40, Відсторонення від роботи.

Чинним законодавством передбачено випадки, коли власник підприємства або уповноважений ним орган може відсторонити працівника від роботи у зв’язку з невиконанням ним узятих на себе зобов’язань. Законодавством також встановлено окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування. Відсторонення від роботи використовується як тимчасовий захід до прийняття остаточного рішення про можливість чи неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи або перебування його на певній посаді. Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівник, залежно від наявних підстав, може бути допущений до роботи, переведений на іншу роботу або звільнений. працівник, який уклав трудовий договір, зобов’язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний, забезпечувати працівникові умови праці, необхідні для виконання роботи; забезпечувати трудову й виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці. На власника або на уповноважений ним орган покладається забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Відсторонення від роботи допускається:

• у разі з’явлення на роботі в нетверезому стані або стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;

• у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

• в інших випадках, передбачених законодавством.