21. Зміст навчального матеріалу при організації проектно-технологічної діяльності школярів.

Зміст матеріалу навчання школярів проектно – технологічній діяльності можна умовно поділити на чотири частини:

- зміст, пов’язаний з навчанням учнів здійснювати організіційно – підготовчий етап проектно-технологічної діяльності;

- зміст, пов’язаний з навчанням учнів здійснювати конструкторський етап проектно-технологічної діяльності;

- зміст, пов’язаний з навчанням учнів виконувати технологічний етап проектно-технологічної діяльності;

- зміст, пов’язаний з навчанням учнів вирішувати задачі заключного етапу проектно-технологічної діялоьності.

Таким чином, зміст навчального матеріалу, яким повинні оволодіти школярі під час проектно-технологічної діяльності, буде складати систему знань, умінь, навичок і особистих якостей, що дозволяють учням успішно вирішувати задачі щодо вибору, обгрунтування проекту, його якісного виконнання, аналізу і реалізації кінцевого продукту.

Навчальний проект на уроках трудового навчання складається з практичної і теоретичної частини. Практична частина навчального проекту, як відомо, передбачає виготовлення учнем виробу, а до теоретичної частини необхідно віднести проектно-технологічну документацію, тобто звіт про розробку та виготовлення виробу, в якому зазначається актуальність, будова і містяться усі відомості, що потрібні для виготовлення, контролю й експлуатації проектованого виробу.

До звіту, в залежності від вікових та індивідуальних особливостей учнів, входить опис виконання учнем всіх етапів проектно-технологічної діяльності, тобто учень має викласти на папері свої думки щодо виготовлення та способи реалізації об'єкта проектування.

22. Діагностика та оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності учнів

Контроль та перевірка результатів процесу навчальної і трудової діяльності на уроках трудового навчання є обов’язковим компонентом процесу навчання, але особливого значення набуває по закінченню кожного етапу розробки та виготовлення об’єкту проектування. Суть контролю досягнень навчання полягає у виявленні рівня засвоєння навчального матеріалу та вмінь і навичок практичного застосування, які повинні відповідати освітньому стандарту з трудового навчання. Однак дидактичне поняття контролю результатів навчання має значно ширше розуміння в сучасній педагогіці та методиці. Контроль та перевірка результатів навчання трактується дидактикою як педагогічна діагностика.

Діагностика – це з’ясування умов і обставин, у яких протікає процес навчання; отримання чіткого уявлення про ті причини, які сприяють чи перешкоджають досягненню накреслених результатів. Як бачимо, діагностика має більш широкий і глибокий зміст. Вона розглядає результати у тісному зв’язку з шляхами і способами діагностування. Крім традиційних: контролю, перевірки, оцінки знань і умінь, діагностика включає їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку результатів навчально-трудової діяльності .

Метою діагностування навчальної діяльності на уроках трудового навчання в 5-9 класах є своєчасний вияв, оцінювання і аналіз протікання навчального-трудового процесу в зв’язку з його продуктивністю.

Комплексна діагностика навчальних досягнень є багатоаспектним поняттям в умовах реалізації проектно-технологічної системи трудового навчання. Це засіб виявлення, перевірки, оцінювання результатів проектно-технологічної діяльності; облік якості знань, умінь та навичок; системний цілеспрямований процес здійснення зворотнього зв’язку “учень – учитель”; порівняння фактичних результатів творчого проектування із запланованими, які встановлені освітніми та технологічними стандартами; спосіб здійснення проектно-технологічної діяльності та коригування навчально-трудового процесу; сукупність рецептивних дій для порівняння сприйнятого з конкретним або абстрактним еталоном; важлива функція керування навчально-трудовим процесом.

Завданнями комплексної діагностики знань, умінь та навичок учнів на уроках трудового навчання є:

- прояв і розвиток системи трудової компетентності особистості;

- підвищення зацікавленості у вивчені навчального матеріалу;

- стимулювання систематичної самостійної навчальної і трудової діяльності;

- одержання постійної інформації про стан засвоєння змісту програми з трудового навчання на всіх етапах проектування.

Саме діагностування є одночасно і повторенням, а повторення в певній мірі сприяє вдосконаленню знань, умінь та навичок. Елементами повторення є також і ті виправлення та доповнення, які вносить вчитель у процесі здійснення контролю. Оскільки діагностування вимагає від учня виконання певних дій, то воно є і вправою в цих діях, а відповідно, допомагає вдосконаленню вмінь та навичок. Контроль сприяє розвитку пам‘яті та мислення учня. Об’єктами діагностування на уроках трудового навчання є знання, уміння та навички учнів, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Діагностування навчальних досягнень є важливим компонентом навчального процесу і його основними функціями є:

1) визначення ступеня підготовленості учнів до вивчення і засвоєння необхідного навчального матеріалу;

2) отримання інформації про характер проходження процесу проектування;

3) виявлення результатів навчання для порівняння з наміченими цілями і визначення ефективності обраних організаційних форм, методів і засобів навчання.

Загальним родовим поняттям діагностики є “контроль”, який означає виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок школярів.

