- •1,Поняття, предмет, метод та система трудового права України.
- •2,Джерела трудового права. Загальна характеристика законодавства про працю.
- •3,Основні принципи трудового права україни
- •4. Міжнародні нормативно-правові акти про забезпесення права людини про працю.
- •5. Поняття, зміст та порядок укладення колективного договору.
- •6. Правове забезпечення зайнятості та працевлаштування.
- •7. Сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні громадян
- •8. Поняття трудових відносин, та підстави їх виникнення.
- •9. Поняття, зміст, види та строки трудового договору
- •10. Зміна умов трудового договору: переміщення, переведення, зміна істотних умов праці.
- •11. Порядок укладення трудового договору з роботодавцем – фізичною особою
- •12,, Контракт – як особлива форма трудового договору.
- •13. Порядок укладання трудового договору.
- •14. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •16. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •18.. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 кЗпП).
- •19, Поняття робочого часу та його види.
- •20, Поняття та види часу відпочинку.
- •21, Відпустки, їх види та порядок надання.
- •23, Особливості оплати роботи в надурочний час.
- •22, Правове визначення та регулювання оплати праці.
- •24, Поняття, підстави, види та загальна характеристика матеріальної відповідальності.
- •25, Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •26, Правове забезпечення дисципліни праці.
- •28, Порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •29, Внутрішній трудовий розпорядок.
- •30, Правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права України.
- •31, Утворення та діяльність профспілок.
- •32, Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- •33, Охорона праці жінок та неповнолітніх.
- •34, Праця осіб зі зниженою працездатністю.
- •35, Поняття та види трудових спорів.
- •36, Поняття індивідуальних трудових спорів та їх класифікація.
- •37, Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •38, Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •39, Порядок вирішення трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
- •40, Відсторонення від роботи.
24, Поняття, підстави, види та загальна характеристика матеріальної відповідальності.
Підставою юридичної відповідальності являється правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка
вчинила правопорушення. Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства,
установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці. Невиконання чи неналежне виконання таких обов'язків, покладених на сторони трудового договору, якщо внаслідок цього заподіяна
матеріальна шкода, утворює собою трудове майнове правопорушення і є підставою для матеріальної відповідальності. Не являються правопорушеннями дії, які хоч і схожі з правопорушенням, але не визнаються такими внаслідок обставин, при яких вони були вчинені: при необхідній обороні, крайній необхідності та виробничо-господарському ризику.
Суб'єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві в усіх випадках є працівник і роботодавець (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа), з яким він перебуває в трудових правовідносинах.
Матеріальну відповідальність потрібно відрізняти від майнової відповідальності, передбаченої нормами цивільного права. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору виникає при заподіянні шкоди
тільки у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків. У трудовому праві відшкодуванню підлягає тільки пряма дійсна шкода і, як правило, в обмеженому розмірі - не більше середнього місячного заробітку працівника, який заподіяв шкоду. Підставою виникнення матеріальної відповідальності є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Елементи трудового майнового правопорушення є одночасно умовами матеріальної відповідальності сторін трудового договору. Такими умовами є:
·наявність прямої дійсної шкоди, під якою потрібно розуміти втрату, погіршення або пониження цінності майна,
·протиправність дії або бездіяльність однієї зі сторін трудового договору (невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків).
вина працівника, власника або уповноваженого ним органу. Вина являє собою відношення працівника до заподіяної шкоди у формі умислу чи необережності.
25, Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
На роботодавця покладається відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків
Під прямою дійсною шкодою, заподіяною працівникові незаконними діями (бездіяльністю) роботодавця, слід розуміти втрачений працівником заробіток за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні, переведенні на іншу роботу, затримці видачі трудової книжки при звільненні, витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я внаслідок трудового каліцтва чи професійної хвороби (втрачений заробіток, придбання ліків, додаткове харчування, санаторно-курортне лікування, відшкодування моральної шкоди тощо), та ін.
До протиправних дій роботодавця можна, зокрема, зарахувати незабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, незаконні звільнення, переведення працівника на іншу роботу та ін.
Незалежно від того, як організовано зберігання особистих речей працівників (обладнані спеціальні гардероби, кімнати зберігання речей тощо), роботодавець зобов'язаний забезпечити збереження цього майна працівника. Невиконання зазначеного обов'язку, що призвело до псування, знищення або розкрадання особистих речей працівника під час роботи, передбачає обов'язок відшкодування заподіяної шкоди.
Чинне трудове законодавство не містить норм, що передбачають пряму відповідальність роботодавця у таких випадках. На практиці використовуються відповідні статті ЦК України, які передбачають відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівників.
