Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOS.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
950.78 Кб
Скачать

2. Принцип роботи передавального пристрою рлс п-18 (5н84а) за функціональною схемою.

Передавальний пристрій призначений для формування некогерентної послідовності потужних зондуючих радіоімпульсів у метровому діапазоні хвиль. Передавальний пристрій побудований за типовою для "метрових" РЛС старого парку схемою імпульсного лампового автогенератора з коливальною системою на жорстких коаксіалах. Імпульсна напруга анодного живлення формується модулятором, який перетворює постійну напругу високовольтного випрямляча на потужні імпульси. Цим визначаються склад та структура передавального пристрою.

Передавальний пристрій має такі основні складові:

генератор НВЧ;

модулятор;

високовольтний (+14 кВ);

Усі блоки розташовані в напівпричепі АП-2 в два "поверхи". Внизу знаходяться блоки модулятора та високовольтного випрямляча, а над ними розташований генератор НВЧ.

Передавальний пристрій має такі основні технічні параметри:

імпульсна потужність зондуючих сигналів Pі =700... 900 кВт;

тривалість зондуючих сигналів і=101 мкс;

частота повторення зондуючих сигналів у режимі основного запуску FП1=185...195 Гц, а в режимі рідкого запуску FП2=95 Гц. При цьому на частоті FП1 можлива 25% вобуляція періоду повторення зондуючих сигналів, а також можливий зовнішній запуск передавального пристрою синхроімпульсами, які надходять з частотою приблизно 200 Гц;

імпульсна анодна напруга генераторної лампи UАмакс=26 кВ;

середнє значення анодного струму генераторної лампи ІАср=20050мА;

напруга розжарювання генераторної лампи UН=6,70,3 В;

струм розжарювання генераторної лампи ІН=42540 А;

коефіцієнт корисної дії ККД= 20%;

охолодження генераторної лампи повітряне.

3. Підготовка до розгортання рлс 19ж6 (п-37). Графік розгортання рлс.

БІЛЕТ № 25

1. Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту овт і во підрозділів ртв від радіотехнічної розвідки та оцінка їх ефективності.

Захист озброєння, військової техніки і військових об’єктів від радіотехнічної розвідки здійснюється шляхом проведення комплексу організаційних заходів і технічних мір, які спрямовані на виключення або істотне утруднення виявлення випромінювань РЕСЗ, визначення їх місця розташування і виміру параметрів сигналів, що не дозволяють противнику визначити (розпізнати) типи РЕСЗ і їх бойові можливості, а також на нав’язуванні протиборчій стороні неправильного уявлення про місце розташування РЕСЗ і параметри випромінюваних сигналів.

До організаційних заходів щодо захисту від РТР можна віднести:

  • введення обмежень на роботу РЕСЗ (просторові, часові, територіальні, кількісні, енергетичні); на режими використання і параметри сигналів РЕСЗ, що випромінюються;

  • використання під час вибору позицій властивостей місцевості, що екранують;

  • встановлення меж зони, яка контролюється (охороняється);

  • застосування хибного радіообміну.

Просторові обмеження полягають у встановленні робочих секторів за азимутом і кутом місця, у межах яких дозволяється робота РЕСЗ на випромінювання.

Часові обмеження полягають у встановленні мінімально необхідного, для рішення поставлених завдань, часу роботи РЕСЗ з випромінюванням або заборони такої роботи у визначені проміжки часу.

Територіальні обмеження у використанні РЕСЗ полягають у встановленні заборони на розміщення конкретних типів РЕСЗ у районах, що попадають у зони ведення наземної, морської і повітряної РТР (у прикордонному і приморському районах, поблизу міст з іноземними представництвами).

Кількісні обмеження полягають у встановленні мінімально необхідного для виконання бойового завдання кількості РЕСЗ, які випромінюють. Цей спосіб утрудняє протиборчій стороні встановлення справжнього складу РЕСЗ у військах.

Енергетичні обмеження полягають у встановленні мінімально необхідної, для виконання поставленого завдання, потужності випромінювань РЕСЗ. Ці обмеження сприяють зменшенню дальності розвідки РЕСЗ, що захищаються.

Обмеження на режими використання і параметри сигналів РЕСЗ полягають у встановленні режимів на використання в мирний час або в конкретних бойових діях приховуваних режимів роботи і сигналів з параметрами, що захищаються (несучої частоти, девіації частоти, тривалості імпульсів та ін.).

До технічних мір щодо захисту РЕСЗ від РТР відносяться заходи, що проводяться з застосуванням спеціальних технічних засобів приховування і технічної дезінформації (імітації).

Засоби приховування випромінювань РЕСЗ від РТР поділяються на пасивні й активні.

Пасивні засоби захисту від РТР являють собою різні штучні перепони і конструкції, що установлюються на шляху розповсюдження випромінювань РЕСЗ з метою зменшення рівня прийнятих розвідувальним приймачем сигналів шляхом поглинання, розсіювання або відбиття цих випромінювань.

До пасивних засобів приховування відносяться:

  • індивідуальні (еквіваленти антен; антенні насадки; чохли і покриття, що поглинають);

  • засоби часткового екранування (металеві штори; металізоване скло і тканини, що екранують; щити; дротяні сітки; струмопровідні емалі);

  • екрановані приміщення (спорудження, камери або кабіни).

Активні засоби захисту (приховування) РЕСЗ від РТР здійснюються шляхом застосування станцій перешкод, імітаторів випромінювань, помилкових сигналів, що виключають або утрудняють виявлення і вимір параметрів випромінювань, а також розпізнавання, визначення режимів роботи і місця розташування РЕСЗ.

Технічна дезінформація РТР противника полягає в створенні умов що істотно утрудняють розпізнавання реальних об’єктів і орієнтирів за даними засобів РТР і сприяє введенню противника в оману щодо їх кількості, місця розташування, характеристик і спрямованості діяльності військ і установ.

Технічна дезінформація РТР противника здійснюється у разі використання хибних позицій і створенні хибної радіоелектронної обстановки. Як засоби технічної дезінформації можуть застосовуватися передавальні пристрої списаної техніки, активні й пасивні перевипромінювачі енергії, спеціально розроблені імітатори випромінювань.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]