Спеціальна гістологія

1. Загальна морфофункціональна характеристика трубкоподібних органів.

1. Трубкоподібні органи мають м'язову оболонку, паренхіму та адвентицію.

2. Слизова оболонка представлена мезотелієм, власною і слизовою пластинками.

3. Серозна оболонка побудована із рихлої сполучної тканини.

4. Адвентиція представлена рихлою сполучною тканиною і мезотелієм.

5. До складу серозної оболонки входить рихла сполучна тканина і мезотелій.

2. Слизова оболонка трубкоподібного органу побудована з:

1. м’язової пластинки

2. серозної оболонки

3. епітеліальної пластинки

4. підслизової основи

5. основної пластинки

3. Власна пластинка представлена:

1. рихлою сполучною тканиною

2. щільною сполучною тканиною

3. мезенхімою

4. ретикулярною сполучною тканиною

5. хрящовою тканиною

4. Епітеліальна пластинка побудована з:

1. м’язової тканини

2. різних видів покривних епітеліїв

3. залозистого епітелію

4. ретикулярної тканини

5. ектодерми

5. До складу підслизової основи входять:

1. рихла та ретикулярна сполучні тканини

2. рихла сполучна та жирова тканини

3. ретикулярна тканина та мезенхіма

4. рихла сполучна тканина та мезенхіма

5. мезенхіма та жирова тканина

6. М’язова пластинка представлена:

1. 3-4 шарами гладеньких міоцитів

2. 2-3 шарами м’язових волокон

3. зовнішнім та внутрішнім шарами гладеньких міоцитів

4. циркулярним шаром м’язових волокон

7. М’язова оболонка утворена:

1. внутрішнім шаром – циркулярним шаром гладеньких міоцитів

2. зовнішнім шаром – поздовжньо орієнтовані гладенькі м’язові клітини

3. середнім шаром – косопоперечно орієнтовані міоцити

4. поперечно-смугастою м’язовою тканиною

8. Епітеліальна пластинка слизової оболонки тонкої кишки представлена:

1. багатошаровим перехідним епітелієм

2. одношаровим призматичним залозистим епітелієм

3. одношаровим циліндричним каймистим епітелієм

4. одношаровим багаторядним миготливим епітелієм

5. одношаровим плоским епітелієм

9. Для збільшення всмоктувальної активності слизової оболонки є в наявності:

1. кишкові ворсинки

2. кишкові крипти

3. каймисті ентероцити

4. дуоденальні залози

5. келихоподібні залози

10. До складу кишкових крипт входять наступні клітини:

1. клітини Панета

2. келихоподібні ентероцити

3. каймисті ентероцити

4. ендокриноцити

5. безкаймисті ентероцити

11. До складу слизової оболонки тонкої кишки входить пристінний залозистий апарат, який представленний:

1. ліберкюновими залозами

2. келихоподібними залозами

3. криптами

4. дуоденальними залозами

5. фундальними залозами

12. Дисоційовану APUD систему тонкої кишки формують:

1. ентероцити

2. поодинокі ендокриноцити

3. поодинокі келихоподібні клітини

4. гландулоцити

5. міоцити

13. Ліберкюнові залози:

1. трубкоподібні вп’ячування епітелію у власну пластинку

2. знаходяться у власній пластинці

3. локалізуються в підслизовій основі

4. секретують по мерокринному способу

5. збільшують площу всмоктування поживних речовин

14. Келихоподібні залози:

1. локалізуються в межах епітелію

2. секретують слиз

3. формують основу епітеліальної пластинки

4. продукують пепсиноген

5. знаходяться поодиноко

15. Каймисті ентероцити:

1. є основними функціональними елементами каймистого епітелію тонкої кишки

2. на апікальному полюсі мають інтердігітації плазмолеми

3. у сотні разів збільшують всмоктувальну поверхню

4. синтезують БАР

5. е джерелом фізіологічної регенерації епітелію крипт

16. Гістоструктура молочної залози

1. Це паренхіматозний орган, побудований із строми і паренхіми.

