12. Трансмісійні оливи

1. Експлуатаційно – технічні вимоги

Трансмісія – сукупність передач в машинах. Для мащення коробок передач, головних передач, роздаточних коробок, диференціалів, механізмів рульового управління, що являють собою зубчасті передачі – циліндричні, конічні, черв’ячні, гіпоїдні та інш., застосовують мастильні оливи, що відносяться до групи трансмісійних.

Умови роботи трансмісійних олив відрізняються від умов роботи моторних олив. Частка трансмісійних олив (ТМ) в загальному споживанні мастильних матеріалів складає 0,3 – 0,5%. Витрата олив по відношенню до споживання палива, приблизно 0,5%.

Зубчасті передачі машин знаходяться під дією високих питомих навантажень – до 2000 МПа, а інколи – 4000 МПа (гіпоїдні передачі). При цьому досягаються високі температури в агрегатах трансмісій 125⁰...140⁰С, а в місцях контактів зубів – 250⁰С.

Основні вимоги, яким повинні задовольняти оливи:

• зменшення зносу всіх деталей;

• зниження втрат енергії, яка передається від двигуна до ходової частини автомобіля;

• відвід тепла, вимивання і видалення продуктів зносу і забруднень;

• відсутність корозійної агресивності;

• зниження вібрації і шуму шестерень і захист їх від ударних навантажень;

• відсутність вспінення і мінімальна зміна властивостей оливи;

• забезпечувати плавне зрушення машини.

Для відповідності цим вимогам трансмісійні оливи повинні характеризува- тись:

• пологою в'язкістно – температурною кривою і порівняно низькою в’язкістю при від’ємних температурах;

• протизносними і протизадирними властивостями;

• термічною і протиокислюючою стабільністю;

• стійкістю до утворення емульсій з водою;

• фізичною стабільністю в умовах тривалого зберігання;

• мінімальною дією на гумові ущільнення, лаки, фарби і пластмаси.

Умови роботи трансмісійних олив і моторного оливи суттєво відрізняються. Температурний режим, частота обертання шестерень (швидкість відносного ковзання поверхонь тертя зубів), питомий тиск поверхонь контакту – основні фактори, що обумовлюють умови роботи оливи в зубчастій передачі. Впливає тут також метал і конструктивні особливості.

З підвищенням температури оливи інтенсивність зносу сповільнюється і при 70⁰ – 80⁰С (повітря 30⁰...40⁰С) стабілізується. Температурний режим роботи в зубчастих передачах характеризується мінімальною, максимальною і середньоексплуатаційною температурами. Мінімальна температура на початку роботи передачі після тривалої перерви, максимальна – в екстримальних умовах роботи, середньоексплуатаційна – найбільш ймовірна. Це залежить від ряду факторів – температури повітря, експлуатаційних умов, в’язкості оливи, його рівня в картері передачі.

Швидкість ковзання поверхонь зачеплення (1,5 – 25 м/с) і питомі навантаження (0,5 – 4 МПа в полюсі зачеплення) визначають можливість застосування оливи певного типу. Наприклад, різке збільшення в’язкості оливи при вказаних навантаженнях погіршує мащення.

По рівню напруження роботи передач трансмісійні оливи поділяють на групи:

• універсальні – для всіх типів зубчастих передач та інших пар тертя агрегатів трансмісії;

• загального призначення- для циліндричних, конічних, черв’ячних передач автомобілів;

• для гіпоїдних передач; сполучення високої швидкості відносного ковзання профілів зубів з високими тисками обумовлює вкрай несприятливі умови тертя, а тому необхідні оливи з високоефективними протизадирними присадками;

• для гідромеханічних передач;

• для гідрооб’ємних передач.

Загальні вимоги для всіх олив – надійне розділення контактуючих зубів шестерень, захист поверхонь від зносу, зниження втрат на тертя.