1. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу. Основні елементи бойового порядку
радіотехнічного підрозділу РТВ. Вимоги до бойового порядку радіотехнічного підрозділу РТВ.
Радіотехнічні підрозділи розгортаються в бойовий порядок на основній позиції. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу, як правило, включає позиції РЛС і КЗА, командний пункт, передавальний і приймальний радіоцентри (радіопункти), пост візуального спостереження, позицію зенітної кулеметної установки або позицію переносного зенітно-ракетного комплексу, інженерні споруди, запасні, резервні і удавані позиції (рис. 1).
Приймальний і передавальний радіоцентри (радіопункти) розгортаються на віддаленні від позиції РЛС, що виключає вплив взаємних радіоперешкод. Приймальні радіоцентри батальйонів і приймальні радіопункти рот можуть розміщуватися безпосередньо на командних пунктах батальйонів та рот у разі достатнього їхнього віддалення від позицій РЛС.
Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються з урахуванням вимог, які висуваються до позицій радіолокаційних станцій, комплексів засобів автоматизації і засобів зв’язку, що є на озброєнні підрозділів.
Резервні позиції призначаються для розгортання радіотехнічних підрозділів з метою створення прихованого радіолокаційного поля або його нарощування на відповідальних напрямках (у заданих районах), насамперед, на малих і гранично малих висотах, а також для відновлення діючого радіолокаційного поля, порушеного у результаті вогневих ударів противника, і для вирішення раптово виникаючих завдань.
З
апасні
позиції
радіотехнічних підрозділів вибираються
на відстані 15…20 км
від основних позицій і призначені для
маневру підрозділів у ході підготовки
й у ході бойових дій. Для кожного
підрозділу завчасно вибираються декілька
запасних позицій, проводиться їхня
топогеодезична прив’язка й обробка.
У радіотехнічних підрозділах можуть обладнуватися удавані позиції, які призначені для дезинформації противника відносно бойового складу, бойового порядку радіотехнічних з’єднань і підрозділів, а також місця розташування основної позиції підрозділу для зниження імовірності нанесення по ній ударів. Вони повинні забезпечити максимально правдоподібну імітацію основної позиції. З цією метою на удаваних позиціях можуть розгортатися випромінюючі елементи радіолокаційних станцій і засобів зв’язку, інші елементи бойового порядку. Відстань від основної позиції 3..5 км.
Для успішного виконання бойового завдання проводяться:
інженерне обладнання основних позицій підрозділів, основних і запасних командних пунктів, будівництво ліній зв’язку і електропередач;
маскування і заходи з протидії іноземним технічним розвідкам;
обладнання удаваних позицій;
вибір, топогеодезична прив’язка й обробка запасних позицій;
будівництво і ремонт доріг, складів, укриттів для особового складу, техніки і матеріальних засобів.
Безпосереднє прикриття і наземна оборона радіотехнічних підрозділів і командних пунктів організовуються вкругову із посиленням на окремих напрямках, виходячи з оцінки противника і умов місцевості.
Пости візуального спостереження обладнуються для ведення розвідки повітряного, наземного (морського) противника, засічки ядерних вибухів. Їхнє розміщення має забезпечувати найкращий огляд повітряного простору і підступів до позиції.