4. Які землі увійшли до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося) і які адміністративні одиниці на них були утворені.

Київщина, Брацлавщина та Волинь (Східна у 1793) В травні 1793 р. на цих та інших землях було утворено Ізяславське намісництво (генерал-губернаторство), яке поділялось на Мінську, Ізяславську, і Брацлавську губернії.

(Західна у 1795) Територію колишніх Ізяславської та брацлавської губернії та Кам’янецької області тепер стали охоплювати 3 губернії – Волинська, Брацлавська, Подільська. Наприкінці 1796 р. частину земель Брацлавського намісництва було приєднано до Київського, а на возз’єднанній території Правобережної України утворено 2 губернії: Подільську й Волинську.

5. Випишіть козацькі полки, що утворились у другій половині xviі ст. На Слобідській Україні. Зазначте, які історичні події сприяли утворенню слобідських полків.

Охтирський (1655-1658), Сумський (1652-1658), Харківський (2659-1660) (З ньго у 1685р. виділився Ізюмський полк), Острогозький (1652-1658)

Політичний лад на Слобожанщині був спрямований в русло загальнодержавного ладу. Згідно з «Учреждением о губерниях» на цих землях було запроваджено загальнодержавну систему адміністративно-територіального устрою – поділ на губернії та намісництва задля встановлення впливу Росії на обмеження прав козацької ради на Слобожанщині.

6. Випишіть ім’я останнього кошового отамана Запорізької Січі. Стисло відтворіть його біографію.

Петро Іванович Калнишевський (1690–1691). Походив з української шляхти.

Був військовим осавулом, потім суддею Війська Запорозького низового. У 1762 р. обраний кошовим, але того ж року після зустрічі в Москві з царицею Катериною II усунутий з посади. У січні 1765 року всупереч царській волістаршина знову обрала його кошовим. Обстоював права Запоріжжя, задля чого неодноразово їздив з депутаціями до Петербурга. Намагався посилити свою владу і обмежував права старшин та козацької ради. Дбав про поширення хліборобства та торгівлі у запорозьких степах, тим самим перешкоджаючи планам Росії щодо колонізації причорноморських степів та посилення російської присутності в Україні. Відомо, що Петро Калнишевський знаходився у товариських стосунках із княземПотьомкіним-Таврійським. Протягом 1765–1766 рр. кошовий отаман Петро Калнишевський перебував у Петербурзі з делегацією старшин, серед яких був і військовий осавул Пшимич Василь Андрійович (Писмич). Метою поїздки було розмежування запорозьких та слобідських земель, також козаки подали клопотання про повернення запорозьких земель та підпорядкування Війська колегії іноземних справ.

7. Визначте причини, хронологічні межі та наслідки Руїни.

Руїна (1658 р. - середина 80-х років XVII в.) - це трагічний період в історії України, який почався після смерті Б.Хмельницького, характеризується внутрі¬шньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну іноземних держав, що призвело до втрати територіальної цілісності, занепаду Української дер¬жави, ускладнило процес розвитку української нації.

ПРИЧИНИ РУЇНИ:

- Боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами.

- Глибокий розкол у середовищі української політичної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики.

- Українські землі притягували іноземні держави -Росію, Польщу, Османську імперію, Крим, що бажали установити на них своє панування.

НАСЛІДКИ РУЇНИ

- Втрата територіальної цілісності України, захоплення її території іноземними державами.

- Втрати української культури.

- Катастрофічне скорочення населення України: на Правобережжі - 90%.

- Господарська розруха.

- Занепад Української держави.

Причини занепаду гетьманської держави:

- Відсутність досвіду державного будівництва.

- Гостра політична боротьба між різними угрупованнями української козацької еліти.

- Зрадництво національних інтересів частиною панівного стану української старшини.

- Ліквідація встановленого Б.Хмельницьким спадкоємного гетьманата, що призвело до послаблення централізованої влади, анархії і міжусобної боротьби.

- Прорахунки у внутрішній політиці урядів, що призвело до політичного протистояння у формі громадянської війни.

- Постійна агресія з боку інших країн, що була спрямована на ліквідацію Української держави.