13. Практичні методи навчання учнів.

Використовують для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. До них належать: вправи, лабораторні, практичні, графічні й дослідні роботи.

Вправи — цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій (розумових, практичних) для формування навичок і вмінь.

Їх особливості залежать від змісту і дидактичної мети навчання. За формою навчальної діяльності учнів вправи поділяють на усні, письмові, графічні, технічні.

Лабораторні роботи — вивчення у школі природних явищ за допомогою спеціального обладнання.

Вони є одним із видів дослідницької самостійної роботи учнів, здійснюваної за завданням учителя в спеціально пристосованому приміщенні (лабораторії), де є необхідне обладнання (прилади, столи, витяжні шафи та ін.). Така робота сприяє поєднанню теорії з практикою, виробленню вмінь працювати з приладдям, опрацьовувати, аналізувати результати вимірювань і науково обґрунтовано оцінювати їх. Лабораторні роботи проводять як в ілюстративному (учні у своїх дослідах відтворюють те, що було попередньо продемонстровано учителем або прочитано в підручнику), так і в дослідницькому плані (учні самі вперше виконують поставлене перед ними пізнавальне значення й на основі дослідів самостійно приходять до нових висновків).

Практичні роботи — застосування знань учнями у ситуаціях, наближених до життєвих.

Вони передбачають безпосереднє використання знань учнів у суспільно корисній праці (заміряння, зіставляння, визначення ознаки та властивостей предметів, формулювання висновків). За своєю метою й завданнями аналогічні лабораторним роботам. Під час вивчення деяких навчальних предметів застосовують термін “лабораторно-практичні роботи” (в геометрії, хімії, трудовому навчанні). Сприяють розвитку пізнавальних сил, самостійності учнів, формуванню умінь і навичок, необхідних для майбутнього життя й самоосвіти, розвитку спостержливості й аналізу явища. Зміст і прийоми виконання практичних робіт зумовлюються специфікою навчального предмета. До них учитель вдається перед поясненням нового матеріалу (для актуалізації опорних знань та умінь), у процесі розповіді (для ілюстрування теоретичних положень) або після вивчення матеріалу (з метою узагальнення і систематизації комплексного застосування знань).

Графічні роботи —- відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, гістограмах, таблицях, ілюстраціях, ескізах, замальовках із натури. Виконують за завданням і під керівництвом учителя. Застосовують під час вивчення теоретичних навчальних предметів на всіх етапах шкільного навчання.

14. Особливості вивчення варіативних модулів у 5-9 класах.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі розроблено окремо для 5 – 6 класів та 7 – 9 класів. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. У 5 – 6 класах вивчається по 2 варіативні модулі на кожен з яких відводиться 20 год, у 7 – 9 класах вивчається по 1 варіативному модулю, кожен в обсязі 16 год.

Будь-який варіативний модуль для 5 – 6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи 6 класі. Так само, будь-який варіативний модуль для 7 – 9 класів можна обрати лише один раз у 7, 8 чи 9 класі.

Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 8 класів виконується в робочих зошитах. При виконанні проектів у 9 класі учні мають зібрати матеріали (зображення виробу, зображення виробів-аналогів з їх аналізом, вибір та розрахунок матеріалів, відповідний план реалізації проекту тощо) у проектну папку.

Перелік варіативних модулів для 5 – 6 класів

Технологія виготовлення народної ляльки.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

Технологія виготовлення виробів, оздоблених аплікацією.

Технологія виготовлення вишитих виробів.

Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

Технологія ремонту та оздоблення одягу.

Технологія приготування страв.

Технологія плетіння з бісеру.

Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

Технологія писанкарства.

Технологія виконання електротехнічних робіт.

Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу та дроту.

Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.

Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів ( способом ажурного випилювання).

Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.

Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів.

Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

Технологія догляду за тваринами.

Перелік варіативних модулів для 7 – 9 класів

Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.

Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями.

Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

Технологія оздоблення одягу.

Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».

Технологія оздоблення виробів мережками.

Технологія оздоблення виробів гладьовими швами.

Технологія оздоблення виробів українською народною вишивкою.

Технологія виготовлення виробів, вишитих бісером.

Технологія вирощування рослин та догляд за ними.

Технологія природного землеробства.

Технологія заготівлі та зберігання продуктів.

Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.

Технологія плетіння виробів із лози.

Технологія плетіння виробів із соломи.

Технологія виготовлення виробів із шкіри.

Технологія виконання електротехнічних робіт.

Технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням.

Технологія оздоблення виробів інтарсією, інкрустацією.

Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою.

Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки).

Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки).

Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки).

Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки).