1. Мезенхіма

2. щільна сполучна тканина

3. кров

4. жирова тканина

5. рихла сполучна тканина

21. Автором теорії дивергентного розвитку тканин є:

1. Т. Шванн

2. О.О. Заварзін

3. О.О. Ковалевський

4. М.Г. Хлопін

5. Я.К. Пуркін’є

22. Щільна сполучна тканина є:

1. оформлена

2. неоформлена

3. колагенова

4. еластична

5. волокниста

23. Щільна оформлена сполучна тканина побудована з:

1. паралельно розташованих колагенових волокон

2. клітин фібробластичного ряду

3. переважною кількістю аморфного компоненту над волокнистим

4. локалізацією волокнистих структур в рірних напрямках

5. хондроцитів та хондромукоїда

24. Щільна оформлена сполучна тканина локалізується:

1. в сухожиллях

2. у фіброзних мембранах

3. супроводжує судинно-нервові пучки

4. в усіх органах

5. у зв’язках

25. Репаративна регенерація сухожилка може відбуватися шляхом:

1. синтезу фібробластами макромолекул міжклітинної речовини та формуванням паралельних пучків колагенових волокон

2. синтезу хондробластами макромолекул міжклітинної речовини та утворення волокнистого хряща

3. синтезу фібробластами еластину та формуванням еластичних волокон

4. синтезу фібробластами макромолекул міжклітинної речовини та формуванням щільної неоформленої сполучної тканини

5. заміни розриву м’язовою тканиною

26. Щільна сполучна тканина відрізняється від рихлої:

1. певним напрямком малочисельних волокон

2. великою кількістю макрофагів

3. відносно переважним вмістом аморфного компоненту

4. наявністю крилатих клітин

27. Для щільної сполучної тканини характерне:

1. багаточисельні колагенові волокна

2. різноманітний клітинний диферон

3. ендотеноній

4. крилаті клітини

5. перитеноній

6. пучки 1, 2, 3 порядку

28. До складу плазми крові входять:

1 – альбуміни

2 – гемоглобін

3 – глобуліни

4 – фібриноген

5 – тромбопластин

29. Формені елементи крові це:

1 – лейкоцити

2 – еритроцити

3 – тромбоцити

4 – еозинофіли

5 – тканинні базофіли

30. Еритроцити:

1 – мають форму двояковвігнутого диску

2 – містять гемоглобін

3 – зв’язують кисень і вуглекислий газ

4 – живуть 9-12 діб

5 – утворюються в селезінці

31. Гранулоцити:

1 – містять гранули з різними ферментами

2 – мають округлу форму

3 – можуть бути сегментоядерними

4 – можуть бути паличкоядерними

5 – не містять ядер

32. Базофіли:

1 – гранули фарбуються основними фарбниками

2 – гранули містять гепарин та гістамін

3 – беруть участь в протипаразитарному імунітеті

4 – в крові їх 75%

5 – ядро сегментоване

33. Нейтрофіли:

1 – мають дуже великі гранули

2 – здатні до фагоцитозу і хемотаксису

3 – є мікрофагами

4 – на препараті мають рожеву цитоплазму і базофільне сегментоване ядро

5 – ядро несегментоване

34. Моноцити:

1 – сіро-димчаста цитоплазма і бобоподібне ядро

2 – є попередниками макрофагів

3 – мають гранули

4 – 2-8% в крові

5 – є паличкоядерними

35. Лімфоцити:

1 – ядро займає майже всю частину клітини

2 – є Т і В

3 – є малі, середні, великі

4 – є Т-кілери

5 – гранули містять гепарин

36. Гіаліновий хрящ:

1 – Формує верхні дихальні шляхи

2 – Добре помітні волокнисті структури

3 – Ходроцити формують ізогенні групи

4 – Вкритий пери хондром

5 – Формують між хребцеві диски

37. Волокнистий хрящ:

1 – До клітинного диферону входять фібробласти, фіброцити

2 – Формує колінні меніски

3 – До складу входить рихла сполучна тканина

4 – До складу входить щільна сполучна тканина

5 – Знаходиться у вушній мушлі

38. Кістковій тканині характерно:

1 – Наявність грубоволокнистої та пластинчастої

2 – До клітинного диферону належать: остеоцити, остеобласти, остеобласти

3 – Оссеомукоїд містить гідроксиапатити

4 – Відсутні волокнисті структури

5 – Клітинний диферон: фіброцити, фібробласти

39. На поперечному зрізі компактної речовини розрізняють:

1 – Остеони

2 – Зовнішню генеральну систему кісткових пластинок

3 – Внутрішню загальну систему кісткових пластинок

4 – Добре помітні остеобласти

5 – Вставну систему

40. Енхондральний розвиток кістки:

1 – Зона монетних стовпчиків

2 – Зона нормального гіалінового хряща

3 – Апозиційний ріст

4 – Інтерстеціальний ріст

5 – Зона набухання

41. М’язова тканина є:

1 – Гладенька

2 – Серцева

3 – Скелетна

4 – Спеціалізовані скоротливі елементи

5 – Щільна сполучна

42. За походженням м’язова тканина є:

1 – Єктодермальна

2 – Єнтодермальна

3 – Целомічна

4 – Вісцеральна

5 - Невральна

43. Гладенька м’язова тканина:

1 – Формує м’язову оболонку трубкоподібних органів

2 – Основна структурно-функціональна одиниця – гладенький міозит

3 – Скорочення тетанічне

4 – Клітини округлої форми

44. Скоротливими білками є:

1 – актин

2 – тубулін

3 – міозин

4 – тропоміозин

45. Поперечно – смугастста м’язова тканина:

1 – Основна структурно-функціональна одиниця – м’язове волокно

2 – Характерна смугастість

3 – Має багато ядер

4 – Входить до складу паренхіматозних органів

46. Поперечно – смугасте м’язове волокно:

1 – Вкрите сарколемою

2 – В саркоплазмі міститься саркоплазматичний ретикулум, саркосоми

3 – Ядра в центрі волокон

4 – Має ізотропні та анізотропні диски

5 – Має тріади

47. Нервова тканина є:

1 – Малодиференційованою

2 – Містить нейрони

3 – Містить волокнисті структури

4 – Здатна до проведення нервового імпульсу

48. Нейрони класифікують на:

1 – Уніполярні

2 – Псевдоуніполярні

3 – Біполярні

4 – Мультиполярні

49. Нейроглія:

1 – Олігодендроглія

2 – Астроглія

3 – Епендимоглія

4 – Мікроглія

50. Мієлінові нервові волокна:

1 – Характерні перехвати Ранв”є

2 – Мають насічки Шмідта-Лантермана

3 – Волокна кабельного типу

4 – Мають мієлінову оболонку

51. Нервові закінчення є:

1 – Інкапсульвані

2 – Вільні

3 – Ефектори

4 – Безміелінові

52. Рецептори:

1 – Хеморецептори

2 – Ноціорецептори

3 – Інкапсульовані

4 – Нервово-м”язові синапси

53. Синапси класифікують:

1 – Аксосоматичні

2 – Хімічні

3 – Аксодендричні

4 – Збудливі

54. Клітинний диферон рихлої сполучної тканини формують клітини:

1 – високодиференційовані фібробласти

2 – тучні клітини

3 – тканинні базофіли

4 – мезенхімоцити

5 - плазмоцити

6 - макрофаги