3. Організація і управління виробничим процесом.

Виробничий процес — це сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці і знарядь праці з мстою створення споживчих вартостей — корисних предметів праці, необхідних для виробничого або особистого споживання. У процесі виробництва робітники впливають на предмети праці за допомогою знарядь праці і створюють нові готові продукти, наприклад, верстати, автомобілі, товари народного споживання і т. д. Предмети і знаряддя праці, будучи речовинними елементами виробництва, на підприємстві знаходяться у визначеному взаємозв'язку один з одним: конкретні предмети може бути оброблено тільки визначеними знаряддями праці; вже самі по собі вони мають системні властивості. Однак жива праця повинна охопити ці речі і тим самим почати процес перетворення їх у продукт. Таким чином, виробничий процес — це насамперед трудовий процес, оскільки ресурси, використовувані людиною на його вході, як інформація, так і матеріальні засоби виробництва є продуктом попередніх процесів праці.

Розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси (рис. 1.1).

Рис. 1.2. Структура виробничого процесу

До допоміжних виробничих належать такі процеси, результати яких використовуються безпосередньо в основних процесах, для забезпечення їх ефективного здійснення. Прикладами таких процесів є: виготовлення інструментів, пристосувань, засобів механізації й автоматизації власного виробництва, запасних частин для ремонту устаткування.

Обслуговуючі виробничі процеси — це процеси праці з надання послуг, необхідних для здійснення основних і допоміжних виробничих процесів. Наприклад, транспортування матеріальних потужностей, складські операції усіх видів, технічний контроль якості продукції й ін.

Основні, допоміжні й обслуговуючі виробничі процеси мають тенденції розвитку й удосконалення. Так, багато допоміжних виробничих процесів може бути передано спеціалізованим бригадам, що в більшості випадків забезпечує більш ефективне їх виконання. З підвищенням рівня механізації й автоматизації основних і допоміжних процесів, обслуговуючі процеси поступово стають невід'ємною частиною основного виробництва, відіграють організуючу роль в автоматизованих і особливо у гнучких автоматизованих виробництвах.

Товарно-транспортна накладна без перебільшення є одним із основних документів при здійсненні операцій з перевезення автотранспортом вантажів різного виду. Цей первинний документ використовується не тільки для ведення складського, оперативного та бухгалтерського обліку переміщення вантажів, а й для проведення розрахунків за перевезення таких вантажів та відображення в податковому обліку. У зв’язку з використанням товарно-транспортної накладної у суб’єктів господарювання виникає чимало запитань щодо правильності її заповнення та необхідності використання. У сьогоднішній статті поговоримо про порядок використання та правила заповнення цього первинного документа.

Порядок заповнення ТТН

Регламентуючий документ. На сьогодні порядок заповнення ТТН є в нормативних документах тільки для специфічних ТТН, а для форми № 1-ТН окремого документа немає. Є лише незначна описова згадка про правила її заповнення у Правилах перевезення вантажів. Цього, на жаль, замало, що на практиці призводить до заповнення за принципом «хто як розуміє». Тому питання «Як правильно скласти ТТН?» є дуже актуальним.

Мінтранс як профільне міністерство у листі від 21.04.10 р. № 1802-04/09/19-10 вірно зазначає, що при заповненні ТТН суб’єкти господарювання мають право користуватися Інструкцією № 228. І хоча ця Інструкція втратила чинність ще 25.04.06 р., але за відсутності на сьогодні нормативно-правового акта, який би регулював питання заповнення ТТН, використання норм саме цього нормативно-правового акта, звичайно ж з урахуванням вимог чинного законодавства, є цілком виправданим. Цим і будемо користуватися.

Заповнюючи форму ТТН, слід ураховувати такі особливості:

1) ТТН заповнюється на кожному етапі проходження товару від вантажовідправника до вантажотримувача;

2) окремі реквізити цього документа на кожному етапі проходження товару (ці етапи виділені у п. 3.5 Інструкції № 228) заповнюються різними уповноваженими особами учасників перевезення;

3) заповнювати ТТН слід у певній послідовності, оскільки від цього залежить успішне переміщення вантажу, дотримання всіх необхідних умов перевезення та достовірності даних відображених у документі.

