8.Проміжне середовище підприємства та його характеристика.

Загальна характеристика галузі. Аналіз галузі — це переду­сім аналіз пропозиції. Він ґрунтується на аналізі кількісних і якіс­них факторів виробництва. Варто акцентувати увагу на ролі кон­куренції та конкурентів у формуванні пропозиції: ці явища най­істотніше впливають на обсяги пропозиції, якість товарів, ціни та витрати на виробництво тощо.

Щоб дістати чіткіше уявлення про галузь, як її розуміє еконо­мічна наука, потрібно проаналізувати її місце та роль в економі­ці взагалі, скласти прогнози щодо перспектив її подальшого існу­вання та розвитку.

Оцінки привабливості галузі застосовуються в різних моделях матричного типу, що використовуються у стратегічному управлінні (наприклад, модель «Дженерал-Електрік-Мак-Кінсі»).

Для характеристики галузі можуть бути використані такі показники:

• значення продукції для суспільства;

• характер конкуренції та кількість підприємства у галузі (наявних і потенційно можливих);

• прибутковість галузі;

• характер конкуренції та кількість підприємств у галузі (наявних і потенційно можливих);

• темпи зростання/спаду самої галузі (бар'єри входу/виходу, головні позитивні/негативні фактори — технічні, економічні, соціальні, фаза «життєвого циклу»);

• потужність галузі (нестача/надлишок потужності);

• технічний рівень виробництва (середній чи необхідний);

• вимоги до рівня кваліфікації та досвіду персоналу і можливості їх досягнення;

• екологічні обмеження.

. Практика процвітаючих підприємств доводить, що використання галузевої моделі конкуренції М. Портера дає змогу дещо обмежити перелік факторів для аналізу. Згідно з цією моделлю головними елемен­тами зовнішнього середовища, що впливають на діяльність під­приємства, є споживачі, постачальники, товари-замінники, кон­куренти та фірми, які потенційно можуть увійти й почати діяти в цій галузі. До моделі М.Портера введено фактори загаль­ного зовнішнього середовища (середовища опосередкованого впливу) з метою наочної демонстрації його ієрархічності.

Найбільш поширеною та відомою є модель «галузевої конку­ренції» М. Портера, де зовнішнє середовище ототожнюється з галуззю (галузями), в якій функціонує підприємство.

9.Конкурентні переваги і конкурентоспроможність

Конкурентоспроможність - це властивість об'єкту, що характеризується ступеню задоволення ним конкретної боротьби у порівнянні з аналогічними об'єктами, що оперують на даному ринку; вона визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку.

Конкурентна перевага - це ті характеристики, властивості товару або марки, які створюють для фірми певні переваги над своїми безпосередніми перевагами. Ці характеристики можуть належати до самої продукції, або до додаткових послуг, до форм виробництва, збуту або продаж, специфічних для фірми або продукції. (Ж. Ж. Ламбен).

Конкурентна перевага е "зовнішньою", якщо вона базується на відмінних якостях товару, що утворюють цінність для споживача або за рахунок зниження витрат, або за рахунок підвищення ефективності.

Стратегія зовнішньої конкурентної переваги - це стратегія диференціації, що спирається на маркетингове "ноу-хау" фірми, ЇЇ переваги у вивченні попиту споживачів.

Конкурентна перевага є "внутрішньою", якщо вона базується на перевагах фірми в частині витрат виробництва та обігу, менеджменті, більш низькій собівартості у порівнянні з конкурентами; тобто це наслідок більш високої продуктивності.

В економіці конкурентоспроможність означає відповідність вимогам ринку, адекватність потребам споживачів, здатність конкурувати на всіх рівнях економічного буття (товар, підприємство, галузь, національна економіка тощо). 

     Конкурентоспроможність товару — здатність товару більш повно відповідати запитам покупців порівняно з представленими на ринку аналогічними товарами. Її елементами є якість, технічний рівень, споживчі властивості, ціна товару. На його конкурентоспроможність впливають переваги у гарантійному і післягарантійному сервісі, ефективніша реклама, кращий імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту. Високий рівень конкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його виробництва і можливості вигідного продажу.

 Залежить конкурентоспроможність товару і від уміння маневрувати у ринковому просторі і часі, максимально враховувати вимоги і можливості конкурентних груп покупців.Об’єктивна оцінка всіх аспектів рівня конкурентоспроможності можлива лише на основі критеріїв, що ними оперує споживач, якому цей товар призначено. Чинники конкурентоспроможності товару мають бути знайдені в конкурентних перевагах окремих його характеристик, які є наслідком більш ефективних можливостей його розроблення та реалізації й експлуатації.      Конкурентоспроможність підприємства — здатність підприємства ефективно розпоряджатися власними і позичковими ресурсами за умов конкурентного ринку. Виробництво і реалізація конкурентоспроможних товарів є обов’язковою умовою конкурентоспроможності фірми. 

   

Конкурентоспроможність галузі — наявність у галузі технічних, економічних та організаційних умов для створення, виробництва і збуту (з витратами не вищими від інтернаціональних) високоякісної продукції, що відповідає вимогам конкретних груп споживачів. Вона передбачає наявність конкурентних переваг перед аналогічними галузями за кордоном. Досягається конкурентоспроможність галузі за рахунок конкурентних переваг її компаній і системи їх взаємодії.      Конкурентоспроможність економіки — концентроване вираження реалізованих у товарах і послугах економічних, науково-технічних, виробничих, управлінських, маркетингових та інших можливостей, які успішно протистоять іноземним товарам і послугам, що конкурують з ними на внутрішньому і зовнішньому ринках.