2. Структурна схема приймальної системи рлс 19ж6 (п-37). Принципи обробки сигналів на високій частоті.

Прийомний пристрій кожного каналу виконаний за супергетеродинною схемою з однократним перетворенням частоти, автоматичним підстроюванням частоти місцевого гетеродина і забезпечує роботу з амплітудною і когерентною обробкою луна-сигналів.

Прийняті антеною сигнали по хвилеводному тракті проходять від опромінювача через антенний перемикач АПС на вхід прийомного каналу. Прийомний канал містить у собі підсилювач високої частоти ПВЧ, блок змішувача сигналу ВСС-1 і блок приймача ПРС-5М.

Прийняті сигнали підсилюються в ПВЧ, виконаному на ЛБХ. Хвилеводно-коаксиальний перехід забезпечує передачу сигналів від хвилеводу на коаксиальний вхід ЛБХ. Посилені на високій частоті сигнали надходять у блок змішувача сигналів ВСС-1, що включає в себе змішувач сигналу з преселектором і попередній ППЧ. Змішувач із преселектором виконаний на відрізку хвилеводу, у зв'язку з чим необхідний коаксиально-хвилеводний перехід з виходу ЛБХ на преселектор.

Преселектор являє собою смуговий фільтр на хвилеводному резонаторі і призначений для забезпечення необхідної вибірковості по дзеркальному каналі.

У змішувачі за допомогою напруги місцевого гетеродина здійснюється перетворення сигналів на проміжну частоту. Змішувач виконаний на кристалічному НВЧ діоді, поміщеному в хвилевід.

Місцевий гетеродин – високостабільний автогенератор, виконаний на НВЧ тріоді з коливальною системою у виді коаксиальних резонаторів. Напруга місцевого гетеродина подається через дільник потужності ДМ, що забезпечує поділ напруги на змішувач сигналів і змішувач АПЧ.

У прийомному пристрої здійснюється автоматичне підстроювання частоти коливань місцевого гетеродина під частоту зондуючого сигналу. Вхідними напругами системи АПЧ є зондуючі імпульси, що надходять від антенного перемикача через спрямований відгалужувач, і коливання місцевого гетеродина, що надходять через дільник потужності. У змішувачі АПЧ виділяється напруга різницевої частоти й у субблоці АПЧ за допомогою частотного дискримінатора здійснюється порівняння різницевої частоти з проміжною і вироблення керуючої напруги, пропорційне неузгодженості частот зондуючого сигналу і місцевого гетеродина. Ця напруга керує механізмом перестройки місцевого гетеродина, що виконаний на шаговому двигуні. При цьому здійснюється механічне підстроювання коливальної системи місцевого гетеродина.

3. Види технічного обслуговування рлс ртв. Особливості проведення то-2.

Під технічним обслуговуванням (ТО) при використанні за призначенням розуміється технічне обслуговування при підготовці до використання за призначенням, при використанні за призначенням, а також безпосередньо після його закінчення.

У радіотехнічних військах технічне обслуговування РЕТ носить планово-попереджувальний характер і для мирного часу є регламентованим. Для воєнного часу технічне обслуговування РЕТ визначається її технічним станом. За змістом, обсягом і періодичністю на РЕТ у процесі їх використання за призначенням у мирний час установлені такі технічні обслуговування :

• контрольний огляд (КО);

• щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

• технічне обслуговування (ТО-1);

• технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування (СТО);

• регламентоване технічне обслуговування (РТО).

Мета ТО-2 – це підтримка боєготового стану до чергового ТО. Проводиться після встановленого Нормативно Технічною Документацією (НТД) наробітку або при постановці на тривале зберігання. Проводять ремонтні органи з залученням обслуги зразка ОВТ.

БІЛЕТ № 16

1. Видача радіолокаційної інформації з командного пункту окремої радіолокаційної роти в координатах сітки ППО. Зміст донесення про повітряну ціль.

Сітка ППО є система кодування місцевості на топографічних картах, планшетах і екранах індикаторів, що застосовується у військах ППО для передачі місцеположення літального апарату (цілі), цілевказівок і ціле розподілу.

