55. Особливості затвердження внутрішньо корпоративних управлінських документів

Внутрішньокорпоративні положення розробляються виконавчи­ми органами корпорації або консалтинговими організаціями за за­мовленням, а затверджуються різними органами управління. Регу­ляторна база 1991 р. не зовсім чітко визначила такі особливості, тому є різні підходи до цієї проблеми.

Так, існує ряд положень, що визначають базові засади функціону­вання корпорації і затверджуються, як правило, загальними збора­ми акціонерів. До таких положень можна віднести Положення про загальні збори, Положення про раду акціонерного товариства, Поло­ження про правління, Положення про ревізійну комісію, Положен­ня про збільшення (зменшення) статутного фонду, Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством і акціонерами, Положення про прийняття внутрішньокорпоративних нормативних актів, Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств та ін.

Як свідчить практика, ця частина положень має обов’язково за­тверджуватися загальними зборами, оскільки вони конкретизують ті пункти, які є компетенцією загальних зборів, деякі інші положен­ня можуть затверджуватися загальними зборами за їх розсудом або можуть бути передані іншим органам управління. Такі ситу­ації виникають за умов значної ролі загальних зборів, особливо якщо існує дійовий контроль. У таких випадках на збори може бути покла­дено право затверджувати усі внутрішньокорпоративні положення.

Частина положень, особливо та, що більшою мірою стосується оперативної діяльності, може бути покладена на раду товариства, а іноді й на правління. Таке право надається рішенням вищого орга­ну товариства для більш оперативного вирішення проблем і знахо­дить своє відображення або в статутних пунктах, або у рішеннях загальних зборів. Наприклад, раді товариства може бути надано право приймати положення Про оплату членів праці правління. Про цінні папери товариства, Про інтелектуальну власність у товаристві,

Про комерційну таємницю та ін. і зміни до них, оскільки в діючі положення могли бути внесені пункти, які терміново потребують коригування.

На правління АТ можуть бути покладені право і обов’язок прий­мати і вносити зміни до положень Про внутрішній трудовий роз­порядок, Про персонал, Про відділи в корпорації та ін., оскільки, на­приклад, змінюються умови праці. Тому частина положень за­тверджується тільки зборами, частина — радою товариства, а інші— виконавчим органом товариства.

Важливо, щоб усі проекти внутрішньонормативних документів були узгоджені з акціонерами-учасниками. Крім того, слід знати точку зору менеджменту підприємства — не тільки вищого рівня, а й у відділах, діяльності яких стосується те чи інше положення. Прийняття положень залежить від узгодженої роботи юридичного та фінансового відділів, оскільки потрібно не допустити незаконних норм і всі положення мають бути економічно обгрунтованими. Особ­ливо це стосується положень, що регулюють трансформації корпо­рації, пов’язані із створенням дочірніх підприємств, філій, представ­ництв, участю в господарських товариствах. Також сюди слід відне­сти положення, що регулюють розміри угод, які можуть укладати члени правління та його голова (такі положення регулюють значні матеріальні та фінансові потоки і тому повинні бути ретельно про­аналізовані у фінансових та економічних службах).

Прийняття внутрішньокорпоративних документів супроводжуєть­ся відповідними діями щодо їх реєстрації в правлінні або канце­лярії. Зміна положень, їх нова редакція мають здійснюватись тим самим органом, який прийняв (затвердив) ці документи, або вище­стоящим органом. Про прийняті внутрішньокорпоративні документи слід сповістити акціонерів і персонал корпорації. Доцільно мати примірники внутрішньокорпоративних документів у доступному місці для ознайомлення усіх учасників.