Погляди вчених на визначення категорії «фінансове планування»

№ п/ п	Джерело	Визначення
1.	Загородній А.Г. [10]	Фінансове планування - це розроб­лення системи фінансового плану за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, які забез­печують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді.
2.	Філімоненко О.С. [30]	Фінансове планування - це процес розрахунку фінансових результатів, їх розподілу, визначення обсягів над­ходження відповідних видів фінансо­вих ресурсів і їх розподілу за напрями використання у запланованому році.
3.	Зятковський І.В. [11]	Фінансове планування - це плану­вання фінансових результатів і напрямів їх використання з метою забезпе­чення господарської та фінансової діяльності підприємства.
4.	Ремньова Л.М. [24]	Фінансове планування - це процес визначення майбутніх доходів під­приємства, напрямів витрат грошових коштів та обґрунтування заходів щодо забезпечення платоспромож­ності дохідності та фінансової стій­кості.
5.	Чорна О.Є. [33]	Фінансове планування - це науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства і відповідних фінансо­вих відносин.
6.	Марич П.М. [17]	Фінансове планування - це суку­пність розрахунків щодо визначення грошових доходів і надходжень та спрямувань їх на покриття заплано­ваних видатків і затрат за різними сферами діяльності господарства у відповідності з виробничими та інвес­тиційними потребами у плановому періоді.
7.	Поддєрьогін А.М. [31]	Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресур­сів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та марке­тинговими показниками підприєм­ства у плановому періоді.
8.	Економічний словник [9]	Фінансове планування - це особлива сфера економічної діяльності дер­жави, господарюючих суб'єктів і окремих громадян з обґрунтування ефективності управлінських рішень у питаннях господарської діяльності, щодо їх фінансового забезпечення, оптимізації передбачених витрат і отримання високих фінансових результатів.

Отже, фінансове планування - це складний процес визначення та формування потрібної кількості фінансових ресурсів, а також їх розподіл та перерозподіл за окремими напрямками діяльності підприємства з метою забезпечення його стабільного економічного розвитку.

Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскі­льки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме са­мо підприємство. За нездатності своєчасного врахування несприятливої рин­кової кон'юнктури підприємство може навіть стати на шлях банкрутства [7, с. 74].

На нашу думку, планування фінансових результатів підприємства сьогодні потребує застосування нових принципів організації у відповідності до нових економічних умов. Планування фінансових результатів підприємства - діяльність, пов'язана з управлінням фінансами та спрямована на забезпечення стійкого фінансового стану і підвищення рен­табельності підприємства. Об'єктом фінансового планування виступають фі­нансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу вало­вого внутрішнього продукту. При цьому, цілі фінансового планування на підприємстві залежать від обраних критеріїв прийняття фінансових рішень: максимізація продажу; максимізація прибутку; максимізація власності власників компанії. Важливою частиною ринкової активності підприємства є перші два критерії (максимізації продажу і максимізація прибутку). Проте головна мета, яка упорядковує співвідношення інших цілей і гарантує забезпечення підприємства капіталом у довгостроковій перспективі; максимізація майбутньої вигоди власників компанії. Ця мета полягає в збільшенні багатства за рахунок зростання ринкової вартості активів. Складно визначати критерії для підприємств, які не мають встановленої ринкової ціни, таких, як закриті акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Головними критеріями діяльності цих організацій вважають характеристики, які надають цінності будь-яким виробничим активам: величина потоку грошових засобів, ймовірність отримання доходу і ризики. Іншими словами, головна мета фінансових рішень для таких підприємств - це максимізація вартості активів, тобто ціни, яку можна було б отримати при продажу їх на ринку, з урахуванням ризику і доходу власників компанії. Потреба у фінансовому плануванні пов'язана з необхідністю забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, адекватними потребам розвитку підприємства. Тому сам термін «фінансове планування» розуміють як процес прогнозування фінансових результатів. Узагальнюючи існуючі підходи до визначення сутності фінансового планування, розглядаючи його в контексті розвитку сучасних концепцій управління підприємством визначаємо його, як процес розроблення планових показників формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, що забезпечує збалансований фінансовий розвиток підприємства з метою максимізації його ринкової вартості [34, с. 316].

Необхідність та важливість фінансового планування визначається його роллю в забезпеченні ефективного розвитку підприємства, яка полягає у наступному.

1. Планування фінансових результатів підприємства виступає інструментом регулювання системи економічних відносин щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Таким чином, планування фінансових результатів підприємства забезпечує реалізацію резервів зростання фінансових ресурсів та раціоналізацію їх використання на підприємстві.

2. Планування фінансових результатів підприємства координує фінансові цілі різного порядку (стратегічні і поточні), дозволяє оптимізувати фінансові рішення конфліктного характеру (прибутковість - рівень фінансового ризику - ліквідність). Така координація різнорівневих та різнонаправлених цілей дозволяє, з одного боку, спрямувати діяльність підприємства на реалізацію головної стратегічної мети функціонування, а з іншого - забезпечити необхідні пропорції формування активів, капіталу, грошових потоків в процесі його розвитку і «прямування» до стратегічної мети.

