Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kolisnuk.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
559.05 Кб
Скачать

5 Спеціальне завдання Захисні пристрої і контуру

Локалізуючи системи безпеки

При виникненні аварії, яка повязана з розгерметизацією першого контуру ЯЕУ, виникає задача локалізації аварії для виключення можливості потрапляння радіоактивних речовин до навколишнього середовища.

До складу системи входять дві групи улаштувань:

  • герметичні приміщення та бокси в будівлі АЕС, а також герметична захисна оболонка для всього устаткування першого контуру і системи, які забезпечують всередині приміщень та оболонки визначений розрахунковий тиск. Одна на блок.

Система герметичних приміщень - складається з 35 герметичних камер, найбільш важливі з яких: реакторна шахта (180 м3), кільцеві приміщення ГЦН та парогенераторів ( 8000 м3), приміщення установки очищення реакторної води, приміщення КТ ( 720 м3), ковпак для герметизації кришки реактора. Всі камери розраховані на надлишковий тиск 0,18 МПа. При нормальній експлуатації в камерах утворюється розрядження 0,15-0,20 кПа за допомогою системи вентиляції.

Герметизація приміщень здійснюється за допомогою герметичних дверей та клапанів надлишкового тиску. При збільшенні тиску в приміщеннях спрацьовують у визначеному порядку аварійні клапани, відкриваючи додаткові обєми та урівнюючи тиск. При перевищенні надлишкового тиску в кільцевому приміщенні ГЦН та парогенераторів до 0,02 МПа включається спринклерна установка. Якщо в захисній оболонці надлишковий тиск перевищує 0,075 МПа, то відкривається клапан ( діаметром 0,5м), а при тиску 0,080 МПа - ще шість таких клапанів ( діаметр 0,8м) та частина пароповітряної суміші випускається до атмосфери через канал в даху. На протязі 10 секунд концентрація р/а продуктів не значна. У випадку МПА спеціальна система нагнітає борну кислоту до першого контуру (рисунок 5.1).

Система локалізації аварії. (рисунок 5.2) Основою системи є - лотки, які заповнені холодною водою, простір над якими зєднано зворотними клапанами з додатковими герметичними приміщеннями - пастками повітря. У випадку розгерметизації першого контуру пароповітряна суміш проходить через воду, пара конденсується, а повітря збирається у пастках.

Система складається з:

  • газгольдеру - локалізатору з конденсатором-барботером та пастками для повітря ( пасивна система);

  • спринклерна система ( три спринклерні установки);

  • герметичні приміщення.

Система герметичних приміщень необхідна для локалізації всіх аварій, які повязані з викидом р/а речовин при втраті щільності першого контуру.

Всі приміщення системи за допомогою пройомів обєднані в один загальний герметичній обєм, який розрахований на тиск 0,15 МПа. Звязок з герметичним обємом здійснюється через герметичні проходки в стінах приміщення.

Під час експлуатації передбачають періодичні випробування та контроль щільності герметичних приміщень, проходок, шлюзів, дверей.

При нормальній експлуатації в герметичних приміщеннях підтримується розрядження 0,15-0,20 кПа, температура складає 45 0С та може періодично підніматись до 60 0С.

Газгольдер-локалізатор (рисунок 5.3) складається з герметичного приміщення обємом 20400 м3, в якому змонтовані барботажні тарілки, та приміщення пасток повітря обємом 19600 м3.

Барботажні тарілки постійно заповнені водою з температурою не більше 35 0С. З метою забезпечення припустимої швидкості барботажу (не більше 6 м/с) для розміщення води використовуються 12 тарілок, які працюють паралельно.

При розриві трубопроводу першого або другого контуру, які розташовані в герметичних приміщеннях, пароповітряна суміш з приміщення розповсюджується по двох коридорах до газгольдеру-локалізатору та потрапляє на барботажні тарілки конденсатора. Проходячи через тарілки, пара конденсується, а повітря потрапляє до приміщень пасток. За допомогою спринклерних систем до аварійного приміщення подається розпилена вода, в результаті чого пара конденсується та в приміщенні довгий час підтримується розрядження.

Захисні оболонки - використовуються з попередньо напруженого залізобетону зі стальним облицюванням. Захисні оболонки розраховані на землетрус у 8 балів та ударної повітряної хвилі інтенсивністю по фронту 0,03МПа, та від удару зі швидкістю 750 км/год масою 10т.

Будівля РВ складається з двох основних частин: негерметичного обєму - фундаментної частини, оббудови та вентиляційної труби, а також герметичного обєму - захисної герметичної оболонки (рисунок5.4).

Герметична циліндрична оболонка з внутрішнім діаметром 45 м розташована центрально-симетрично в оббудові 66х66 м.

Герметичний обєм РВ складається із захисної герметичної оболонки та внутрішній конструкцій.

Захисна герметична оболонка з попередньо напруженого залізобетону спирається на плиту перекриття фундаментної частини на відмітці 13,50м. Оболонка виконана у формі циліндру, який перекритий куполом у вигляді пологової сфери. Для забезпечення герметичності на внутрішній поверхні оболонки передбачене стальне обмурування товщиною 8 мм.

Барєри локалізації. В якості барєрів локалізації використовують швидкодіючу відсічну арматуру, стінки трубопроводів та обладнання.

Барєри локалізації розташовують всередині та зовні контуру герметизації. Ті, що знаходяться в середині - під захисним екраном.

На трубопроводах систем нормальної експлуатації встановлюють по три відсічних засувки: одна всередині гермоприміщення, дві - поза гермоприміщеннями. На трубопроводах спецканалізацій допускається встановлення всієї відсічної арматури поза гермозоною.

На паропроводах від ПГ поза зоною оболонки встановлено по ходу два відсічних клапани та зворотний клапан.

Перевірка відсічної арматури на щільність здійснюється в період перевірки на щільність гермоприміщень або під час планової зупинки.

Рисунок 5.1- Схема герметичних приміщень ЯППУ

1- бокс парогенераторів та ГЦН; 2- паропровід; 3- парогенератор;

4- приміщення обслуговування приводів ГЦН та ГЗЗ;

5,6- електроприводи ГЦН та ГЗЗ;

7- реактор;

8- бак аварійного запасу борної кислоти;

9- приміщення аварійних живильних насосів.

Рисунок 5.2– Схема системи локалізації аварії

  1. барботажні тарілки;

2- блоки подвоєних зворотних клапанів;

3- приміщення пасток повітря

Рисунок 4 – Схема системи локалізації аварії

1- барботажні тарілки;

2- блоки подвоєних зворотних клапанів;

3- приміщення пасток повітря.

Рисунок 5.3 - Загальна схема розташування приміщень системи локалізації аварії

1- реактор;

2- барботажно-конденсаційна система (приміщення барботажних тарілок);

3- пастки повітря; 4- приміщення баків САОЗ; 5- приміщення насосів САОЗ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]