Тема6. Облік зобов’язань

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття в фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 “Зобов’язання” та НП(С)БО 1 “Баланс”, згідно якого зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Для правильного ведення бухгалтерського обліку зобов’язань важливим є визначення моменту їх виникнення. Зобов’язання реєструються в обліку бухгалтерським записом тільки тоді, коли у зв’язку з ним виникає заборгованість.

З метою бухгалтерського обліку зобов’язання класифікуються на:

• довгострокові,

• поточні,

• забезпечення,

• непередбачені зобов’язання,

• доходи майбутніх періодів.

Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов’язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв’язку з придбанням товарів та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для cвого фінансування.

Погашення зобов’язання може відбутися: сплатою грошових коштів в готівковій або безготівковій формі; розрахунками в кредит; передачею інших активів; наданням послуг; заміною зобов’язання іншим; перетворенням зобов’язання на капітал; відмовою кредитора від своїх прав або позбавленням їх. Використання безготівкової, готівкової або кредитної форми порядку розрахунків між отримувачем коштів і платником визначається договором.

Для визнання зобов’язань повинні бути дотримані дві умови відповідно до П(С)БО 11:

• оцінка їх може бути достовірно визначена;

• існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

В П(С)БО 11 “Зобов’язання” відсутнє визначення критеріїв визнання того чи іншого виду зобов'язань. Зобов’язання виникають на балансі підприємства та відображаються у фінансовій звітності в наступних випадках:

• при визнанні активу, придбаного в борг;

• при створенні забезпечення за рахунок витрат (резерв на оплату відпусток та інші забезпечення) звітного періоду, що супроводжується збільшенням витрат та збільшенням зобов'язань;

• при зменшенні забезпечення та збільшенні зобов’язання.

Інформація про поточні зобов’язання підприємства відображається на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”.

На рахунку 60 “Короткострокові позики” ведеться облік розрахунків у національній валюті щодо кредитів банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу, і щодо позичок, термін погашення яких минув.

Імовірність виникнення будь-яких проблем при відображенні в обліку поточної заборгованості щодо короткострокового кредиту могла б бути мінімальною, якби не поява нового поняття “сума погашення” (поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення). Тобто, відображається сума, яку підприємство сплатило разом з нарахованими відсотками.

Датою виникнення податкових зобов’язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, що приходиться на податковий період, протягом якого відбувається кожна з подій, що відбулася раніше:

1. чи дата зарахування засобів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у випадку продажу товарів (робіт, послуг) за наявні кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності - дата інкасації наявних коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

2. чи дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) —дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, погашення зобов’язання на ТОВ «Термекс» означає відплив майбутніх економічних вигід, які можуть здійснюватись способами:

1. сплати грошових коштів;

2. передачі інших активів (за бартерними угодами);

3. надання послуг (за бартерними угодами);

4. заміни одного зобов’язання іншим;

5. перетворення зобов’язання на капітал.

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги призначений рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками й підрядниками”.

За кредитом цього рахунку відображається заборгованість за отриманні від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, а за дебетом - її погашення, сплата тощо.

Розрахунки з постачальниками за товари, послуги ведуться, як правило, за безготівковою формою розрахунку шляхом перерахування фінансових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача.

На кожну партію відвантаженого товару постачальник виписує документи: накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. При отриманні товарно-матеріальних цінностей підприємством перевіряється їх кількість, якість та ціна відповідно до умов постачання.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження не від факторингових поставок, або оплати матеріальних цінностей , що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками є важливою частиною обліку. Бухгалтерський облік покликаний контролювати рух товарно-матеріальних цінностей, також контролювати схоронність товарів. Для обліку в умовах ринкової економіки необхідно повністю автоматизувати облік товарів і розрахунків з постачальниками. У ТОВ «Термекс» існує ще багато недоліків в обліку руху товарно-матеріальних цінностей:

1. Менеджер підприємства повинен постійно бачити залишок товарів у коморі по найменуваннях, щоб регулювати надходження товарів, проводити роботу з додаткової закупівлі товарів, запаси яких мінімальні.

Потрібно проводити роботу:

1. по пошуку й залученню постачальників з більше низьким рівнем цін на пропоновані товари.

2. з реклами ринку. Реклама - двигун прогресу. Чим більше покупців притягнуто, тим вище товарооборотність, отже підприємство одержить додатковий дохід, що в остаточному підсумку, збільшить суму чистого прибутку.

Для ефективної роботи підприємства й зниження витрат обігу необхідно прийняти ряд мір: розширення сучасних форм продажу товарів; сполучення професій; удосконалювання апарата керування; зменшення ланок руху товарів; застосування сучасних форм продажу товарів;

Необхідно проводити заходи щодо зниження видатків по товарних ресурсах, для цього у встановлений термін проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, установлюється співвідношення товарної маси, проводити роботу з усунення понад нормативні втрати товарів.

У фінансовій звітності довгострокові та поточні зобов’язання відображають у ІІ та ІІІ розділі форми №1 “Баланс” відповідно, а також у формі №3 “Звіт про рух грошових коштів” (додаток 18) .