Кількість екземплярів. Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 288 ТТН виписує вантажовідправник на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо. Тобто з цього випливає, що:

1) якщо одним автомобілем перевозяться вантажі декільком вантажоодержувачам, то окрема ТТН виписується на кожного вантажоодержувача;

2) якщо перевезення вантажу відбувається одному вантажоодержувачу декількома автомобілями чи за декілька поїздок одним автомобілем, то окремі ТТН виписуються на кожну поїздку. Винятком є лише випадок коли перевозяться однорідні вантажі одному і тому вантажовідправнику в цьому випадку допускається оформлення однією ТТН на весь обсяг вантажу, перевезеного одним автомобілем за зміну.

ТН виписує вантажовідправник (замовник) в кількості не менше 4 екземплярів. Усі екземпляри ТТН вантажовідправник має засвідчити підписом і за необхідності печаткою (штампом).

Схема руху виписаних вантажовідправником ТТН така (для наочності вона наведена на рис. 1 на с. 21):

— перший екземпляр ТТН залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і четвертий примірники передають водію (експедитору);

— другий екземпляр ТТН водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

— третій і четвертий екземпляри ТТН водій передає перевізнику. При цьому третій примірник є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, а тому перевізник надсилає його замовнику автотранспорту для оплати за перевезення (якщо замовник і перевізник — різні організації), а четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію. Якщо замовник і перевізник — одна організація, то обидва екземпляри залишаються у замовника.

Етап І. До прибуття автомобіля на завантаження. На цьому етапі вантажовідправник у ТТН заповнює на кожну партію вантажу частину реквізитів шапки ТТН, а саме дані про учасників перевезення та розділу «Відомості про вантаж»

Етап ІІ. Після прибуття автомобіля на склад і навантаження на нього товарів. На цьому етапі ТТН можуть заповнювати три сторони:

1 — вантажовідправник, який дозаповнює шапку ТТН на підставі наданого водієм подорожнього листа, та табличну частину розділу «Відомості про вантаж», а також заповнює розділ «Вантажно-розвантажувальні операції» рядок «Навантаження» (див. рис. 3 на с. 23);

2 — водій, який підтверджує факт прийняття вантажу;

3— довірена особа вантажоодержувача, яка підтверджує факт отримання вантажу. Довірена особа покупця дозаповнює ТТН тільки у випадку коли вона особисто присутня при навантаженні транспортного засобу. У випадку, коли навантаження відбувається без такої особи, поле ТТН, де має вказуватися інформація, такою особою не заповнюється.

Етап ІІІ. При переміщенні вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача. На цьому етапі дозаповнення ТТН відбувається лише у випадку зміни адреси призначення вантажу (див. рис. 4 на с. 24), або зміни автомобіля, на якому такий вантаж перевозиться в зв’язку із виходом його з ладу, настання форс-мажорних обставин чи інших причин, що призвели до зміни автомобіля, на якому перевозився вантаж

Етап IV. При вивантаженні вантажу із автомобіля. Після доставки вантажу водій-експедитор здає три примірники ТТН представникові вантажоодержувача, відповідального за прийняття вантажу, який буде заповнювати у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» рядок «Розвантаження» (можливо — під копіювальний папір). Заповнюється цей рядок розділу «Вантажно-розвантажувальні операції» так само, як і рядок «Навантаження», що заповнювався на етапі II (детально див. рис. 3 на с. 23);

Звертаємо увагу, що після заповнення ТТН на цьому етапі третій і четвертий примірники ТТН (як це було сказано вище), завірені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника і вантажоодержувача, разом з подорожнім листом водій здає диспетчеру перевізника, який і закінчуватиме дооформлення цього документа.

Етап V. Остаточне оформлення документації перевізником після виконання замовлення. Після відвантаження вантажу вантажоодержувачу диспетчер перевізника дозаповнює незаповнені реквізити в шапці ТТН та у розділі «Відомості про вантаж», а також повністю заповнює розділ «Інші відомості», що знаходиться на зворотній стороні ТТН

Номенклатура вантажу

ПАТ «Автобаза №1 » займається перевезеннями таких вантажів :

Найменувування вантажу: дрова(дуб), дитяче харчування, труби, пфх(провода), бумага в рулонах, картон, будівельні матеріали, побудова техніка, промислове обладнання.

Спосіб перевезення : упаковка на паллетах, в ящиках, пленка упаковачная, у мішках.

План перевезення та розподіл рухомого складу за обєктами перевезення

На автобазі план перевезення відбувається :

• Спочатку шукаємо вантаж

• підписуються відповідні заявки, ставляться печатки и підписі

• Обмінюємося документами за доп. електронної почти,факсом.

• Водїй від’їжджає в призначений йому пунк і привозить вантаж до вантажоотримувача…