14. Надати характеристику чинників здорового способу життя.

Спосіб життя – категорія, що віддзеркалює найбільш загальні й типові засоби матеріальної та духовної життєдіяльності людей у поєднанні з природними та соціальними умовами. першочергова роль у збереженні й формуванні здоров’я належить самій людині, її способу життя, її цінностям, установкам, ступеню гармонізації внутрішнього світу й ставленню до оточення.

Під здоровим способом життя розуміють форми та засоби повсякденної життєдіяльності людини, які вдосконалюють резервні можливості організму, сприяють успішному виконанню соціальних і професійних функцій, профілактиці найбільш поширених захворювань.

Чинник	Спосіб життя
Добра спадковість	Розсудлива поведінка батьків
Позитивні для здоров’я звички	регулярна рухова активність; правильний режим харчування; стриманість від паління та наркотиків; помірне вживання спиртних напоїв; відпочинок; сон; подолання стресів
Звички, що сприяють особистій безпеці	користування ременями безпеки; уникнення небезпечної діяльності
Сприятливе для здоров’я навколишнє середовище	Проживання в місцях із чистою водою та чистим повітрям
Профілактичні заходи	Регулярні медичні обстеження та огляди порожнини рота; запобіжні щеплення; знання симптомів захворювань
Гарний фізичний стан	Регулярна рухова активність; загартування
Правильне харчування	Вибір правильного співвідношення між різними продуктами; вибір продуктів із невеликим вмістом жирів, холестерину та солі; баланс споживання і витрати енергії; вибір продуктів з великим відсотком складних вуглеводів

15. Розкрити поняття: «адаптація», «стомлення», «відновлення».

Під адаптацією слід розуміти процес пристосування організму до зовнішнього середовища або змін, що відбуваються в самому організмі.  У спортивному тренуванні виділяють два типи адаптації - строкову (не стабільну) і довгострокову . Прикладом термінової адаптації може служити реакція організму нетренованого і тренованого людини на виконання одноразової фізичного навантаження.

Втома - це функціональний стан, тимчасово виникає під впливом "тривалої та інтенсивної роботи і призводить до зниження її ефективності.  зменшується сила і витривалість м'язів, погіршується координація рухів, зростаютьвитрати енергії при виконанні роботи однакового характеру, сповільнюється швидкість переробки інформації, погіршується пам'ять, ускладнюється процес зосередження і перемикання уваги, засвоєння теоретичного матеріалу.Стомлення настає при фізичній і розумовій діяльності. Воно може бути гострим, тобто проявлятися в короткий проміжок часу, іхронічним, тобто носити тривалий характер (аж до декількох місяців); загальним, тобто характеризує зміну функцій організму в цілому, ілокальним, що торкаються будь-яку обмежену групу м'язів, орган, аналізатор. Систематичне недовідновлення, надмірне нервово-психічне і фізичне напруження можуть призвести до перенапруження нервової системи, загострень серцево-судинних захворювань, зниження захисних властивостей організму.

Відновлення - процес, після закінчення роботи і полягає у поступовому переході фізіологічних і біохімічних функцій до вихідного стану. Час, протягом якого відбувається відновлення називають відновним періодом.  У відновлювальному періоді переважають процеси асиміляції, а відновлення енергетичних ресурсів відбувається з перевищенням вихідного рівня (сверхвосстаuовлеuіе, або суперкомпенсация). Це має величезне значення для підвищення тренованості організму і його фізіологічних систем, що забезпечують підвищення працездатності.