11. Зазначте причини та наслідки скасування кріпосного ладу в Галичині в середині хіх ст.

На початку 1848 р. у Галичині різко підсилилися селянські виступи. Австрійський уряд, побоюючись повторення повстання1846 р. після обговорення становища в Галичині 17 квітня 1848 р. дав указівку губернаторові негайно оголосити про скасування панщини.

22 квітня 1848 р. в Галичині був оголошений циркуляр

губернського управління про те, що усі панщинні роботи

роботи і підданницькі данини скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави».

Таким чином, страх перед можливістю нового селянського

Змусив вище керівництво Австрії скасувати панщину аж на 5 місяців.

7 вересня 1848 р. імператор затвердив закон про скасування феодальних повинностей, прийнятий парламентом. Закон надавав селянам громадянські права, право власності на землю, але, разом із тим, скасував їхні земельні права, призначивши мізерну винагороду.

За скасування панщини поміщикам Східної Галичини був призначений великий .У власність селянства перейшло менше половини земельних угідь краю. В основній своїй масі селяни залишалися малоземельними й економічно неспроможними, значна частина (була «звільнена» без землі і відразу ж потрапила в економічну кабалу до поміщиків. У власність останніх перейшли майже всі ліси і пасовища, за користування якими селяни тепер змушені були відробляти або вносити велику плату.

Таким чином скасування кріпосного ладу в Галичинні в середині ХІХ століття призвів до того, що у руках поміщиків залишилося майже все, натомість як селяни залишилися майже без нічого без нічого. Проведення реформи призвело до послаблення економічного розвитку Східної Галичини й обумовило збереження відробіткової системи.

12. Зазначте причини та наслідки буржуазних реформ 60-70 років хіх ст. Для Наддніпрянської України.

Великі реформи» 19 лют. 1861 р. Скасування кріпацтва, вдосконалення місцевого самоврядування, обмеження самоврядування, удосконалення системи судочинства; Судова реформа 1861 і реформа освіти.Причини:

Причини:1. ослаблення рос. Імперії (поразка у Кримській війні)2. глибока економічна криза3. загроза масових виступів, революції4. необхідність нового, більш ефективного шляху розвитку Рос. Імперії

Наслідки:Хоч ці «великі реформи» і не революціонізували умов життя українців та інших підданих Російської імперії, вони, однак, спричинилися до важли- вих змін. Західні вчені часто підкреслюють те, що реформи принесли кріпакам осо- бисту свободу, сприяли розвитку земської системи місцевого врядування та піднесен- ню ролі закону й права. Зі свого боку радянські історики вважають, що реформи від- крили для Росії епоху переходу від феодалізму до буржуазного, капіталістичного .суспільства. Зрозуміло, реформи мали серйозні недоліки, але існує загальна згода, що без них подальша соціально-економічна модернізація імперії була б неможливою.

13. Зазначте причини та наслідки виникнення українських політичних партій на початку хх ст. На українських землях у складі Російської імперії.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. в Наддніпрянській Україні вже діяла низка загальноросійських політичних партій: РСДРП, партія соці-алістів-революціонерів. Представники цих партій прагнули захистити інтереси робітників та селян, ліквідувати монархічні порядки. Однак ці партії ігнорували розв'язання українського національного питання.

Причини створення перших загальноукраїнських партій:

1)зростання революційного руху робітників та селян;

2)активізація діяльності земсько-ліберального руху;

3)активізація українського національного руху, його радикалізація, прагнення молодих політичних діячів досягнути автономії України;

4)створення та діяльність перших політичних партій в Росії та на Західній Україні;

5)початок світової економічної кризи 1900-1903 рр.

У 1900 р. першою загальноукраїнською політичною партією стала Революційна українська партія (РУП). Членами РУП були студенти, інтелігенція, службовці земств.

Програмним документом РУП стала брошура «Самостійна Україна», автором якої був Микола Міхновський. У програмі РУП йшлося про надання Україні незалежності. Однак згодом лідери партії відмовилися від таких вимог.

РУП головну увагу приділяла агітації на селі, випуску газет та журналів, у яких йшлося про необхідність ліквідації поміщицького землеволодіння, передачі селянам землі без викупу, повалення самодержавства, надання автономії Україні в складі Росії.

У 1905 р. РУП була перейменована на Українську соціал-демократичну робочу партію (УСДРП). її очолили В. Винниченко, С. Петлюра та ін.

Створення РУП прискорило процес організації нових українських політичних партій. У 1902 р. М. Міхновський утворив Українську народну партію (УНП). У «Десяти заповідях УНП» викладалися цілі її діяльності, найголовніша з яких — політична самостійність України.

У 1904 р. була утворена Українська демократична партія (УДП). її лідери — О. Лотоцький, Є. Чикаленко — висували гасло автономії України в складі Росії та проведення реформ.

З рядів УДП утворилася Українська радикальна партія (УРП) на чолі з Б. Грінченком, С. Єфремовим. Вони також відстоювали гасло про автономію України в складі Росії.