3. Види технічного обслуговування. Особливості проведення сто.

Під технічним обслуговуванням (ТО) при використанні за призначенням розуміється технічне обслуговування при підготовці до використання за призначенням, при використанні за призначенням, а також безпосередньо після його закінчення.

У радіотехнічних військах технічне обслуговування РЕТ носить планово-попереджувальний характер і для мирного часу є регламентованим. Для воєнного часу технічне обслуговування РЕТ визначається її технічним станом. За змістом, обсягом і періодичністю на РЕТ у процесі їх використання за призначенням у мирний час установлені такі технічні обслуговування :

• контрольний огляд (КО);

• щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

• технічне обслуговування (ТО-1);

• технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування (СТО);

• регламентоване технічне обслуговування (РТО).

• У військах деякі особливості має проведення сезонного технічного обслуговування. Переведення ОВТ на режим зимовой (літньої) експлуатації здійснюється у строки за планами командирів частин.

• Як правило, проведення СТО здійснюється сумісно з ТО-1 або ТО-2. Загальна схема організації СТО не відрізняється від схеми організації ТО-1 або ТО-2.

• Для проведення СТО видається наказ командира частини “Про підготовку ОВТ до зимового (літнього) періоду експлуатації”, в якому вказується:

• підстава проведення СТО та його цілі;

• який вид ТО (ТО-1 або ТО-2) проводиться на ОВТ, номери зразків ОВТ, які додаткові роботи необхідно виконати з підготовки ОВТ до зимового (літнього) періоду експлуатації;

• В наказі по результатах проведення СТО зазначається рішення командира про допуск особового складу до експлуатації ОВТ в зимовий період та необхідності експлуатувати ОВТ на зимових нормах витрати ПММ.

БІЛЕТ № 14

1. Зміст і принципи ведення радіолокаційної розвідки. Вимоги до радіолокаційної інформації, що видається частинам (підрозділам) зрв.

Радіолокаційна розвідка – це процес добування відомостей про об’єкти (цілі) противника в призначеній області повітряного простору за допомогою засобів радіолокації.

Радіолокаційна розвідка ведеться з метою своєчасного виявлення, розпізнавання, опізнавання і визначення координат та характеристик цілей, безперервного супроводження, своєчасного викриття дій повітряного противника і визначення напрямку головного удару, кількісного складу і бойового порядку, застосування радіоперешкод та способів його дій.

У процесі радіолокаційної розвідки добуваються відомості також і про свої літаки для вирішення задач забезпечення бойових дій авіації та радіолокаційного контролю порядку використання повітряного простору.

Всі виявлені радіолокаційними засобами об’єкти іменуються локаційними цілями. Всі локаційні цілі поділяються на повітряні цілі і свої літаки.

До повітряних (надводних) цілей відносяться:

1. літаки та інші засоби повітряного нападу противника;

2. літаки (літальні апарати) – порушники державного кордону України;

3. іноземні літаки (літальні апарати), що спостерігаються за кордоном;

4. локаційні цілі, належність яких не встановлена;

5. літаки – порушники встановленого режиму польотів;

6. літаки, що позначають повітряного противника на маневрах, навчаннях, тренуваннях, а також літаки, що здійснюють контрольні польоти.

До своїх літаків відносяться:

1. літаки – винищувачі, які вилетіли на перехоплення повітряних цілей або в зони чергування в повітрі;

2. літаки (літальні апарати), які вилетіли на розвідку повітряних (морських) цілей;

3. літаки, що здійснюють польоти та перельоти за заявками.

Повітряні об’єкти (повітряні судна, метеоутворення, зграї птахів і та ін.), що не розпізнані, до моменту їх розпізнавання вважаються повітряними цілями.

До радіолокаційної розвідки висуваються такі загальні вимоги, як цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність і прихованість.

Цілеспрямованість полягає у суворій підпорядкованості всіх розвідувальних заходів замислу бойових дій, у зосередженні зусиль на виконанні найважливіших задач на головних напрямках та на добуванні найбільш важливих у даний момент відомостей про противника.

Безперервність розвідки забезпечується постійним її веденням у мирний і воєнний час, вдень та вночі, в будь-яку погоду, в будь-яких умовах обстановки.

Активність – це наполегливе прагнення командирів підрозділів, частин і з’єднань РТВ використовувати всі сили, засоби і способи, які є в їх розпорядженні, для безумовного здобуття необхідних відомостей про повітряного противника. Ні в якому разі не можна допускати нерішучості і пасивності.

Під оперативністю радіолокаційної розвідки розуміється своєчасність (у реальному масштабі часу) добування і доведення до командування необхідних відомостей про противника, а також швидкість реакції командирів і штабів на раптові зміни обстановки і розвідувальні задачі, які щойно виникли.

Прихованість полягає в необхідності зберегти в таємниці від противника точні дані про склад, розташування, бойові можливості і розподілення сил і засобів, що плануються.

Видача радіолокаційної інформації ЗРВ включає видачу розвідувальної інформації для бойового управління зрбр (зрп) і видачу бойової інформації зрбр (зрп) для цілерозподілу і цілевказування зенітним ракетним дивізіонам.

Видача розвідувальної інформації для управління зрбр (зрп) полягає у забезпеченні її КП інформацією про повітряну обстановку з метою оцінки обстановки, приведення зрбр (зрп) у бойову готовність, постановки завдань зрдн, взаємодії з авіацією сусідніми частинами ЗРВ.Вимоги до видачі радіолокаційної інформації ЗРВ поділяються на вимоги до рубежів видачі, якості інформації, кількості цілевказівок, які забезпечуються одночасно.

Рубежі видачі радіолокаційної інформації ЗРВ залежать від дальньої межі зони ураження ЗРК , швидкості V_ц і висоти H_ц польоту цілі, часу запізнення цілевказування , часу приведення зрдн у бойову готовність і часу виконання бойового завдання .

Розрахунки показують, що для правильного вирішення завдань цілерозподілу ЗРК з імовірністю не менше 0,9 необхідно, щоб середньоквадратичні помилки вимірювання площинних координат і висоти складали ≤ 3000 м, ≤ 1000 м за часом запізнення інформації ≤ 60 с і дискретності видачі Т ≤ 60 с.

Вимоги до кількості одночасних цілевказувань визначаються за щільністю удару, який може відбити дане угруповання ЗРВ. Однак для скорочення часу перенесення вогню зрдн з однієї цілі на іншу необхідно, щоб на екрані індикатора автоматизованого робочого місця офіцера з бойового управління КП зрбр одночасно відображалося “m“ цілей на кожний дивізіон (кількість цілей, за якими дивізіон веде вогонь, і кількість цілей, які можуть бути йому призначені).