
- •1,Поняття, предмет, метод та система трудового права України.
- •2,Джерела трудового права. Загальна характеристика законодавства про працю.
- •3,Основні принципи трудового права україни
- •4. Міжнародні нормативно-правові акти про забезпесення права людини про працю.
- •5. Поняття, зміст та порядок укладення колективного договору.
- •6. Правове забезпечення зайнятості та працевлаштування.
- •7. Сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні громадян
- •8. Поняття трудових відносин, та підстави їх виникнення.
- •9. Поняття, зміст, види та строки трудового договору
- •10. Зміна умов трудового договору: переміщення, переведення, зміна істотних умов праці.
- •11. Порядок укладення трудового договору з роботодавцем – фізичною особою
- •12,, Контракт – як особлива форма трудового договору.
- •13. Порядок укладання трудового договору.
- •14. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •16. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •18.. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 кЗпП).
- •19, Поняття робочого часу та його види.
- •20, Поняття та види часу відпочинку.
- •21, Відпустки, їх види та порядок надання.
- •23, Особливості оплати роботи в надурочний час.
- •22, Правове визначення та регулювання оплати праці.
- •24, Поняття, підстави, види та загальна характеристика матеріальної відповідальності.
- •25, Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •26, Правове забезпечення дисципліни праці.
- •28, Порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •29, Внутрішній трудовий розпорядок.
- •30, Правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права України.
- •31, Утворення та діяльність профспілок.
- •32, Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- •33, Охорона праці жінок та неповнолітніх.
- •34, Праця осіб зі зниженою працездатністю.
- •35, Поняття та види трудових спорів.
- •36, Поняття індивідуальних трудових спорів та їх класифікація.
- •37, Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •38, Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •39, Порядок вирішення трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
- •40, Відсторонення від роботи.
1,Поняття, предмет, метод та система трудового права України.
Трудове право одна з галузей в системі права України, що регулює трудові та інші, тісно з ними пов'язані суспільні відносини, які виникають між роботодавцем та найманим працівником у процесі реалізації останнім його конституційного права на працю. Предметом трудового права є трудові відносини, які виникають у результаті укладання та реалізації трудового договору, а також відносини які виникають під час вирішення трудових спорів, відносини навчання на виробництвах, відносини щодо працевлаштування та інші тісно пов'язані з ними.
Для трудового права характерними є два основних методи правового регулювання:
- метод автономного регулювання, який виходить з координування інтересів та цілей сторін суспільних відносин, де суб'єкти насамперед задовольняють свої приватні інтереси;
- метод централізованого регулювання, який ґрунтується на відносинах субординації учасників суспільних відносин, де в приватні інтереси втручається держава.
Однак не всі відносини, пов’язані з працею, включаються в сферу дії трудового права, а ті відносини, які входять в предмет — неоднорідні за своїм змістом, цільовим призначенням і суб’єктним складом.
Система трудового права України — це об’єктивний розподіл у певній логічно витриманій послідовності нормативного матеріалу за окремими структурними складовими: частинами, правовими інститутами та іншими об'єднаннями норм. Трудове право України розподіляється на 2 частини: Загальну і Особливу. У науці трудового права неодноразово висловлювалася точка зору щодо наявності третьої складової цієї галузі — спеціальної частини або іншими словами — трудового процесуального права.
2,Джерела трудового права. Загальна характеристика законодавства про працю.
Джерела трудового права - це різноманітні нормативні акти органів державної влади та управління, що регулюють трудові та інші відносини, тісно з ними пов'язані. Проте оскільки джерело трудового права є формою вираження трудового законодавства у відповідному нормативному акті, такі нормативні акти за змістом можуть бути двох видів: а) що містять лише норми трудового права, наприклад, Кодекс законів про працю України; б) що містять норми різних галузей права, у тому числі трудового (їх називають комплексними). З огляду на загальну теорію національного права України можна стверджувати, що джерела права, у тому числі й трудового, можуть мати нормативний і ненормативний характер.
Джерела тр. пр. можна класифікувати: За характером прийняття джерела трудового права поділяються на такі, що приймаються державними органами (закони, укази, постанови тощо); що приймаються за угодою між,працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори тощо); що приймаються органами міжнародно-правового регулювання праці
Кодекс законів про працю Укр. регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Колективний договір, угода укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем. Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік.