21. Сутність та значення стратегії диверсифікації діяльності підприємства.

Стратегія диверсифікації — процес проникнення в нові сфери діяльності, раніше не характерні для підприємства, по­кликані змінити, доповнити або замінити продукцію, що вже випускається.

Умови, що спонукають керівників приймати рішення стосовно диверсифікації, такі:

• «звичні» для підприємства ринки насичені, попит скорочу­ється (основні товари перейшли у стадію «загасання» в своєму «життєвому циклі»);

• підприємство має фінансові ресурси, які можна вкласти в інший бізнес;

• наявні можливості (розробки, виробничі потужності, сиро­вина, кваліфіковані кадри) для створення синергічного ефекту між існуючими та новими напрямками діяльності;

• антимонопольне регулювання не дає змоги й надалі розвива­ти виробництво в освоєній галузі;

• диверсифікація дає змогу скоротити рівень сплати податків за рахунок освоєння напрямків діяльності, де існують пільги;

• диверсифікація створює можливості виходу на міжнародні ринки;

• диверсифікація дає змогу розвивати перспективні коопера­ційні зв'язки з прогресивними (насамперед — науково-дослід­ними) організаціями з метою формування довгострокових конку­рентних переваг.

Останніми роками сформувалося нове бачення стратегії диве­рсифікації. Як і кожне економічне явище, диверсифікація має по­зитивні та негативні наслідки.

22. Класифікація стратегій диверсифікації.

Стратегія диверсифікації - освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає на просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов’язані з основними видами діяльності фірми області.

Диверсифікація має свої позитивні та негативні сторони. Головна небезпека диверсифікації пов’язана з розпиленням сил, а також з проблемами управління диверсифікованими підприємствами. Ця проблема привела до розвитку методів портфельного аналізу. Стратегія диверсифікації реалізується тоді, коли фірма далі не може розвиватися на даному ринку в рамках даної галузі.

Основними стратегіями диверсифікації є:

а) стратегія концентрованої диверсифікації яка базується на пошуку і використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів, що укладені в існуючому бізнесі; тобто існуюче виробництво залишається в центрі бізнесу, а нове виникає виходячи з тих можливостей, що укладені в освоєному ринку, використаній технології або ж інших сильних сторонах функціонування фірми;

б) стратегія горизонтальної диверсифікації припускає пошук можливостей росту на існуючому ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, відмінної від використаної; за даної стратегії фірма повинна орієнтуватися на виробництво таких технологічно не зв’язаних продуктах, які б використовували вже наявні можливості фірми; тому що новий продукт має бути орієнтований на споживача основного продукту, по своїх якостях він має бути супутнім продуктам, що вже виробляються;

в) стратегія конгломеративної диверсифікації полягає в тому, що фірма розширюється за рахунок виробництва технологічно не пов’язаних товарів, що реалізуються на нових ринках; це одна з найскладніших для реалізації стратегій розвитку; дуже часто ця стратегія реалізується шляхом придбання підприємств, а не створенням нових підприємств для роботи на незнайомому ринку.