
- •Горошко л.В. Методичні рекомендації
- •Розділ 1. Загальні положення за технологією і ту на виріб, основний і зварювальні матеріали
- •Характеристика виробу і його технологічність
- •Вибір і обґрунтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика
- •1.3.Технічні умови на виготовлення виробу
- •Розділ 2.Технологічний процес виготовлення
- •2.1. Вибір типу виробництва і його характеристика
- •2.2.Вибір методів заготівлі
- •2.3. Заготівельні операції, вживане устаткування
- •2.4. Вибір і обґрунтування методу складання, зварювального устаткування
- •2.5. Вибір способів зварювання, обґрунтування
- •2.6. Вибір присадних матеріалів, флюсів і газів
- •2.7. Розрахунок і вибір режимів зварювання
- •2.8. Вибір зварювального устаткування і джерел живлення
- •2.9. Опис технологічного процесу заготівельних, складальних і зварювальних операцій
- •2.10.Проектування складально-зварювальних пристосувань і оснащення
- •Розділ 3. Контроль якості зварної конструкції
- •3.1. Обґрунтування методів контролю якості збірки і зварювання і виправлення дефектів
- •3.2. Заходи щодо зменшення зварювальних напруг і деформацій
- •Розділ 4. Нормування і тарифікація робіт
- •Розділ 5. Охорона праці
- •Розділ 6. Охорона навколишнього середовища
- •2.Вимоги до структурних елементів вступної частини.
- •4.Правила оформлення пояснювальної записки.
- •Керівник дипломного проекту ___________________________________
2.4. Вибір і обґрунтування методу складання, зварювального устаткування
Вибір способу складання виробу визначається:
характером виробництва (масове, серійне, індивідуальне);
конструкцією виробу;
наявністю складальних площ, пристосувань і вантажопідйомних засобів.
У масовому, велико серійному, серійному виробництві найчастіше проводиться вузлова збірка, яка має наступні переваги перед одночасною збіркою всього виробу в цілому:
дозволяє вести роботу широким фронтом;
раціональне використання робочих площ;
зручніше проводити кантівку і транспортування вузлів;
представляється можливість проводити механічну обробку окремих вузлів.
Оскільки більшість дипломних завдань відносяться до масового і велико серійного виробництва, то при розробці складальних операцій потрібно прагнути максимально відокремити складання від зварювання і розподіл складання всього виробу на окремі операції по складанню вузлів і під вузлів. Для цього слід намітити послідовність складання, дати найменування операцій, формулюючи їх коротко, побудувати схему складання. На основі схеми складання і креслення виробу розробляються технічні умови на складання, намічаються методи боротьби з деформаціями, напругою, вибираються або розробляються пристосування для складання кожного вузла, описується склад робіт по кожній операції. На розроблені пристосування повинні бути приведені в записці пояснення ескізи, з вказівкою основних габаритних розмірів пристосування і описом принципу дії.
Всі складальні переходи в технологічній послідовності повинні бути занесені в технологічну карту з складанням ескізів кожного переходу. Окрім того ТБ графічної частини дипломант викреслює лист найбільш характерного вузла пристосування або самого складального пристосування. На основі розробленого процесу складання проводиться технічне нормування з урахуванням вживаних пристосувань.
При складанні конструкцій широко використовують різноманітні складальні пристосування. Тип пристосування визначається серійністю виробництва і ступенем складності конструкції. При індивідуальному виробництві застосовують переважно універсальні пристосування. У серійному виробництві разом з універсальними пристосуваннями застосовують спеціалізовані складальні установки з швидкодіючими за жимами. У масовому виробництві застосовують спеціалізовані установки і пристосування.
Застосування пристосувань знижує трудоємкість складальних операцій, зменшує залишкові деформації, підвищує якість конструкції і спрощує контроль і приймання зібраних конструкцій.
Правильно спроектоване і виготовлене пристосування повинне відповідати наступним вимогам:
бути зручним в експлуатації;
забезпечувати проектні розміри виробу;
забезпечувати швидку установку елементів і з'їм складеної та звареного виробу;
мати невисоку вартість і задовольняти вимогам техніки безпеки при виконанні складальних робіт.
Універсальні пристосування використовують при складанні на стелажах, складальних плитах, роликових стендах.
Як спеціалізовані пристосування застосовують різноманітні установки з механічними, пневматичними і гідравлічними затисками.
Широкого поширення у виробництві зварних конструкцій набули складально-зварювальні пристосування, що забезпечують поворот виробу в положення, зручне для зварювання, а також переміщення виробів в процесі зварювання. До них відносяться позиціонеры, маніпулятори, обертачі, роликові стенди.
У кантувачах вироби кріплять в планшайбах стійок кантувача і повертають за допомогою приводу в зручне для складання і зварювання положення.
У позиціонері також проводиться установка виробу в зручне для складання і зварювання положення і забезпечується обертання з маршевою швидкістю при різних кутах нахилу осі обертання.
Маніпулятори призначені для складання виробу і їх повороту із швидкістю зварювання і маршовою швидкістю при різних кутах осі обертання. Для складання і зварювання малогабаритних виробів застосовують маніпулятори з ручним приводом, для великогабаритних виробів – з електромеханічним приводом. Для складання і зварювання циліндрових виробів великого діаметру застосовують роликові стенди.