19. Світова валютна система, її еволюція і сучасні особливості
Світова валютна система –це комплекс організаційно-правових структур по здійсненню міжнародних розрахунків; механізм міжнародно-валютних відносин. Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням єдиних грошей як світових, проведенням валютних операцій суб’єктами різних країн.
1)Перша міжнародна грошова система була введена в кінці XIX ст. "золотий стандарт". Юридично вона була оформлена на Міжнародній конференції в Парижі в 1867 р. Конференція визнала золото єдиною формою світових грошей.
Підетапи золотого стандарту:
- Золотомонетний стандарт: вільна чеканка монет ( обмінювались золотом в монетах за товари) до початку 20ст.
- Золотозливковий стандарт : використовувався банками. ливок – 12,5кг (проба 999).
2)перехід на Золотодевізний стандарт: встановлений на Генуезькій конференції 1922р. Девізами – називалися гроші на рахунках у банку, зберігався золотий вміст валюти, курси валют плаваючі.
3)В 1944 р. Бреттон-Вудська система. Світовими грошима стає америк долар.Офіційно цю систему називали золотовалютним стандартом.
Почався відхід від принципів Бреттон-Вудської системи.
4)Її місце зайняла Ямайська валютна система(нема вже єдиної валюти). Рішення про її створення було прийняте в межах МВФ у 1976 р. у м. Кінгстоні (Ямайка) і набрало чинності у 1978 р. Основні принципи Ямайської валютної системи такі:
1. Демонетизація золота.
2. Перехід до використання національних валют у міжнародних розрахунках.
3. Прийняття системи плаваючих валютних курсів 4.Надання статусу головного резервного засобу міжнародної валютної системи так званим спеціальним правам запозичення (СПЗ — це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ.
Валюта:
1)Грошова одиниця країни 2)Грошові знаки іноземних держав 3)наднаціональні розрахункові одиниці
Елементи Світової Вал. Системи: 1)організація міжн валютних відносин у відповідності з міжн угодами 2)режим обміну валют 3) форми і методи міжн розрахунків 4)Міжнародні вал ринки ті їх ліквідні засоби 5)Статус міжн установ які регулюють валютно-кред відносини 6)Мережа банків які здійснюють кредитні операції.
20. Міжнародний кредит, його форми і значення
Міжнародний кредит – це позичка в грошовій або товарній формі, надана кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах строковості,повернення, платності, забезпеченості.
Суб`єктами цих відносин виступають : -фірми,-банки,-уряди,-організації.
Функції міжнародного кредиту:
- перерозподіл між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;
-інтернаціоналізація економіки;
-прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.
Форми:
За терміном:-короткостр. до 1 р;середньостроков.від 5 до 7. Довго строк. більше 7 р
За кредиторомм:приватний; державний; фінанс і регіон. організацій
За об’єктами :Комерційний (на товари,послуги-тобто цільовий),Фінансовий(немає цільового характеру)
За формою надання :товарна форма ; грошова
Умови кредиту:
1розмір позички
2Строк – період, на протязі якого використовується кредит +термін відстрочки погашення кредиту 3Термін погашення.
4Процент – плата за кредит.
Основні операції кредиту
(Кредитування експортерів): Кредитують:банки, посередники, імпортери (якщо є передоплата).
1 контокорентна угода – угода між банком і клієнтом про надання йому овердрафтового кредиту (кредит без забезпечення, дається банком своїм клієнтам, тобто фірмам, які мають рахунки в даному банку і банк, знаючи стан їх справ може бути впевненим, що надходження на ці рахунки будуть);
2Імпортерів кредитують векселем(може використовуватися як платіжний засіб,але требя щоб банк викупив у експортера його);
Нетрадиційні форми експортного фінансування для невеликих фірм:
3 факторинг – фактор-фірма( відділення банку) викупають у своїх клієнтів (експортерів) вимоги до покупця, оплачують 70-90% у вигляді авансу, а потім залишок клієнт отримує після надходження грошей від покупця товару.
4 форфейтинг (операції на строк більше 180 днів):При цьому документи викупаються без права регресу. Обов`язково потрібні гарантії для форвейтинг-фірми(акцепти).
5синдиційований кредит – надають кілька банків-кредиторів одному позичальнику.
Синдикат – об`єднання банків для проведення операцій
21.Платіжний і розрахунковий баланси країни. Баланс міжнародної заборгованості.
Є кілька видів балансів міжнародних розрахунків: платіжний баланс ,розрахунковий баланс, баланс міжнародної заборгованості.
Розрахунковий баланс використовується для виявлення країн нетто-кредиторів і нетто-боржників. Він характеризує співвідношення всіх заборгованостей цієї країни з боку іноземних партнерів на певну дату і зобов'язань щодо них цієї країни незалежно від строків надходження платежів.
