5.5 Визначення потрібного напору
Необхідний напір становить:
Hпотр = hг + hвводу +hвод.1 + hт.п + hвод.2 + hпод + H +hкв + hвод.кв. + hp (5.25)
де: hг - різниця висот диктуючого приладу і верху труби міського водопроводу;
hвводу - втрати напору на вводі, м;
hвод.1 – втрати напору на лічильнику загального водомірного вузла, м;
hт.п – втрати напору в тепловому пункті, м;
hвод.2 - втрати напору на лічильнику на відгалуженні до водонагрівачів, м;
hпод – втрати напору на подаючому трубопроводі від ТП до магістралі, м;
H – втрати тиску в секційному вузлі, м;
hкв – втрати напору в квартирному лічильнику;
hвод.кв – втрати тиску в квартирному підведенні, м;
hp - робочий напір перед диктуючим водорозбірним приладом, м.
Hпотр = 15,4+4,35+0,78+3,84 +1,17+0,2+2,43+1,14+0,45+3=32,76м.
Гарантований напір більше потрібного на 2,24м (35-32,76), що забезпечує подачу води до всіх водорозбірних приладів.
5.6 Розрахунок циркуляційних витрат гарячої води
Для визначення величини циркуляційної витрати знаходимо тепловтрати ділянок трубопроводів в табличній формі (таблиця 5). В таблицю спочатку заносять ділянки розрахункового напрямку, починаючи від найвищої точки на найвіддаленішому водорозбірному стояку. Втрати тепла ділянкою трубопроводу визначаємо за формулою:
Qiht = Wi×Li , Вт (5.26)
де Wi – питомі втрати тепла, Вт на 1п.м, які визначаються за таблицями залежно від умов прокладення трубопроводів, їх діаметрів, наявності теплоізоляції тощо; Li – довжина ділянки трубопроводу, м.
Таблиця 5
Розрахунок втрат тепла секційними вузлами
-
№ділянки
d, мм
Lі , м
Наявність теплоізоляції
Wі , Вт/м
Тепловтрати Qі , Вт
1
2
3
4
5
6
Ст.Т3-1
а-а'
20
4,5
-
26,68
120
а-13
20
13
-
29,58
380
13-13'
20
1,1
+
17,4
20
а'-40
20
1,1
+
11,6
10
Ст.Т3-12
а-а'
20
4,5
-
26,68
120
а-18
20
13
-
29,58
380
18-18'
20
2,7
+
17,4
50
а'-41
20
2,7
+
11,6
30
Ст.Т3-2
a-a'
20
4,5
-
26,68
120
a-23
20
13
-
29,58
380
23-23'
20
4,65
+
17,4
80
a'-42
20
4,65
+
11,6
50
Ст.Т3-11
a-a'
20
4,5
-
26,68
120
a-28
20
13
-
29,58
380
28-28'
20
2,7
+
17,4
50
a'-46
20
2,0
+
11,6
30
Ст.Т3-3
a-a'
20
4,5
-
26,68
120
a-33
20
13
-
29,58
380
33-33'
20
4,65
+
17,4
80
a'-44
20
4,65
+
11,6
50
Ст.Т3-4
a-a'
20
4,5
-
26,68
120
a-38
20
13
-
29,58
380
38-38'
20
0,65
+
17,4
10
a'-45
20
0,65
+
11,6
7
Подаюча магістраль
13'-18'
25
6,9
+
19,14
130
18'-23'
25
0,3
+
19,14
5
23'-28'
32
2,3
+
21,81
50
28'-33'
32
2
+
21,81
40
33'-38'
32
4,4
+
21,81
100
38'-39
32
2,3
+
21,81
50
Циркуляційна магістраль
40-41
20
6,9
+
11,6
80
41-42
20
0,3
+
11,6
3
42-43
20
2,3
+
11,6
30
43-44
20
2
+
11,6
20
44-45
20
4,4
+
11,6
50
∑Qht =
4025
Циркуляційну витрату в секційному вузлі визначаємо за формулою:
,
л/с,
(5.27)
де – коефіцієнт розрегулювання циркуляції; Qht – теплові втрати подаючими трубопроводами гарячого водопостачання з урахуванням транзиту, Вт; t – різниця температур в подаючих трубопроводах системи від водонагрівачів до диктуючої точки, оС.
Для секційних вузлів Δt=8,5°С, = 1.
л/с
(5.28)
Перевіряємо необхідність уточнення гідравлічного розрахунку системи гарячого водопостачання з врахуванням циркуляційної витрати. Для цього знаходимо співвідношення:
q huz1 / q ciruz1 = 1,021/0.1127=9,1 (5.29)
Оскільки це співвідношення більше за 2,1; перерахунок проводити не потрібно.
Приймаємо, що циркуляційна витрата розподіляється рівномірно по стояках, що складають секційний вузол, тому циркуляційна витрата через один стояк становить:
q stcir1 = q huz1 / n = 0,1127/6=0.01878л/с (5.30)
де n - кількість стояків, об'єднаних в один секційний вузол.
Гідравлічний розрахунок секційного вузла в режимі циркуляції ведемо в табличній формі. Втрати напору визначаємо за формулою:
H=i*L*(1+kL) ,м. (5.31)
де kL - коефіцієнт, який враховує втрати тиску в місцевих опорах. Його значення приймають: для трубопроводів подачі води і циркуляційних розподільчих трубопроводів kL = 0,2; для водорозбірних стояків без приладів для висушування рушників і циркуляційних стояків кL = 0,1.
Питомі витрати напору визначаємо за таблицями.
Таблиця 6