Контроль у процесі трудового навчання – невід’ємний елемент навчально-трудового процесу, без якого неможливо уявити повний цикл педагогічної взаємодії між вчителем і учнем. Залежність продуктивності навчання від якості, кількості, повноти, своєчасності, глибини, об’єктивності контролю є загальною закономірністю дидактичного процесу. Для її повного практичного втілення необхідно чітко окреслити поняття, виявити залежності між факторами, які обумовлюють ефективність контролю. У шкільній теорії ще немає усталеного підходу до визначення понять “контроль”, “перевірка”, “облік”, “оцінка” та інших, з ними пов’язаних. Нерідко вони змішуються, взаємозамінюються, вживаються то в одному, то в іншому значенні.

Головною метою контролю як дидактичного засобу управління навчально-трудовим процесом є забезпечення його ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання проектно-технологічної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти та самовдосконалення.

За допомогою контролю в процесі трудового навчання виявляється готовність учня до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримується інформація про характер самостійної роботи в процесі навчально-трудової діяльності; визначаються ефективні організаційні форми, методи і засоби процесу трудового навчання; виявляється ступінь правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, вмінь та навичок в процесс проектно-технологічної діяльності. Це визначає зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань. Разом з цим зміст контролю має включати інформацію, яка дозволить виявити вміння учня аналізувати, синтезувати, розуміти зв‘язки та залежності між фактами і явищами, послідовно і аргументовано викладати свої думки.

Різноманітність форм перевірки знань, умінь і навичок

Перевірка буває фронтальною та індивідуальною. У майстернях створюються особливо сприятливі умови для індивідуальної перевірки, щоб опитування одного з учнів не відвертало уваги інших. Для опитування звичайно використовують час фізичного відпочинку учня. Фронтальну перевірку застосовують, коли треба перевірити, наскільки правильно оволоділа вся група будь-яким складним трудовим прийомом, засвоїла теоретичне положення (звичайно при оцінюванні готового виробу).

Перевірка знань може бути усною і письмовою. Усною перевіркою можна встановити рівень і міцність засвоєння знань учнів. Письмову перевірку знань застосовують порівняно рідко — переважно в тих випадках, коли треба встановити, з якими знаннями підходять учні до вивчення певної теми, наскільки ці знання поповнилися після її вивчення та ін.

Особливе місце в трудовому навчанні займає практична перевірка, бо діяльність учнів на заняттях у майстернях полягає головним чином у виготовленні суспільно корисних речей!

Дидактичні завдання перевірки знань, умінь і навичок

У процесі перевірки знань, умінь і навичок ставлять такі дидактичні завдання:

Установитиякість знань, умінь та навичок. Якість знань, умінь і навичок характеризується насамперед міцністю і свідо¬містю. Щоб пересвідчитися в міцності знань, умінь і навичок, треба перевіряти їх не тільки тоді, коли їх засвоюють, а й у про¬цесі наступної діяльності учнів. Таким чином, мова йде про систематичний і планомірний контроль протягом усього навчання учнів у майстернях.

Стимулювати учнів до навчальної діяльності. Це дидактичне завдання означає, що перевірка знань, умінь і навичок по¬винна сприйматися учнями як важливий засіб подання допомоги їм з боку вчителя. Очевидно, це стає можливим у тому ви¬падку, коли вчитель у процесі перевірки не обмежується констатацією хиб у роботі, а й допомагає позбутися їх. Крім того, вчитель дає учням загальну характеристику виконаної ними роботи. При цьому в учнів створюється чітке уявлення про зміст наступної роботи: чи є вона складнішою, відповідальнішою та ін.

Виявити хиби в організації та методиці проведення навчального процесу. Перевіряючи знання, уміння і навички учнів,учитель праці одночасно перевіряє і якість своєї роботи. Якщо в діяльності учнів бувають типові помилки, то це, як правило, свідчить про хиби в роботі вчителя, і навпаки, з успішної роботи учнів, з правильного виконання ними трудових прийомів можна зробити висновок, що навчальний матеріал учитель викладає зрозуміло.

Виробляти в учнів навички самоконтролю. Перевіряючи в учнів навички і вміння, учитель праці залучає до цього й учнів. Наприклад перевіряючи точність розміру виробу, учитель пропонує зробити це учневі. При цьому він стежить, чи правильно тримає учень вимірювальний інструмент, чи вміє прочитати розмір. Після цього вчитель вимірює сам. Якщо між результатами виявляється розбіжність, то вчитель пояснює, чим вона зумовлена, яку помилку допустив учень. Це привчає учнів до самоконтролю в процесі роботи. Крім того, учитель розкриває значення самоконтролю для правильної організації навчального процесу: якщо учні здають вироби без старанної перевірки, то вчитель повертає їх для доробки.

Перевірка знань, умінь і навичок повинна відбуватися за розробленим заздалегідь планомі органічно вплітатися у навчальну діяльність учня. При підготовці до уроку вчитель з'ясовує які знання будутьпотрібні учням для виконання трудово¬го завдання, які вміння і навички вони зможуть використати, і відповідно до цього планує перевірку. Крім того, учитель намі¬чає, на яких стадіях обробки слід контролювати учнів, щоб запобігти можливому браку. Наприклад, у V-VI класах він звичайно перевіряє правильність виконання учнями розмітки і тільки після цього допускає їх до дальшої роботи, бо досвід показує, що саме в процесі цієї операції буває найбільше помилок.