З одного боку, розрахунковий баланс дав можливість визначити масштаби зовнішньоекономічної діяльності, особливо у сфері міжнародного кредиту. Однак, з іншого боку, він недостатньо повно віддзеркалює стан справ, оскільки і серед іноземних боргів і серед зобов'язань країни можуть бути як прострочені позиції, так і платежі, строк погашення яких ще не настав.
Баланс міжнародної заборгованості (його ще називають балансом міжнародних інвестицій) не враховує поточну заборгованість (наприклад, заборгованість України за отриману в поточному році російську нафту), а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами країни, з одного боку, і зобов'язаннями перед іноземними вкладниками, з другого.
Платіжний баланс — це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв'язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.
Іншими словами, це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.
Останнім часом як додаток до платіжного балансу, який відображає відомості про рух потоків цінностей між країнами, складають баланс міжнародних активів і пасивів країни, що відображає її міжнародний фінансовий стан.
За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.
Платіжний баланс на певну дату — це співвідношення платежів і надходжень, які з дня на день постійно змінюються.
Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії та дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.
22.Міжнародний валютний фонд, його цілі, роль.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) –Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., а розпочав працювати з 1947 р. Має статус спеціалізованого закладу ООН. У 1959 р. членами Фонду були 49 держав, у 1970 р. - 116, 1992 р. – 157, 1997 р. – 182 держава. В даний час у нього входять 184 країни, обсяг фонду складає 220 млрд. дол. США. Ціль діяльності: забезпечення збалансованого розвитку світової торгівлі, підвищення валютної стабільності і допомога у створенні багатосторонньої системи платежів, надання коштів країнам-членам для подолання незбалансованості платіжних балансів, консультування і співробітництво. Головний вид діяльності: надання кредитівдля вирівнювання платіжного балансу. Кредити надаються вформі продажу іноземної валюти на національну, а їх погашення, навпаки, здійснюється шляхом викупу національної валюти на іноземну.
МВФ – це організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Розмір квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі в світовій економіці й міжнародній торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Залежно від розмірів квот розподіляються голоси між країнами під час прийняття рішень в керівних органах МВФ. Кожна держава має 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. СПЗ її квоти. Величина квоти визначає можливості країни впливати на політику МВФ.
Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Принципи МВФ: 1. Заборона маніпулювання валютним курсом або валютною системою для ухилення від врегулювання проблем з іншими країнами. 2. Обовязок проведення інтервенцій на валютних ринках для подолання валютних криз.
Структура МВФ: Рада управляючих(кожна країна-член представлена керуючим і його заступником); Міжнародний валютний і фінансовий комітет(складається з 24 керуючих МВФ і збирається на сесії два рази на рік); Виконавча Рада(Виконавча рада складається з 24 директорів, 5 з яких призначаються країнами з найбільшими квотами: Комітет з розвитку(Комітет з розвитку є спільним органом МВФ та МБРР, що займається питаннями щодо надання коштів країнам, що розвиваються)
23.Основні інтеграційні об’єднання країн світу.
ЄС. в 1921 Р виникає БЛЕС( Бельгія,Люксембург-економ союз). 1944- БЕНІЛЮКС(Бельгія,Нідерланди,Люксембург. В кінці 40-х років виникає Платіжний баланс— ФРН, Францією, Італією і Бенілюкс:
1)Європейського об´єднання вугілля і сталі (угода укладена в 1951 p., а набула чинності в 1952 p.);
2)Європейського економічного співтовариства (Римська угода про створення ЄЕС укладена в 1957 p., а набула чинності в 1958 p.);
3)Європейського співтовариства з атомної енергії (угода набула чинності в 1958 p.).
Європейській асоціації вільної торгівлі(ЄАВТ) Створена вона в 1958 р. (діяльність з 1959 р.) в Стокгольмі з метою полегшення і розширення торгівлі між країнами-членами. Зараз включає 4 країни: Норвегію, Швейцарію, Ісландію та Лігтенштейн.
Принципи діяльність ЄАВТ суттєво відрізняються від принципів діяльності ЄС:
• за кожною країною зберігається зовнішньоторговельна автономія і власні мита в торгівлі з третіми країнами, не існує єдиного митного тарифу;
• немає наднаціональних органів. Рада, в яку входять представники усіх країн — членів ЄАВТ, може ухвалювати рішення лише одноголосно;
• країни — члени її частково не відмовляються від свого суверенітету;
• ЄАВТ — це зона вільної торгівлі, причому режим вільного безмитного товарообігу між країнами-членами діє лише для промислових товарів і не поширюється на сільськогосподарську продукцію.
НАФТА- Одним з найбільших економічних угруповань світу є Північноамериканська Асоціація торгівлі, яку утворюють США, Канада та Мексика. На державному рівні Угода про вільну торгівлю була укладена в 1988 р., а в 1994 р почала діяти.. Угода про вільну торгівлю передбачає: поступову ліквідацію тарифних і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; полегшення умов взаємних капіталовкладень; порядок врегулювання торгових конфліктів між її учасниками. Інтеграція глибша ніж ЗВТ.
