
- •Методичний посібник і завдання
- •Операції над матрицями
- •1. Загальні відомості
- •Множення матриці а на матрицю в
- •Транспонування матриць
- •Обернена матриця
- •Визначники третього порядку
- •2. Операції над матрицями в excel Додавання матриць
- •Множення числа а на матрицю [a] порядку mxn
- •Множення матриці а на матрицю в
- •Застосування формули з посиланнями на адресу елементів матриць за розглянутим правилом
- •Транспонування матриць
- •Обернена матриця
- •Застосування формули з посиланнями на адресу елементів матриці за розглянутим правилом
- •Визначник n-го порядку
- •Застосування формули з посиланнями на адресу елементів матриці за розглянутими правилами в залежності від розмірності матриці
- •3. Вбудовані функції при роботи з масивами в Excel
- •Системи лінійних рівнянь алгебри
- •1. Загальні відомості
- •2. Метод Крамера
- •Розв’язання системи лінійних рівнянь алгебри в Excel за методом Крамера
- •3. Матричний метод рішення системи лінійних рівнянь алгебри
- •Матрична форма розв’язання системи лінійних рівнянь в Excel
- •Дослідження систем лінійних рівнянь алгебри
- •Звичайні Жорданові виключення
- •1. Знаходження зворотної матриці за допомогою звичайних жорданових виключень.
- •2. Визначення рангу матриці за допомогою звичайних жорданових виключень
- •3. Розв’язання системи лінійних рівнянь алгебри методом звичайних Жорданових виключень.
- •Завдання оптимізації
- •Постановка завдання оптимізації
- •Розв’язання рівнянь з одним невідомим
- •Лінійне програмування
- •Апроксимація експериментальних даних
- •Одна незалежна змінна
- •I. Спочатку перевіримо дві вбудовані функції лінійну і логарифмічного наближення.
- •II. Наступний крок для стандартних функцій, що залишилися.
- •Апроксимація декілька незалежних змінних
- •Практичні завдання Тема 1. Операції з матрицями
- •Тема 2. Системи лінійних рівнянь
- •Тема 3. Рівняння
- •Тема 4. Задачи лінійного програмування
- •Тема 5. Оптимізаційні задачі лінійного програмування
- •Тема 6. Оптимізаційні задач класу транспортні
- •Тема 7. Аппроксимация экспериментальных данных
- •Список літератури
- •Додаток 1. Зразок титульного листа
Дослідження систем лінійних рівнянь алгебри
При вирішенні системи лінійних рівнянь алгебри може статися, що визначник системи рівний нулю або число рівнянь не рівне числу невідомих. Тому вирішенню системи лінійних рівнянь алгебри повинно передувати дослідження, які виконуються в наступному порядку:
досліджувати чи є система рівнянь сумісною або несумісною, тобто чи має вона взагалі рішення;
якщо система сумісна то досліджувати чи є система рівнянь визначеною, тобто чи має вона єдине рішення або такі рішень багато;
якщо система сумісна і визначена знайти її єдине рішення;
якщо система сумісна і не визначена, то описати сукупність вирішень системи.
Звичайні Жорданові виключення
Розглянемо систему m лінійних функцій з n невідомими
(3)
Х1, Х2, Х3, ..., Хn - незалежні змінні;
У1, У2, У3, …, У m - залежні змінні.
Цю
систему можна записати скорочено:
де
i
= 1, m
Представимо систему (3) у вигляді таблиці:
|
x1 |
x2 |
. |
xis |
.. |
xn |
y1 |
a11 |
a12 |
... |
а1s |
... |
a1n |
y2 |
a21 |
a22 |
... |
a2s |
... |
а2 n |
… уk … |
… ak1 … |
… аk2 … |
... … … |
… аks … |
... … … |
… аkn … |
ym |
am1 |
am2 |
... |
ams |
... |
amn |
Така таблиця називається жордановою. Перехід від цієї таблиці до системи (3) здійснюється таким чином: елементи aKj (k=1,m) к-го рядка множаться на відповідні незалежні змінні xj (j=1,n), які розміщені у верхньому рядку, як назви стовпчіків. Отримані таким чином добутки складаються і прирівнюються до залежної уk (k=1,m).
Систему (1) необхідно перетворити так, щоб залежна змінна уk після перетворення стала незалежною, а незалежна змінна xs - залежною. Така операція називається одним кроком Жорданових виключень. При цьому aks -називаєтся ключовим (головним) елементом; k-й рядок називається головним рядком, s-й стовчик - називається ключовим (головним) стовбцем.
Один крок звичайних Жорданових виключень з головним елементом aks зручно розбити на наступні операції:
головний елемент замінюється одиницею;
решта елементів головного стовпця залишається без змін:
решту елементів головного рядка змінюють знаки на протилежних;
елементи, які не належать головному рядку і головному стовпцю, визначаються за правилом прямокутника: bij=aij*aks-ais*akj, де i, к-рядки; j, s - стовпці.
Усі елементи нової/отриманої таблиці ділимо на головний елемент.
Правило прямокутника:
bij=aij*aks-ais*akj,
де
i, к-рядки;
j, s - стовпці.
І так, суть метода вираження незалежної змінної через залежну. Тобто отримання нової таблиці:
|
x1 |
x2 |
. |
уk xis |
.. |
xn |
y1 |
b11 |
b12 |
... |
а1s |
... |
b1n |
y2 |
b21 |
b22 |
... |
a2s |
... |
b2 n |
… xis … |
… -ak1 … |
… -аk2 … |
... … … |
… 1 … |
... … … |
… -аkn … |
ym |
bm1 |
bm2 |
... |
ams |
... |
bmn |
всі елементи якої потрібно поділити на головний (aks)