5. Визначте причини та наслідки впровадження на українських землях неПу.

НЕП-нове направлення внутрішньої політиці радянської держав, яке було затверджено х з’їздом РКП(б). Сутність НЕПа полягала у використанні елементів риночних відносин та різноманітних форм власності.

Причини появи НЕПу:

Закінчення війни; Кризовий стан економіки;Невдоволення продрозкладкою; Спад світового революційного руху.

НЕП – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав:

- заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин;введення черрвонцу; розвиток кооперації; реорганізація апарату госуд. запровадження госпрозрахунку; тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку.

Причини згортання НЕПу:

- НЕП не міг бути тривалим, тому що базувався на 2 несумісних основах, по-перше, ринкові відносини в економіці; по-друге, адміністративно-командна система в політиці;

- уряд держави не приховував, що з “Росії НЕПовської” буде “Росія соціалістична”;

-НЕП заважав Сталіну встановити особисту диктатуру в державі.

Особливості НЕПу в Україні: був введений пізніше, ніж в Росії, співпав з голодомором 1922р., продналог був вищий, ніж в Росії.

Наслідки для України:

НЕП сприяв подаланню топливної , енергетична криза, металургічної кризи, восстановлення та розвиток машинобудівництва.

В цілому НЕП сприяв активізації економ. діяльності населення. Виросли об’єми товарної продукції, ожили торгові зв’язки між селом і містом, за короткий час відновлено господарство держави, зріс життєвий рівень населення.

6. Визначте причини та наслідки радянської політики індустріалізації в Україні.

Індустріалізація – система заходів, спрямованих на підвищення розвитку промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборони країни. Курс на індустріалізацію – з грудня 1925 р. (ХІV з’їзд ВКП(б)).

Причини:

- Необхідність технічного переоснащення економіки;

- Утворення військово-промислового комплексу;

- Технічна підготовка до кооперування на селі (трактори);

- Зміни соціально-класової структури населення в бік збільшення робітників.

Наслідки індустріалізації:

Позитивні:

- Досягнення економічної незалежності ;

- Перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу;

- Укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК;

- Підведення технічної бази під сільське господарство;

- Розвиток нових галузей промисловості, будівництво фабрик і заводів.

Негативні:

- Створення замкненої економіки, яка сама се забезпечує;

- Створення можливостей для здійснення сталінського воєнно-політичного керівництва;

- Зменшення розвитку виробництва товарів повсякденного вжитку;

- Формування політики суцільної колективізації;

- Стимулювання екстенсивного розвитку економіки.

7. Визначте причини та наслідки провадження в Україні політики колективізації.

З ХV з’їзду – курс на суцільну колективізацію.

ПРИЧИНИ:

Економічні – нестача зерна в державі в умовах швидкого розвитку темпів індустріалізації. Хлібна криза 1927-28 рр. та не хватка валюти за хліб, який продавався за кордон, могли зірвати темпи індустріалізації, тому колгоспи виступали механізмом постійного постачання зерна державі.

Політичні:

в умовах тоталітаризму колгоспами було легше керувати.

необхідно було перетворити багатомільйонне селянство з “дрібної буржуазії” на найману робочу силу.

Наслідки колективізації: 1)занепад с/г, подоланий тільки в 50 роки; 2)відновлення “воєнного комунізму” на селі. Ринок зникав, гроші втрачали купівельну спроможність,; 3)на кінець 1932 року в УРСР було колективізовано майже 70% селянських господарств, які обробляли понад 80% посівних площ, ліквідовано 200 тис індивідуальних селянських господарств; 4)потрапили під розкуркулення понад 1млн українських селян, з яких 850 тисяч вислані на північ, де багато з них загинули; 5)скорочення поголів’я худоби (вирізано до 80%); 6)в українського селянина було винищено почуття власника. Тим часом кількість колгоспів, які створювалися переважно примусово, зростала – було завершено процес “розселювання ”, утворився клас селян-колгоспників. Офіційно колективізація була завершена в 1940 році. Найстрашніший наслідок — штучно влаштований голод 1932-1933 років. Причини: засуха і неврожай 1922р., які охопили найважливіші регіони Росії та південні й степні райони У.; зменшення посівних площин, занепад с/г виробництва внаслідок більшовистських соц-економ. експериментів; надзвичайно великі реквізиціі продовольчої продукції. Незважаючи на горе і страждання мільйонів людей, зусилля більшовиків були направлені насамперед не на подолання голоду, а на недопущення послаблення керуючого режиму.

Справжнім лихом для українців стала сталінська колективізація. Вона мала виключно негативні наслідки в історії укр народу, прирекла село на зубожіння та вмирання. Велика кількість селян було “розкуркулено” чи загинуло в роки голодомору або концтаборах та висилках. Наслідки руйнівної колективізації дають взнаки і сьогодні.