний крекінг.
Каталізатори - речовини, які прискорюють або уповільнюють процес, змінюють його напрямок, але не приймають участі в хімічних перетвореннях. Каталітичний крекінг (4500-5900С, 0,1-0,2 мПа) збільшує вихід безину до 50-60%, дизпалива- 30-40% і газу- до 10-15%. Каталізатори - алюмосілікати (10-30% Al2O3; SiO2- 70-90% та ін.).
В якості сировини використовують газойлеву або солярову фракції прямої перегонки нафти, а інколи - соляровий дистилят вакуумної перегонки мазута. Бензиновий дистилят застосовують як компонент товарних бензинів, багатих ізоалканами, аренами, цикланами. Вони хімічно стабільні, оскільки відсутні в них ненасичені вуглеводні, октанове число 70-75% (моторний метод).
Каталітичний риформінг - (4800-5400С, 2-4 мПа). Сировина- бензин (850-1800С), проводять в середовищі газу, що вміщає водень (70-90% об.), інше - нижчі вуглеводні, у присутності молібденового (гідроформормінг) або платинового (платформінг) каталізатора. В промисловості проводять процес платформінгу.
Бензин каталітичного платформінгу використовують як восокооктановий компонент автомобільних бензинів (ОЧ-85М і 95Д) або для виділення аренів, що складають у цих бензинах- 50-60% (мас.).
Гідрокрекінг (15-20 мПа, 3700-4500С), сировина - газойль, нафтові залишки та ін. Процес підвищує вихід дизпалива, реактивного палива, бензину.
Синтезування- для отримання індивідуальних вуглеводнів, що володіють високим октановим числом і використовують в якості домішок до бензинів (ізооктан, алкілбензин, алкілбензол та ін.). Алкілбензин отримують із газів крекінгу і риформінгу.
У зв’язку зі зміною параметрів сучасних двигунів значно зросли вимоги до якості палива. Тому постійно вдосконалюються й змінюються способи їх отримання (платформінг, гідроформінг, алкілірування, ізомеризація та ін.). Ці способи дозволяють збільшити вихід світлих нафтопродуктів, а головне покращити їх якість.
Паливні дистиляти, отриманні прямою перегонкою нафти, не можна використовувати безпосередньо як товарне паливо, так як при перегонці нафти з неї не виділяються смолисто-асфальтенові і сірчисті сполуки , органічні кислоти та інші небажані домішки. Смолисто-асфальтенові речовини збільшують утворення нагарів на деталях. Сірчисті сполуки й кислоти впливають на корозію. Ненасичені вуглеводні понижують стабільність палив, тому для отримання палив із високими експлуатаційними властивостями, дистиляти очищають від небажаних компонентів, використовуючи як хімічні так і фізичні методи очистки.
Хімічна очистка- це очистка нафтопродуктів сірчаною кислотою, лугом, солями і поглинаючими розчинами, які вступають в хімічну реакцію із шкідливими сполуками. Продукти, що утворюються, виділяють із дистилятів промивкою водою і водними розчинами лугу з послідуючим відстоюванням.
Фізична очистка - це очистка нафтопродукту спеціальними адсорбентами (поглиначами) і розчинниками, які адсорбують і розчиняють їх. В якості твердих адсорбентів використовують речовини з тонкою пористою будовою (активоване вугілля, сілікагель, різні глини). Адсорбція основана на вибірковому поглинанні певних сполук. Смолисті, сірчисті і азотні речовини збираються на пористій поверхні адсобента і їх виділяють разом з ним. Витрати адсорбента складають 1-2% від маси палива. Видалення сірчистих сполук найбільш ефективне за допомогою каталізаторів з утворенням сірководню (гідроочистка). Паливні дистиляти, отримані вторинними методами, вміщують велику кількість ненасичених вуглеводнів. Їх хімічну стабільність підвищують добавкою до них спеціальних присадок (антиокислювачів). Паливо необхідної якості і призначення готовлять шляхом змішування декількох складових частин і дистилятів із добавкою в суміш різних присадок і добавок, що враховують якість. Переважний по якості дистилят називають базовим або основним. Співвідношення складових частин повинно бути таким, щоб паливо відповідало технічним умовам або стандартам:
А-76: |
А-93: |
1 варіант: |
1 варіант: |
- бензин прямої перегонки- 20%; |
- бензин прямої перегонки- 20%; |
- бензин термічного крекінгу- 10%; |
бензин платформінгу- 77%; |
- бензин платформінгу- 70%; |
ТЕС г/кг- 0,82. |
- ТЕС г/кг- 0,82. |
2 варіант: |
2 варіант: |
бензин прямої перегонки- 18%; |
- бензин прямої перегонки- 7%; |
бензин каталітичного крекінгу- 30%; |
- бензин термічного крекінгу- 8%; |
бензин платформінгу- 47%; |
- бензин каталітичного крекінгу- 7%; |
бензин газовий- 2%; |
- бензин платформінгу- 60%; |
ТЕС г/кг- 0,82; |
- бензин газовий- 7,5%; |
алкілат- 3%. |
- алкілбензин- 10%. |
|
Палива із нафтових газів
Попутно з видобутком і переробкою нафти отримують природні нафтові гази (алкани- від метану і вище), в яких є домішки СО2, N2 і H2S. По вуглеводневому складу вони, майже, не відрізняються від складу природних газів, але в кількісному відношенні характеризуються меншим вмістом СН4, більшим С5Н12 і вище.