Розділ 3. Заходи зменшення впливу викидів промислових підприємств на стан атмосферного повітря

3.1. Організаційні заходи

Забруднювачами атмосфери є аерозолі, гази, пара. Вони виникають в результаті процесу згорання, обробки матеріалів, експлуатації транспорту, випарювання і подрібнення.

Заходи щодо запобігання, зниження або ліквідації забруднення атмосферного повітря повинні передбачати впровадження сучасних рішень планувального характеру, а також враховувати можливість здійснення ефективних рішень технологічного, санітарно-технічного та організаційного характеру, позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід їх використання, включаючи застосування маловідхідної та безвідхідної технології, комплексного використання природних ресурсів, споруд та пристроїв для ефективного вловлювання, знешкодження та утилізації шкідливих речовин і приладів для контролю вмісту їх у викидах та атмосферному повітрі (11).

Передбачені заходи повинні забезпечувати додержання гігієнічних нормативів допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (гранично допустимих концентрацій - ГДК, орієнтовних безпечних рівнів діяння - ОБРД, гранично допустимого забруднення - ГДЗ у повітрі житлової забудови та 0,8 ГДК, 0,8 ОБРД, 0,8 ГДЗ - у повітрі місць масового відпочинку і оздоровлення населеннях, згідно з вимогами, викладеними у розділі 8 цих правил. Додержання ГДК, ОБРД чи 0,8 ГДК, 0,8 ОБРД, 0,8 ГДЗ оцінюється з врахуванням трансформації речовин в атмосфері і фонового забруднення за рахунок діючих, тих, що будуються, та намічених для будівництва об'єктів.

У випадках, коли природоохоронні нормативи допустимого вмісту забруднюючих речовин мають менші значення у порівнянні з гігієнічними,

повинні прийматися природоохоронні нормативи (30).

До організаційних заходів слід віднести:

- централізацію теплопостачання від великих ТЕС, обладнаних системами очищення і утилізації викидів. Тому що малі котельні і пічне опалення дають набагато більше газових і цинових викидів;

- озеленення міст, селищ і насадження лісів;

- розміщення житлових масивів окремо від промислових.

Санітарно-захисні зони. Об'єкти, що є джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих і з неприємним запахом речовин, варто відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).

Розміри нормативної СЗЗ до границі житлової забудови встановлюють у залежності від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру і кількості виділюваних в атмосферу шкідливих і з неприємним запахом речовин. Відповідно до санітарної класифікації промислових підприємств розміри санітарно-захисних зон встановлюються в межах від 50 до 3000 м у залежності від класу небезпеки підприємства (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Нормативні розміри санітарно-захисних зон

Клас небезпеки підприємства	Розмір захисної зони, м
I.A	3000
І.Б	1000
II	500
III	300
IV	100
V	50

Підприємства з технологічними процесами, що не приводять до виділення в атмосферу забруднюючих речовин, допускається розміщати в межах житлових районів.

СЗЗ не можна розглядати як резервну територію і використовувати її для розширення промислової площадки. На території СЗЗ допускається розміщення об'єктів більш низького класу шкідливості, чим основне виробництво, — складів, гаражів, автостоянок і т.д.

Розмір СЗЗ до границі житлової забудови варто встановлювати:

— для підприємств із технологічними процесами, що є джерелами забруднення атмосферного повітря — безпосередньо від джерела забруднення (труби, шахти, аераційні ліхтарі будинків, місця навантаження — розвантаження сировини);

— для підприємств із технологічними процесами, що є джерелами шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот — від будинків, споруджень і площадок, де встановлене це устаткування;

— для електростанцій, котелень — від димарів.

Територія СЗЗ повинна бути упоряджена й озеленена. При проектуванні благоустрою СЗЗ необхідно зберігати існуючі зелені насадження. З боку селитебної території слід передбачати смугу деревинно-чагарникових насаджень шириною не менш 50 м, а при ширині зони до 100 м — не менш 20 м.

Поблизу підприємств із великою кількістю викидів шкідливих речовин санітарно-захисна зона формується у виді аеродинамічної системи, що складає з зелених захисних смуг і відкритих просторів між ними. Смуги доцільно розміщати під кутом 80—90° до основного напрямку вітру. При цьому зона провітрюється по численних каналах у горизонтальному напрямку. Завихрення повітря за смугами сприяє утворенню висхідних потоків і розсіюванню викидів у найбільш високих шарах атмосфери. Одночасно захисні смуги і газонні покриття затримують пил і аерозолі, поглинають шкідливі гази.

Розміри СЗЗ уточнюються при розрахунках розсіювання пилогазових викидів і можуть виявитися більше чи менше нормативних. Якщо розрахунковий розмір СЗЗ більше нормативного, то приймаються міри для зниження обсягу пилогазових викидів розмір СЗЗ установлюється відповідно до розрахункового.

При перебуванні промислового підприємства усередині жилої забудови і неможливості забезпечити дотримання розмірів СЗЗ відповідно до нормативів необхідно забезпечити ступінь очищення пилогазових викидів до рівня ГДК на границі підприємства (11).