3. Планування фінансових результатів підприємства виступає інструментом мінімізації фінансових ризиків підприємства, так як процес фінансового планування здійснюється з врахуванням фактору ризику, а багатоваріантність планових розрахунків передбачає формування алгоритмів реагування і поведінки підприємства в різних ситуаціях, що генерують фактори зовнішнього і внутрішнього середовища.

4. Планування фінансових результатів підприємства, виступаючи однією з найважливіших функцій фінансового управління, є своєрідним інтегруючим елементом в системі управління, який узгоджує, координує такі функції фінансового менеджменту, як формування інформаційної бази, фінансовий контроль та стимулювання виконання прийнятих управлінських рішень в сфері фінансів, так як певною мірою забезпечує можливість реалізації цих функцій [27, с. 184].

Ефективна організація фінансового планування забезпечується реалізацією ряду принципів. Основні принципи планування були сформульовані А.Файолем, пізніше доповнені Р.Акоффом і розвинуті сучасними економістами [1]. Дослідження та синтез існуючих підходів до визначення принципів фінансового планування, розуміння його сутності та ролі в контексті сучасних тенденцій розвитку економічних систем та підходів до управління ними дозволило нам виділити дві групи принципів: загальні та спеціальні. Загальні принципи фінансового планування являють собою загальні положення, на яких базується процес планування незалежно від його функціонального спрямування. Основними з них, на нашу думку, є:

1. Принцип єдності (холізму), який передбачає системний характер фінансового планування, тобто наявність окремих елементів в системі фінансового планування, взаємозв'язок між ними та спрямованість всіх елементів на досягнення єдиної мети;

2. Принцип участі, який передбачає залучення до процесу фінансового планування фахівців з різних функціональних підрозділів різних рівнів, так як фінансовий план агрегує показники за різними аспектами діяльності підприємства;

3. Принцип безперервності, який полягає в постійності процесу планування в межах встановленого циклу та змінність фінансових планів з періоду в період;

4. Принцип гнучкості, який полягає в здатності фінансового планування змінювати свою спрямованість залежно від змін зовнішнього та внутрішнього середовища [14, с. 48];

5. Принцип точності, який полягає в забезпеченні максимальної точності планових показників, їх конкретизацію на рівні оперативного фінансового планування;

6. Принцип альтернативності, який передбачає проведення багатоваріантних планових розрахунків і вибір найкращої альтернативи розвитку підприємства;

7. Принцип адекватності, який полягає у виборі найбільш придатних і адекватних моделей і методів фінансового планування, що враховують закономірності розвитку окремих економічних явищ і процесів;

8. Принцип ефективності, який полягає у забезпеченні одержання певних вигід, додаткового ефекту в результаті організації фінансового планування. Цей принцип передбачає необхідність оцінки витрат на організацію фінансового планування та їх співставлення з ефектом від його впровадження.

Планування фінансових результатів підприємства є важливим гарантом розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності діяльності підприємства, створення умов, які забезпечили б його платоспроможність та фінансову стійкість. Фінансова діяльність тісно пов'язана із виробничою діяльністю, тому фінансове планування базується на виробничому плануванні, планах постачання, планах капітальних вкладень, а також на взаємовідносинах господарства із фінансовими органами. Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства, що забезпечується наступним: по-перше, воно виходить з необхідності найбільш ефективного використання виробничих потужностей, нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку і обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад, амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє, обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дозволяє підприємству або ускладнює створення надмірних запасів матеріальних ресурсів, здійснення позапланових капітальних вкладень.

Планування фінансових результатів підприємства дає змогу розв'язати такі конкретні питання: - які грошові кошти може мати підприємство у своєму розпорядженні; - які джерела їх надходження; - чи достатньо засобів для виконання запланованих завдань; - яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам; - як повинен здійснюватись розподіл прибутку на підприємстві; - як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування [3, с. 47].

Основні завдання фінансового планування представлені у додатку А. Головним за­вданням фінансового планування є забезпечення стійкості орієнтації в отри­манні оптимальних прибутків та самофінансування виробничо-технологічної діяльності, контроль кредитних, бюджетно-кошторисних, інвестиційних по­казників і витрат, стандартизації обліку в системі виробничого (операційно­го) та фінансового управління для досягнення внутрішньої збалансованості та динамічної рівноваги, спрямованої на забезпечення рентабельності вироб­ничої діяльності. Основні функції фінансового планування наведені у додатку Б. З метою забезпечення управлінців достовірною релевантною інформацією для прийняття оперативних рішень та здійснення стратегічного планування постає необхідність у плануванні фі­нансових результатів залежно від зміни тих чи інших умов за певними сценаріями розвитку подій [25 ,с. 18].

Таким чином, фінансові результати, що являють собою прибуток або збиток звітного періоду, характеризують рівень ефективності в абсолютному вираженні, причому особливу увагу необхідно приділяти дослідженню обсягу чистого прибутку, оскільки саме цей показник відбиває остаточний результат роботи підприємства. Показники рентабельності діяльності підприємства дозволяють визначити рівень ефективності у відносному вираженні. Планування фінансових результатів — це науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових результатів підприємства і відповідних фінансових відносин.