1. 1. Сутність та економічна природа корпоративного управління

У Господарському кодексі України зазначається, що "Корпорація - це договірне об'єднання, створене на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, які об'єдналися, з передачею ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації".

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні визначає корпоративне управління як систему відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством.

Загалом, корпоративне управління можна розглядати як управління корпоративними правами. Це означає, що власник таких прав має право власності на частку у статутному капіталі господарського товариства, включаючи права на управління, отримання частини відповідного прибутку товариства а також на частину активів у випадку ліквідації даного суб'єкта господарювання.

У широкому розумінні корпоративне управління розглядають як систему, за допомогою якої спрямовують та контролюють діяльність господарського товариства. У рамках корпоративного управління визначається, яким чином інвестори здійснюють контроль за діяльністю менеджерів, а також яку відповідальність несуть менеджери перед інвесторами за результати діяльності товариства.

Таким чином, корпоративне управління - це система взаємовідносин між власниками (акціонерами) та виконавчими органами господарського товариства щодо управління його діяльністю.

Розглядаючи суть корпоративного управління необхідно виділити декілька характерних рис, які становлять найбільше зацікавлення у інвесторів:

- самостійність корпоративного підприємства як юридичної особи;

- централізована система управління;

- отримання прибутку пропорційно до вкладених коштів;

- обмежена відповідальність, яку несуть індивідуальні інвестори;

- можливість передачі акцій (тобто частини права власності на підприємство) іншим особам.

Особливе значення набуває обмежена відповідальність індивідуальних інвесторів. Розмір такої відповідальності обмежений обсягом внеску інвесторів в корпорацію. Відповідно, їх імовірні втрати не можуть перевищувати їхнього внеску. Проте, перевага обмеженої відповідальності досягається за рахунок втрати частини контролю за діяльністю корпорації.

Існує ряд проблем корпоративного управління, серед яких:

- суперечність функцій володіння та управління діяльністю корпорації;

- пасивність акціонерів щодо участі в управлінні корпорацією у випадку високої розпорошеності капіталу між значною кількістю власників;

- забезпечення інтересів дрібних інвесторів;

- суперечності між різними групами інвесторів;

- між виконавчими та контролюючими органами управління корпорацій.

Виходячи з вище сказаного, можна стверджувати, що головна функція корпоративного управління - забезпечення діяльності корпорації в інтересах її власників (акціонерів), які надали фінансові ресурси для її розвитку, а також в інтересах інших зацікавлених осіб.

Значення корпоративного управління для господарського товариства обумовлено його впливом на підвищення конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню: відповідної уваги до інтересів акціонерів; балансу інтересів всіх учасників корпоративних відносин; прозорості фінансових та інших операцій; впровадження правил ефективного менеджменту; розроблення системи контролю діяльності корпоративного підприємства.

Значення корпоративного управління для держави проявляється в його впливі на економічний та соціальний розвиток країни через: сприяння розвитку системи інвестування; підвищення довіри та забезпечення впевненості інвесторів; підвищення ефективності використання капіталу та діяльності товариств; врахування інтересів широкого кола зацікавлених осіб; сприяння розвитку системи фінансових інституцій.