26. Вплив відносин власності на повноваження учасників і контроль у товаристві

Практика розвитку корпоративного сектору в розвинутих краї­нах, а відтепер і в Україні вказує на суперництво учасників акціо­нерних товариств у боротьбі за власність з метою досягнення по­вноважень, які забезпечують певний рівень контролю над діяльні­стю корпорацій. У зв’язку з цим доцільно зупинитись на частках власності, які надають відповідні рівні контролю.

Насамперед треба з’ясувати суть контрольних, блокуючих та інших пакетів акцій. Існує кілька підходів до понять контролю. Світова економічна наука вважає класичним контрольним паке­том акцій 50 відсотків плюс 1 акція. Водночас існує багато при­кладів, коли контрольний пакет становив значно меншу частку (іноді навіть 7—9 відсотків) за умов широкої “дифузії” власності на акції. Така ситуація складалась, коли існувала велика кількість дрібних акціонерів, які не могли реально здійснити свої управлінські функції.

В Україні визначення контрольного пакета має певні особливості. З 1991 р. існує законодавча вимога проведення загальних зборів ак­ціонерів лише за умови наявності більше ніж 60 відсотків акціоне­рів.

Сьогодні основні підходи до проблеми власності і відповідно кон­тролю над корпоративним утворенням можна розглядати так. Якщо йти від інтересів меншості, то “10 відсотків плюс 1 акція” забезпечу­ють право вимоги скликання позачергових зборів або їх самостійне скликання та обов’язкового внесення у порядок денний питань влас­ників такого пакета.

Блокуючий пакет “25 відсотків плюс 1 акція” дає можливість заблокувати на зборах прийняття рішень, що вимагають трьох чет­вертей голосів. Це такі важливі рішення, як зміни до статуту, ство­рення і ліквідація дочірніх підприємств, ліквідація акціонерного товариства.

Пакет “50 відсотків акцій плюс 1 акція” дає змогу приймати рішен­ня на зборах за умови присутності більше ніж 60 відсотків голосів акціонерів. Наявність такого пакета залежить від співвідношення власності і від розкладу сил на зборах, вміння вести їх роботу.

Самостійне проведення зборів забезпечує пакет “60 відсотків плюс 1 акція”. Дієвість прийняття рішень, які вимагають трьох четвер­тей голосів, залежить від розкладу сил на зборах.

Повний контроль над акціонерним товариством можливий при наявності пакета “75 відсотків плюс 1 акція”. Інші акціонери мо­жуть лише вимагати позачергового скликання загальних зборів та мати інші права, які дає володіння більше ніж 10 відсотками акцій. При правильному підході меншість може впливати на деякі рішен­ня власника такого пакета, але це залежить від її згуртованості, знань, цілеспрямованості.

Як правило, досягнення того чи іншого рівня контролю над кор­порацією можливе через отримання у власність відповідного паке­та акцій. Винятком може бути не набуття власності, а її залишення державою для контролю в процесі приватизації.

Для набуття прав власності і, отже, контролю над уже діючим АТ, як правило, застосовуються три основні шляхи: зміна статутно­го фонду, закупівля акцій первинного випуску у акціонерів, зміни власності внаслідок реального або фіктивного банкрутства підприєм­ства.

Для підвищення або зниження частки акціонера у статутному фонді і відповідно рівня контролю використовується зміна ста­тутного фонду. Однак, як вже підкреслювалось, статутний фонд — величина фіксована, він може збільшуватись або зменшуватись лише офіційно, що передбачає відповідні процедури.

Процедури щодо збільшення і зменшення статутних фондів ма­ють досить чітко визначену законодавчо-нормативну базу. Існує ряд обов’язкових вимог, які мають бути дотримані, щоб товариство мог­ло змінювати статутні фонди. Так, акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції пов­ністю сплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Збільшення статутного фонду здійснюється через випуск нових акцій, обмін об­лігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Існують також інші обмеження для АТ щодо додаткового випус­ку акцій. У цілому ці обмеження стосуються практично будь-якого акціонерного товариства і полягають у тому, що акціонерному това­риству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов’яза­них з його господарською діяльністю..