15. Зазначте основні політичні тенденції за правління Ярослава Мудрого.

Правління Ярослава Мудрого можна розділити на 4 етапи:

(1) Незважаючи на заходи по зміцненню центральної влади проблема збереження територіальної єдності існувала:

• вперше в історії Ярослав був змушений погодитися на поділ держави на дві частини і відмовитися від влади над половиною країни;

• 1026 р. - договір поділити Русь по Дніпру• не вдалося зберегти Закарпаття (захоплене угорським королем). Розширення території імперії за рахунок захоплення сусідніх територій на заході і півночі:

• підкорені племена чудь; походи проти ятвигів, литовців, мазовшан, ямів.

(2)- Започаткована колективна форма правління Руссю, що стало перехідним етапом до її розпаду на самостійні князівства;

Розширення і зміцнення столиці - Києва, надання йому «царственості», подібно до Константинополя:

• центральна частина міста обнесена міцними укріпленнями - земляними валами, завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м, з чотирма брамами;

• 1037 р. - будівництво собору Святої Софії;

• 1051 р. - заснування Києво-Печерського монастиря;

• розвиток освіти і писемності, відкриття державних, церковних та приватних шкіл; заснування першої бібліотеки; книгописні майстерні;

• спроба підняти авторитет Руської Церкви шляхом одержання автокефалії;

• 1051 р. - митрополитом Київським і всієї Русі обраний Іларіон.

(3)- Зміцнення міжнародного авторитету Русі не воєнними діями, а укладанням взаємовигідних політичних угод:

• досягнуте взаєморозуміння з польським королем Казимиром, з Германією, Угорщиною, Францією, скандинавськими країнами;

• династичні шлюби дому Ярослава з європейськими монархами. Ярослав -«тесть Європи».

Оборона південних рубежів Русі:

• будівництво міст-фортець;

• 1036 р. - розгром печенігів, з цього часу вони вже не загрожували землям Русі.

(4) - Перший важливий крок у розробці руського законодавства: •1016 р. - «Правда Ярослава» увійшла як складова частина до «Руської правди» - збірника норм російського права. '

• 1024 - 1026 рр. - закон «Спокій вірний».

16. Визначте причини та головні етапи розпаду Київської Русі на уділи і характер взаємин земель Південно-Західної Русі із Золотою Ордою.

1. Підйом сільського господарства, ремесел і торгівлі сприяв розвитку феодальних відносин. Зміцнювалося приватне землеволодіння, формувався стан феодалів-землевласників, інтереси яких усе менше збігалися з інтересами центральної влади. Тому стара форма об'єднання земель - Київська Русь - вже не відповідала прогресу і перестала бути необхідною. Тому окремі регіони в господарському плані були відособленими, що заважало розвитку між ними економічних зв'язків:

• удільних князівствах розвивалися ремесло, торгівля, землеробство, розквітали міста;

• жоден з феодалів не був зацікавлений у прагненні до об'єднання з іншими феодалами, адже між ними були заздрість, ненависть, ворожнеча.

3 початку XII ст. спостерігався розвиток Галицького,Чернігівськогокнязівств, Новгородської і Володимиро-Суздальської земель. їхні бояри вважали дуже обтяжливою для себе залежність від Києва:• створювали власні органи влади;

• самі розпоряджалися могутніми збройними силами , що давало можливість боротися за владу з Великим Київським князем, убезпечити себе від нападу кочівників, придушувати виступи незадоволених селян і городян;

• самі видавали закони, карбували монету, чинили суд;• за допомогою особистої дружини у своїх вотчинах могли одержувати все необхідне від селян і без участі Великого Київського князя, через що його влада на той час виявилася зайвою, тобто в князів і бояр не було ніякої політичної причини триматися колишнього об'єднання - Київської Русі.

2. Величезні географічні розміри Київської Русі об'єктивно сприяли розпаду, тому що імперія була створена шляхом завоювання, насильницького об'єднання різних народів. Розвиток цих народів вимагав побудови власних незалежних національних держав .

3. Київська Русь втратила своє значення як торговий центр, оскільки За] на Європа почала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом. Крім того Київс Русь втратила важливий торговий шлях до Чорного моря. З початку XII ст. вали певні передумови розпаду Київської Русі:•відсутність чітко встановленого порядку престолонаслідування;

•значна кількість претендентів на престол створювала умови для міжусобиць, що послабили імперію;• слабкість центральної влади;