1. Призначення, завдання та організаційно-штатна структура радіотехнічних військ ппо Повітряних Сил Збройних Сил України.

Радіотехнічні війська є основним джерелом інформації про повітряну обстановку. Вони призначені для ведення радіолокаційної розвідки і видачі бойової та розвідувальної інформації на командні пункти повітряних командувань (ПвК) ПС, командні пункти з’єднань та частин зенітних ракетних військ, авіації, частин РЕБ для забезпечення ведення бойових дій та бойового управління з’єднаннями, частинами та підрозділами, оповіщення військ та об’єктів про початок повітряного нападу, здійснення контролю за польотами (перельотами) своєї авіації, контролю у взаємодії з органами обслуговування повітряного руху за дотриманням правил використання повітряного простору та порядком перетину державного кордону України повітряними суднами усіх відомств та іноземних держав.

Контроль за дотриманням правил використання повітряного простору здійснюється шляхом радіолокаційного та диспетчерського контролю з боку радіотехнічних військ.

З метою своєчасного виявлення порушення порядку використання повітряного простору України на включених РЛК (РЛС) чергових підрозділів здійснюється безперервний контроль за районами аеродромів, повітряними трасами, місцевими повітряними лініями, які проходять у зонах виявлення цих засобів. У разі відхилення повітряних суден від установлених трас, місцевих повітряних ліній дані про них негайно передаються на старший КП та КП, які забезпечуються, найближчі органи управління повітряним рухом.

Радіотехнічні війська можуть залучатися для виявлення надводних цілей. Крім того, підрозділи РТВ у районах свого розташування ведуть розвідку наземного і морського противника, радіаційну, хімічну, біологічну розвідку, здійснюють спостереження за метеорологічною обстановкою.

Разом з розгорнутими для виконання бойових завдань радіотехнічними підрозділами оперативних командувань, зенітних ракетних, зенітних артилерійських і авіаційних з’єднань (частин) РТВ створюють систему розвідки повітряного противника й оповіщення про нього.

Організаційна структура РТВ залежить від воєнної доктрини, рівня розвитку воєнного мистецтва, озброєння, характеру і обсягу завдань, що вирішуються. У зв’язку з цим організаційна структура з’єднань, частин і підрозділів РТВ неодмінно зазнає періодичних змін.

Радіотехнічні війська складаються з радіотехнічних бригад (ртбр) та радіотехнічних полків (ртп). У тактиці прийнято відносити бригаду до тактичного з’єднання, а полк до тактичної частини.

Організаційно радіотехнічні бригади і полки входять до складу об’єднань (з’єднань) Повітряних Сил.

Радіотехнічна бригада – тактичне з’єднання РТВ, що складається, як правило, з управління бригади, 4…5 радіотехнічних батальйонів, командного пункту, підрозділів управління і забезпечення .

Загальна структура РТВ надана на рис. 1.

2. Призначення і склад афс рлс п-18 (5н84а). Особливості побудови і роботи елементів афс.

Антенно-фідерна система (АФС) призначена для каналізації електромагнітної енергії від передавального пристрою до антени, напрямленого її випромінювання, а також напрямленого прийому сигналів і передачі їх на вхід приймальних пристроїв.

До складу антенно-фідерної системи РЛС 5Н84А входять:

антена основного каналу АО;

антени допоміжних каналів системи автокомпенсації активних шумових завад та пристрою пеленгації постановників активних шумових завад (антени А1, А2, А3, А4, А5);

фідерний тракт.

До антенно-фідерної системи функціонально приєднуються система еквівалента антени та вимірювач коефіцієнта бігучої хвилі і потужності ( ВКБП). Тому принципи їх побудови та застосування будуть розглянуті в цьому розділі.

Основу АФС становить антена основного каналу АО, яка являє собою антену дзеркального типу. Антена має вузьку діаграму спрямованості в горизонтальній площині і широку – у вертикальній. При цьому ширина діаграми спрямованості антени у вертикальній площині залежить від обраного режиму огляду простору: НИЖНИЙ ЛУЧ або ВЕРХНИЙ ЛУЧ. Призначення режимів очевидне з їх назви та форми діаграм спрямованості. При зміні режиму огляду змінюється схема живлення вібраторів опромінювача, тобто змінюється амплітудно-фазовий розподіл поля по вертикальному розкриву антени.

Для вирішення завдань просторової та поляризаційної селекції, а також для пеленгування постановників активних шумових завад використовуються п’ять допоміжних антени А1, А2, А3, А4, А5. Антени А1, А2, А4 мають, як і основна антена, горизонтальну поляризацію, антена А3 – вертикальну, а антена А5 може приймати сигнали горизонтальної та вертикальної поляризації.