29. Акції, їх види і особливості обігу

Акція – це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Основні види акцій:

► іменні, власник яких має бути зареєстрований акціонерним товариством;

► на пред’явника, які можуть бути продані простою передачею;

► привілейовані — підприємство гарантує виплату дивідендів незалежно від розмірів прибутку. У разі недостатнього прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного фонду, але сума випущених привілейованих акцій не повинна перевищувати 10 % статутного фонду. Привілеовані поділяються на:

1. Кумулятивні.

2. З часткою участі.

3. Конвертовані.

4. Відзивні

► вінкульовані, що можуть передаватися лише з дозволу фірми;

► без номінальної вартості— у разі ліквідації товариства гаран­тується лише певна частина їх вартості;

► прості основні (акції першого випуску), що дають право голосу, але не дають право на певні дивіденди.

Для підтримання балансу в акціонерних товариствах між управляючими і привілейованими законодавчо встановлюється певне співвідношення між привілейованими та простими акціями. В Україні не може бути випущено привілейованих акцій на суму, що перевищує 25 % статутного капіталу акціонерного товариства.

В Україні обіг акцій здійснюється в документарній та бездокументарній формах. Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" акціонерам має бути виданий сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій. При розповсюдженні акцій на пред'явника може видаватись не сертифікат, а безпосередньо сама акція, вид якої та ступені захисту визначаються за нормативами. До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, який містить такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

Відповідно до чинного законодавства акція є неподільною. Звичайно, це не виключає випадки, коли одна й та сама акція належить кільком особам. У такому разі усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.

2. 30. Основні напрямки державного регулювання акціонерного капіталу

Державне регулювання акціонерного капіталу здійснюються органами загальної та спеціальної компетенції. На рівні законодавчих органів видаються правові акти, що мають силу закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектору. В Україні на рівні органів спеціальної компетенції це, наприклад, Комісія з ЦП та фондового ринку, яка видає підзаконні акти, що є обов’язковими приписами для учасників корпоративного управління.

Корпоративні господарські товариства регулюються насамперед законами України «Про господарські товариства» і «Про цінні папери та фондову біржу». Законодавчо визначені приписи щодо контролю господарських товариств, зокрема щодо ведення обліку та звітності.

Перевірка фінансової діяльності товариства, як і інших підприємств, здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Важливим напрямом корпоративного управління з боку держави є державне регулювання акціонерного капіталу. Таке управління в цілому передбачає:

• реалізацію єдиної державної політики у сфері випуску і обігу ЦП та їх похідних;

• створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку ЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

• отримання учасниками ринку ЦП інформації про умови випуску та обігу ЦП, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з ЦП та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку ЦП;

• забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок ЦП

• гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку;

• дотримання учасниками ринку ЦП вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку ЦП, контролю за прозорістю й відкритістю ринку ЦП.

У системі корпоративного регулювання також певне місце займають саморегулівні організації – добровільні об’єднання професійних учасників ринку ЦП, які не мають на меті одержання прибутку та створюються для захисту інтересів своїх членів, інтересів власників ЦП та інших учасників ринку ЦП, реєструються органами державної влади.