31.Методики визначення вартості науково-технічної інформації

Кожне джерело науково-технічної інформації має свою специфіку. Для порівняння різних інформаційних джерел застосовується коефіцієнт коригування.

Коефіцієнт коригування а обчислюється за формулою:

де n - поширеність чи відомість або кількість джерел з даної тематики чи кількість джерел, врахованих під час пошуку; t - час з моменту публікації даної інформації або доведення її до відома необмеженого кола осіб.

Вартість науково-технічної інформації можна визначити як прямо пропорційну залежність від ціни одного примірника накладу видання, ступеня наукового старіння і специфіки видання, та обернено пропорційну обсягові публікації. Таким чином, вартість науково-технічної інформації можна обчислити за формулою:

де К- коефіцієнт «інформаційного шуму»; Ц – ціна одного примірника або прирівняна до неї величина; Т – наклад видання або прирівняна до нього величина; а – коефіцієнт коригування; V – обсяг публікацій або величина, яка може бути прирівняна до нього; Кстр- коефіцієнт техніко-економічного старіння.

32.Методика визначення вартості комп’ютерних програм

Економічними та технічними складовими, що можуть впливати на вартість програми, є:

- ціна програми, що склалася на ринку;

- собівартість розробки;

- витрати на вдосконалення програми, копіювання;

- старіння, що визначається часом від моменту створення програми;

- кількість комплектів програми, які передано стороннім юридичним чи фізичним особам;

- ступінь кодового захисту від несанкціонованого використання програми.

На підставі вище перелічених параметрів прикладних пакетів програм можна встановити таку залежність вартості від згаданих параметрів:

де Вп- вартість програми; К – коефіцієнт, що характеризує ступінь кодового захисту програми; Кс – часова залежність від моменту створення програми. Для кожного пакета прикладних програм визначення такого коефіцієнта потрібно проводити індивідуально, врахувавши захист усієї програми та її елементів, фрагментів, файлів тощо.

33.Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування

Покупець, як правило, надає перевагу відомим фірмам, які себе зарекомендували на певному ринку і зайняли визначену товарну нішу. Тому популярність фірми відіграє значну роль під час вибору товару покупцем і її можна визначити як величину, прямо пропорційну фактичному часу з дня заснування підприємства, а в даному випадку – з дня реєстрації знака або набуття ним чинності. Популярність фірми (Jc) можна описати такою залежністю:

де Тф- період часу з моменту заснування фірми; Тн - мінімальний термін чинності знака для товарів і послуг (становить 10 років).

Отже, вартість знака (В) для товарів і послуг, а також фірмового найменування можна обчислити за формулою:

де Jc - рентабельність продукції або підприємства; P - коефіцієнт популярності (давності) фірми; п — кількість кваліфікаційних рубрик за МКТП; F - кількість країн, де зареєстровано знак для товарів і послуг або на які поширюється його дія; W - ділова репутація фірми (або імідж).