2. Молочна залоза має слизову, м'язову і серозну оболонки.

3. Структурною одиницею молочної залози є трубкоальвеоли.

4. В період лактації основну масу залози формує строма.

5. В період сухостою основну масу залози складає паренхіма.

17. Гістологічна будова артерій, вен і капілярів.

1. Сітка вен, так як і артерій, має у своєму складі внутрішню та зовнішню еластичні мембрани.

2. Адвентиція має у своєму складі рихлу сполучну тканину та мезотелій.

3. Стінка капіляр складається з трьох оболонок: інтіми, медії та адвентиції.

4. Стінки артерій і вен складаються з трьох оболонок: внутрішньої - інтими, середньої - медії та зовнішньої - адвентиції.

5. Артерії мають 3 оболонки: слизову, м'язову та серозну.

18. Статеві залози і їх гормони

1. Стінка яєшника утворена сперматогенним епітелієм.

2. Яєшник - трубкоподібний орган, стінка якого утворена трьома оболонками: слизовою, м'язовою та серозною.

3. Сім'яник - статева залоза, інтерстиціальна тканина якої виробляє гормон тестостерон.

4. Інтерстиціальні ендокриноцити утворюють стінку сім'яного канальця.

5. Базальний міоїдний і волокнистий шари формують паренхіму яєшника.

19. До диферону епітеліальної пластинки слизової оболонки носової порожнини входять клітини:

1. Війчасті

2. Базальні

3. Келихоподібні

4. Каймисті

5. Безкаймисті

20.Трахея – трубкоподібний орган, у складі якого розрізняємо:

1. Слизову оболонку

2. Серозну оболонку

3. Адвентицію

4. Волокнисто-хрящову

5. М’язову оболонку

21. Серед епітеліоцитів нюхової частини носової порожнини розрізняємо:

1. Нюхові клітини

2. Рецепторні

3. Підтримуючі

4. Мукоцити

5. Ендокриноцити

22. Стінка повітроносних мішків утворена:

1. Слизовою оболонкою

2. Еластичними волокнами

3. Призматичним епітелієм

4. Серозною оболонкою

5. М’язовою оболонкою

23. Аерогематичний бар’єр містить:

1. Сурфактант

2. Респіраторні епітеліоцити

3. Великі епітеліоцити

4. Ацинус

5. Секреторні клітини (Клара)

24. Розвиток і ріст волосу відбувається за рахунок:

1. Епідермісу

2. Дерми

3. Мезенхіми

4. Волосяної цибулини

5. Підшкіряної клітковини

25. До складу волосу входять:

1. Кіркова речовина

2. Мозкова речовина

3. Кутикула

4. Стрижень волосу

5. Сосочковий шар

6. Сітчастий шар

26. Епідерміс шкіри без волосу має шари:

1. Сосочковий

2. Базальний

3. Апікальний

4. Зернистий

5. Блискучий

6. сітчастий

Видільна система

27. У складі нефрону розрізняємо:

1. Капсулу клубочка

2. Судинний клубочок

3. Мозкові промені

4. Петлю нефрона

5. Простагландиновий апарат

28. До складу юкстагломерулярного комплексу входять:

1. Юкстагломерулярні клітини

2. Клітини щільної плями

3. Юкставаскулярні клітини

4. Цитотрабекули

5. Цитоподії

29. Нирка виробляє гормони:

1. Ренін

2. Еритропоетин

3. Простогландини

4. Адреналін

5. Норадреналін

30. До складу печінкових тріад входять:

1. Міжчасточкова вена

2. Міжчасточкова артерія

3. Жовчна протока

4. Кровоносні капіляри

5. Центральна вена

Зав. кафедри анатомії та гістології

Ім. П.О. Ковальського, професор В. П. Новак