МЕРКОСУР- це спільний ринок країн Південного конусу. У 1991 р. Аргентина, Бразилія, Уругвай та Парагвай (Чилі – асоційований член) уклали торговий пакт. Результатом такого об´єднання є те, що 90 % взаємної торгівлі країн-членів звільняється від будь-яких тарифних бар´єрів, а щодо імпорту з третіх країн вводиться загальна тарифна структура та митні правила.
ЛААВТ –Латино-америк Асоціація Вільної Торгівлі. Створена в 1960. Але в 1980 переробили назву на ЛАІ (Латино-америк асоціація інтеграції).Входить 11 країн.
АТЕС - Азіатсько-Тихоокеанський економічний союз. Створений у 1991 р Співтовариство об´єднує Японію, США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, більшість країн Східної і Південно-Східної Азії, зокрема країн — членів Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Китай та Океанію.. На сьогодні не інтеграційне, а суспільно-політичне об’єднання.
АСЕАН -(Асоціація країн південно-східної Азії), яка об´єднує 10 країн Азії, утворена в 1967 p. З 2004 р. – ЗВТ.Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який відбувається щорічно починаючи з 2000 року
Африка: В 1981 р –створена Рада Співробітництва Арабс країн Перської затоки. Завдання: інтеграція між країнами Перськ Затоки,створення спільного ринку.
В 1989 – Союз Арабського Магріба(САМ),входить 5 держав.Мета: зміцнення братніх звязків,формування спільної політики у різних сферах.
24.Сучасна система міжнародних економічних організацій, їх класифікація.
МЕО – це сукупність міжнародних, міжурядових і неурядових організацій і установ, створених для розвитку економічного співробітництва, регулювання МЕВ, стабілізації розвитку світової економіки
В світі приблизно 5000 організацій. Класифікація за характером діяльності:
Консультативні групи країн – які не мають жорстокої організаційної структури;
Універсальні організації – які охоплюють більшість країн світу (МВФ, МОТ, СОТ та ін)
Галузеві організації – які, займаються проблемами виробництва і торгівлі визначними товарами;
Регіональні – які, концентруються на питаннях взаємного інтересу географічному, з економічною близькістю.
Фінансові організації – МВФ, Світовий банк, МБРР.
Організації в системі ООН. ООН виникла в 1945р. (Ліга Націй)
Основний орган – Генеральна асамблея
Рада безпеки ЕКОСОР(екон і соціал рада,входить 54 кр)
Групи організацій, що входять в ЕКОСОР:
ПРОГРАМИ ООН (штаб-квартира в Нью-Йорку. Найбільш значима – програма розвитку)
Регіональні економічні комісії для Африки, Європи, Латинській Америці
Спеціалізовані установи: МОП, Продовольча, с/г організації, Організація ООН в сфері освіти, науки і культури – ЮНЕСКО, МВФ, Світовий банк; Організація ООН по програмі розвитку (ЮНІДО)
Автономні органи ООН: МАГАТЕ, Міжнародна туристична організація, Конференційна організація ЮНКТАД – конференції із торгівлі і розвитку
Поза ООН:
усі не урядові організації – міжнародна торгова палата.
усі галузеві організації типу картелів (Рада митного співробітництва,ОЕСР.
МОП (1919р.), більше 170 країн входять у неї. Функції:
сприяння розробці національних програм для забезпечення повної зайнятості і росту життєвого рівня
поліпшення умов праці, охорони здоров’я, життя.
визначення права на колективне проведення переговорів і співпраці між роботодавцями і праівниками
ЮНКТАД – конференція ООН з торгівлі і розвитку (1964р.). Функції:
обговорення проблем міжнародної торгівлі
допомога країнам з перехідним типом економіки і тим, що розвиваються в інтегрування міжнародної торгівлі;
проведення діалогів з питань організації, розвитку міжнародної торгівлі;
Напрями:
розроблений кодекс поведінки для ТНК, створена комісія, що до ТНК:
комісія з науки і техніки; торгівля товарами і послугами;
комісія по інвестиціях
була створена, так звана, „Загальна система преференцій для країн, що розвиваються” (1968р.) – всі розвинуті зобов’язані надавати пільги країнам, що розвиваються;
Міжнародна торгівельний центр – допоміжна при ЮНКТАД. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівельна палата – не урядова організація членами якої є крупні підприємства (1919). Функції: захист прав приватної власності, вільної конкуренції, лібералізації ЗЕД, допомога країнам інтегруватися в світове господарство. (Союз підприємці, ТПП)
СОТ. ГАТТ – генеральна угода про тарифи і торгівлю 1944р. на Бретен-Вудській конференції. З правом дії з 1947р. ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Поступово цей звід трансформується. СОТ з’являється з 1995 року. У неї входять 147 країн. Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін. Основні принципи вирішення питань:
консолідація
переговори
недискримінація країн