Перевірка знань, умінь і навичок повинна вписуватися у трудовий процес учнів, а не бути самоціллю, Тому на заняттях слід використовувати індивідуальну і фронтальну форми контролю, розумно поєднуючи їх у кожному конкретному випадку. Так, у вступному інструктуванні можна фронтально перевірити навички, які будуть використані учнями на перших етапах роботи, Навички, які потрібні для виконання наступних етапів роботи, перевіряють індивідуально в міру того, як учні підхо¬дять до виконання їх. Те саме можна сказати і про перевірку знань. Характер занять у майстернях дає змогу пов'язати в часі індивідуальну перевірку знань із застосуванням цих завдань на практиці. Завдяки цьому учні усвідомлюють потребу такої перевірки і ставляться до неї з повною відповідальністю, а вчитель одночасно дістає уявлення про кожного учня.

Оцінювання знань, умінь і навичок учня

Перевірка знань, умінь і навичок завершується оцінкою. На заняттях у майстернях застосовується бальна система оцін¬ювання, як і на уроках з інших навчальних предметів.

Оцінку слід виставляти не за роботу, виконану протягом уроку, а за окремі етапи трудового процесу, закінчені з точки зо¬ру технології. Таким етапом може бути операція (розмічання, свердління та ін.), а в деяких випадках і перехід (обпилювання однієї поверхні драчовим напилком). Отже, на одних уроках робота учнів може зовсім не оцінюватися, а на інших уроках може бути виставлено кілька оцінок.

Виконання окремих операцій оцінювати особливо доцільно в період засвоєння їх. Тоді загальна оцінка за виріб складати¬меться з оцінок за окремі операції. Коли виконуються комплексні роботи, що включають операції, з якими учні вже обізнані, оцінку можна виставляти відразу за готовий виріб.

Цієї вимоги дуже важливо додержуватися протягом усього періоду навчання і особливо в V-VI класах, коли учні не вміють ще самостійно оцінювати свою практичну роботу і тому про свої успіхи судять тільки з висновків учителя. Мотивування оцінки вчителя, яке полягає в аналізі роботи учнів, дає їм можливість зрозуміти свої поми¬

лки, усвідомити вимоги до діяльності їх у майстернях. Внаслідок цього учні поступово привчаються самі оцінювати свою ро¬боту.

У зв'язку з цією вимогою слід підкреслити, що на оцінку не повинна_впливати дисципліна учнів. Проте, порушення дисципліни дуже часто призводить до зниження якості роботи, У такому разі, знижуючи оцінку, треба пояснити причину помилки. Очевидно, таке оцінювання роботи сприятиме зміцненню свідомої дисципліни. Об'єктив¬ність оцінювання ґрунтується на тому, що воно базується на єдиних вимогах до учнів.

Єдині вимоги до оцінювання

Точність обробки -- вимora, яка супроводить виготовлення будь-якої продукції. В умовах шкільних майстерень істотне значення має точність розмірів. Нині немає ще науково обґрунтованих вимог до точності виробів учнів. Не сформульовані також інші технічні вимоги, які можна поставити до якості виробів. Проте спостереження за роботою учнів показують, що певні вимоги до точності роботи підвищують інтерес учнів до трудових завдань, виховують у них почуття відповідальності за виконану роботу.

Норма часу. З приводу нормування існує думка, що обмежувати час виконання трудового завдання слід лише після того, як учні оволодіють прийомами виконання трудових операцій, При цьому виходять з того, що учні не можуть одночасно стежити за якістю виконання роботи і прагнути виконати її в певний строк, що при введенні норми часу на першому етапі навчання кількісні показники трудової діяльності підвищуються за рахунок якості.

Правильність виконання трудових прийомів. Трудова операція складається з прийомів, Кожний прийом вироблений багаторічною практикою і виконується в такій послідовності і при такій конструкції рухів, яка забезпечує найменшу витрату фізичної праці робітника і водночас найбільшу продуктивність. Тому вказівки вчителя про те, як тримати інструмент, якою повинна бути робоча поза та інші, учні повинні виконувати обов'язково.

Організація робочого місця. Досвід роботи новаторів виробництва показує, що правильною організацією робочого місця можна добитися значного підвищення продуктивності праці, Саме тому з перших занять у майстернях цьому питанню приділяється багато уваги. Рівень трудової культури учнів значною мірою характеризується умінням правильно організувати своє робоче місце.

Додержання правил безпеки. Праця в майстернях пов'язана з можливістю травмування, якщо порушуються правила безпеки. Можливість порушення правил безпеки учнями досить реальна, бо вони часто проявляють властиву своєму віку безтурботність.

Треба знижувати оцінку тим учням, які порушують правила безпеки, пов'язані з експлуатацією устаткування та інструментів, правилами виконання трудових прийомів та ін.