Сітка ППО поділяє відображуємий на карті район на зони, сектори і квадрати. Сітка ППО наноситься у масштабі 1:500000,1:1000000, 1:2000000, 1: 2500000. Територія Північної півкулі поділяється на 92 зони чотирьох типів (А, Б, В, Г) у наступному порядку:

від екватора до 40⁰ північної широти – на зони типу А розміром 20⁰ за широтою, 18⁰ за довготою кожна;

від 40⁰ до 72⁰ північної широти – на зони типу Б розміром 16⁰ за широтою, 18⁰ за довготою кожна;

від 72⁰ до 80⁰ північної широти – на зони типу В розміром 8⁰ за широтою, 36⁰ за довготою кожна;

від 80^о до 90^о північної широти – на зони типу Г розміром 10^о за широтою, 180^о за довготою.

Зони поділяються на сектори:

типу А на 10 секторів (4^ох 9^о) – п’ять горизонтальних рядів по два сектори в кожному ряду;

типу Б на 8 секторів (4^о х 9^о) – чотири горизонтальних ряди по два сектори в кожному ряду;

типу В на 8 секторів (4^о х 9^о) – два горизонтальних ряди по чотири сектори в кожному ряду;

типу Г на 10 секторів – два горизонтальних ряди по п’ять секторів (розмірами 4^о х 36^о південних секторів і 6^о х 36^о північних секторів.

Сектори зон поділяються на квадрати:

в зонах типу А, Б, В паралелями, які проводяться через кожен градус, і меридіанами, які проводяться через кожні 1^о30^/, починаючи від кордону сектору, розмір квадрата по широті 1^о, по довготі 1^o 30^/;

в зоні типу Г розміри квадратів південного ряду секторів по широті 1^о, по довготі 6^о, північного ряду секторів – по широті 1^о, по довготі 12^о.

Квадрати в секторах нумеруються двома цифрами, відповідними номерами горизонтального і вертикального номерів квадратів, на схрещенні

яких знаходиться квадрат, що нумерується. Схема розподілу сектору на квадрати і принцип нумерації квадратів показані на мал.3.

4 5 6 7 8 9 0

3

5

2

1

Рис. 1.

Кожний основний квадрат поділяється на 9 середніх, середній – на 9 малих квадратів, малий квадрат може бути поділений на 9 уточнюючих квадратів.

Середні, малі і уточнюючі квадрати нумеруються порядковими номерами від 1 до 9 за ходом часової стрілки, починаючи з північно – західного кута і закінчуючи центральним квадратом. Схема розподілу квадратів сітки ППО на середні і малі квадрати показана на рис. 2.

Лінійні розміри квадратів в залежності від широти, місцевості змінюються (збільшуються до екватору). Так для України (Харків) лінійні розміри квадратів складають: великого – 111х111 км, середнього – 37х37 км, малого – 12х12 км

Місцезнаходження цілі за допомогою сітки ППО позначається групою з 7 або 8 цифр: перші дві цифри – номер зони, третя – номер сектора в зоні, четверта і п’ята – номер квадрата в секторі, шоста і сьома – номер середнього і малого квадратів. При восьмизначній групі цифр остання є номером уточнюючого квадрата. В цьому випадку малий квадрат поділяється на 9 уточнюючих квадратів.

1^о 30^/

.

1	2	3
8	9	4		2			3
7	6	5
	8			9			4
	7			6			5

30^/ 10^/

Рис.2

Точність передачі координат цілей за квадратами сітки ППО залежить від розміру квадрата, який передано в донесенні, і від часу запізнення оповіщення. Сітка ППО забезпечує точність передачі координат повітряних цілей за малими квадратами 8 – 10 км, а з використанням уточнюючих квадратів – 3 – 5 км.

При передачі розвідувальної інформації на кожну виявлену ціль (об’єкт) оформляється формуляр, в якому вказується її номер та основні характеристики (тип, склад, швидкість, висота, належність та ін.). при першому повідомленні цілі видаються чотирьохзначними номерами, в подальшому можуть передаватися у скороченому вигляді – двозначними номерами.