6. Випишіть військові операції, унаслідок яких українські землі були визволені від німецьких загарбників, зазначте час їх проведення.

січень-лютий 1944р. – Корсунь-Шевченківська операція

18.07. – 2.08.1944р. – Львівсько-Сандомирська операція

7. Визначте причини та наслідки укладення пакту Ріббентропа-Молотова.

У зв’язку з нападом фашистської Німеччини на Польщу і швидким просуванням гітлерівських військ на схід радянський уряд провів у перших числах вересня 1939 р. Великі військові збори в шести військових округах. Війська Київського та Білоруського округів були приведені у повну бойову готовність і на цих напрямках створювались Український та Білоруський фронти.

Проте ці заходи були брудною політичною грою з боку радянського керівництва, оскільки ще 23 серпня1939 р. у Москві нацистський і радянський міністри закордонних справ Й. Рібентроп і В. Молотов – підписали договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, а також таємні додаткові протоколи, які були такими ж вагомими, як договір, і проявилися перед усім світом, судилося на 10-річчя залишитися “таємними”. Цей пакт був безневинний за своєю суттю і сенсаційний з політичної точки зору.

Він передбачав взаємну відмову від агресії та дотримання нейтралітету, якщо одна з них зазнає нападу третьої сторони. Якщо укладання радянським керівництвом пакту з потенційним агресором ще можна тлумачити як законну хоча б на деякий час відтягнути війну, то по-іншому слід розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних претензій обох держав за рахунок сусідніх. Так, протокол передбачав розмежування між СРСР та Німеччиною в разі війни по лінії річок Нарев, Вісла, Сян, тобто територією Польщі з розтинанням Варшави.

Через пакт “Рібентропа-молотова” СРСР опинилася у вкрай сумнівному становищі фактичного союзника воюючої Німеччини.

8. Визначте причини та наслідки радянізації Західної України у 1939-1941 рр.

Радянізація - процес встановлення рад. влади, насадження в усіх сферах життя зразків, вироблених за роки рад. влади.

Рішення про радянізацію зх. ук. земель було прийняте на засіданні політбюро ЦК ВКП(б) 1 жовтня 1939 року.

Складові радянізації: - юридичне оформлення входження до складу УРСР, зміна держапарату, формування рад. органів влади, націоналізація, аграрні перетворенняя, початок колективізації, обмеження впливу церкви, репресії проти незгодних з рад. владою, індустріалізація.

Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації було позитивним і негативним.

Заходи, які були підтримані населенням:

- Ліквідація польського і румунського органів влади;

- Конфіскація земель великих власників націоналізація торгівлі та промисловості ;

- Українізація та зміцнення системи ;

- Розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров'я.

Заходи, які викликали невдоволення населення:

- Заміна польських, румунських чиновників на місцевих комуністів та людей, надісланих зі сходу України;

- Насильницька колективізація ;

- Тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);

- Розгром політичних партій і громадських об'єднань;

- Масові репресії .Серед українців раніше за інших зазнали репресій акті сти політичних партій. Єдиною організованою силою С залишалась Організація Українських Націоналістів (О Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні реп сії: з осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні 6} репресовано за політичними ознаками і депортовано бл ко 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн осі( Смертність серед депортованих склала 16 % (депортова в Сибір і Казахстан 400 тис. осіб)

Людей переслідували без суду і слідства, але з метою за кування населення інколи проводилися показові процеси (Львівський процес над 59 членами ОУН, січень 1941 р.)