
- •Горошко л.В. Методичні рекомендації
- •Розділ 1. Загальні положення за технологією і ту на виріб, основний і зварювальні матеріали
- •Характеристика виробу і його технологічність
- •Вибір і обґрунтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика
- •1.3.Технічні умови на виготовлення виробу
- •Розділ 2.Технологічний процес виготовлення
- •2.1. Вибір типу виробництва і його характеристика
- •2.2.Вибір методів заготівлі
- •2.3. Заготівельні операції, вживане устаткування
- •2.4. Вибір і обґрунтування методу складання, зварювального устаткування
- •2.5. Вибір способів зварювання, обґрунтування
- •2.6. Вибір присадних матеріалів, флюсів і газів
- •2.7. Розрахунок і вибір режимів зварювання
- •2.8. Вибір зварювального устаткування і джерел живлення
- •2.9. Опис технологічного процесу заготівельних, складальних і зварювальних операцій
- •2.10.Проектування складально-зварювальних пристосувань і оснащення
- •Розділ 3. Контроль якості зварної конструкції
- •3.1. Обґрунтування методів контролю якості збірки і зварювання і виправлення дефектів
- •3.2. Заходи щодо зменшення зварювальних напруг і деформацій
- •Розділ 4. Нормування і тарифікація робіт
- •Розділ 5. Охорона праці
- •Розділ 6. Охорона навколишнього середовища
- •2.Вимоги до структурних елементів вступної частини.
- •4.Правила оформлення пояснювальної записки.
- •Керівник дипломного проекту ___________________________________
1.3.Технічні умови на виготовлення виробу
Технічними умовами називаються вимоги, які пред'являються до виробу при його виготовленні.
Основними вимогами до всіх зварних конструкцій є забезпечення їх надійної роботи в процесі експлуатації.
У ТУ повинні бути освітлені технічні вимоги на матеріали конструкції, обробку металу, складання під зварювання, вимоги до зварювання, до контролю якості зварних з'єднань, допуски на основні геометричні розміри і вимоги до приймання готового зварного вузла.
До даної конструкції пред'являються наступні основні вимоги:
зварювані кромки, а також поверхня металу шириною не менше 20 мм, що примикає до зварюваних місць, перед зварюванням повинна бути зачищена до чистого металу. Зачистку можна проводити будь-якими способами, що забезпечують необхідну якість;
складання під зварювання доцільно виконувати в спеціальних складально-зварювальних кондукторах і пристосуваннях. В окремих випадках допускається застосування тільки складальних кондукторів.
При складанні зварюваних елементів не допускається застосування примусової підгонки, що викликає наклепання або додаткову напругу в металі.
Взаємне закріплення деталей при складанні проводиться прихватками із застосування електродного матеріалу, що забезпечує властивості металу прихватки відповідно до вимог до металу шва. Прихватки виконуються без підрізів, прожогів, відкритих кратерів. Висота прихватки не повинна перевищувати половину товщини зварюваної деталі. Довжина прихватки повинна бути рівна три - чотирикратній товщині тоншої з деталей, що сполучаються. Відстань між прихватками 400-500 мм.
У складених під зварювання елементах допускаються наступні відхилення від проектного взаємного розташування деталей:
перевищення стикуємих кромок одна над іншою (0, 1 від товщини стикуємих листів) не більше 2 мм, для товщини до 40 мм і не більше 3 мм для товщини вище 40 мм;
зазор між кромками стикових з'єднань, таврових і внапуск з'єднань, що зварюються в положенні «човник», не покладений бути більше 1 мм, а для таврових і внапуск з'єднань похилим електродом, зазор повинен бути не більше 2 мм.
При виготовленні зварних виробів допускається застосування всіх промислових видів зварювання, що забезпечують якість виробу відповідно до вимог, що пред'являються до них за умовами їх експлуатації.
Технологія зварювання, метод і час контролю якості повинні бути викладені в картах технологічного процесу.
Допускається застосування в одному і тому ж шві автоматичного і ручного зварювання. Якщо частка ручного зварювання не перевищує 15 %, то такий шов вважається виконаним автоматичним зварюванням і розрахунковий коефіцієнт застосовується як для шва, виконаного автоматичним зварюванням.
Контроль якості зварних з'єднань повинен забезпечити випуск продукції відповідно до вимог НПАОП, ДСТУ, ГОСТу, і ТУ. Всі зварні шви підлягають тавруванню, що дозволяє встановити прізвище зварювальника, що виконав дане з'єднання.
Зварні шви повинні задовольняти наступним вимогам:
- мати гладку поверхню (без напливів, прожогів, звужень і перерв) і плавний перехід до основного металу;
- наплавлений метал повинен бути щільним по всій довжині шва, не мати тріщин, поверхневих пор (окремо розташовані поверхневі пори допускаються);
- підрізи металу допускаються завглибшки не більше 0,5 мм при товщині стали до 10 мм;
- всі кратери повинні бути заварені.
У швах допускаються наступні дефекти:
- непровари по перетину швів в з'єднаннях, доступних зварюванню з двох сторін, завглибшки до 5 % товщини металу, але не більше 2 мм при довжині непроварення до 50 мм і загальній довжині ділянок непроварення не більше 200 мм на 1 м шва;
- непровари в корені шва в з'єднаннях без підкладок, доступних зварюванню тільки з одного боку, завглибшки до 15 % товщина металу, якщо вона до 20 мм, і не понад 3 мм при товщині більше 20 мм;
- окремі шлакові включення або пори, або скупчення їх розмірів по глибині шва, не більше 10 % товщина зварюваного металу понад 20 мм;
- шлакові включення або пори, розташовані ланцюжки уздовж шва, при сумарній їх довжині, не перевищують 200 мм на 1 м шва; скупчення газових пор і шлакових включень в окремих ділянках шва не більше 6 шт. на 1 см площі шва;
- сумарна величина непроварення, шлакових включень і пор, розташованих окремо або ланцюжком, що не перевищує в даному перетині при двосторонньому 10 % товщини зварюваного металу, але не більше 2 мм і при одностороньому зварюваннні без підкладок 15 %, але не понад 3 мм;
- шлакові включення або пори, утворюючі суцільну лінію уздовж шва, не допускаються.