15.Міжнародна інвестиційна діяльність, її форми і значення.

Міжнародний Рух Капіталу – це переміщення за кордон вартості в грошовій, або товарній формі в цілях систематичного отримання прибутку або досягнення інших економічних (і політичних) цілей.

Такими цінностями (вартостями) можуть бути Гроші; Банківські вклади; Паї; Інші цінні папери; Рухоме і нерухоме майно; Досвід; Ноу-хау, Права на використання землі,води, ресурсів, будівель та іншого.

Взаємозв`язок між міжнародною торгівлею та міжнародним рухом капіталу:

1)МРК заміщує МТ товарами у випадках, коли її причинами є різниця в забезпеченості країн факторами виробництва (субституція експорту);

2.МРК доповнює міжнародну торгівлю товарами у випадках, коли в основі експорту лежать абсолютні переваги або технологічна різниця (в країну-експортера можуть приходити додаткові капітали).

3)Капітал є важливим фактором покриття витрат на імпорт

Правило Вальраса: Імпорт= Експорт+ ЧПА+ЧПП

ЧПА – чисті продажі активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям і куплених у них);

ЧПП – чисті платежі процентів ( різниця вартості процентів на вкладений капітал, отриманий з-за кордону і виплачений іноземцям).

Форми вивозу капіталу:

Критерії:

1.Власник

-державна ;- приватний

2.Характер_використання

-позичковий підприємницький ( ПІІ ,портфельні)

3. Цілі економічні/неекономічні

4)Построку короткостр., середньостр. і довгостроковий

ПІІ – прямі іноземні інвестиції (те, що вкладається в країну з-за кордону); ті, що дають право контролю за діяльністю підприємства (10% і більше капіталу під-ства)

ПЗІ – прямі закордонні інвестиції (те, що вкладається однією країною в іншу).

Портфельні – ті, що не дають права контролю (накопичення групи акцій).

Держана підтримка прямих інвестицій:

• Надання держаний гарантій;

• Страхування прямих закордонних інвестицій (кр-експортери);

• Урегулювання інвестиційних спорів ( через національне законодавство, через угоди, міжнародний арбітраж,суди,..);

• Відмова від подвійного оподаткування;

Адміністративні і дипломатична підтримка.

16.Транснаціональні компанії, їх види, масштаби діяльності, економічна роль.

МК(міжнародні компанія) – та, що здійснює свою діяльність в різних країнах світу.

Виділяють:

1.МНК ( міжнаціональні компанії);

2. ТНК ( транснаціональні компанії)

Форми МНК:

1.Картель (домовленість підприємств про ціну,квоту,хто що і скільки виробляє і про ринки збуту);

2.Синдикат (залишився один ДЕБІРС(виробництво діамантів)– єдиний цент управління.

3.Патентні пули (форма обєднання патентів великих компаній в один портфель)-н-д:фармацевтика;

4.Консорціуми (обєднання підприємств в капіталоємких галузях при розробці копалин).

ТНК – це компанії національні за походженням та міжнародні за масштабами діяльності. це компанії, активи яких складають більше 1млрд.дол., а філії знаходяться більш як у 20 країнах світу( близько 1000).

Країна-базування – країна, в якій розташована головна (материнська) компанія ТНК.

Країна-приймаюча – країна, в якій зосереджена дочірня компанія.

Характерні риси:

1. Розвинена закордонна мережа;

2. Значна інтенсивність внутрішньо корпоративної торгівлі;

3. Відносно незалежні філії у прийнятті операційних рішень;

4. Мобільність кадрів;

ТНК організаційно розрізняють:

Вертикальні– філії за кордоном є постачальниками напівфабрикатів, запасних частин материнській компанії або покупцям її продукції.

-Горизонтальна філії повністю,або частково дублюють діяльність материнської компанії.

.Капітальні вкладення ТНК розподіляються на 2 групи:

• Трансконтинентальні: підприємства розташовані на різних континентах. Ціль – розширення своїх ринків.

• Транснаціональні: вклад коштів у сусідні країни. Ціль – використання вихідних умов виробництва.

Економічною основою транснаціональних корпорацій (ТНК) є:

• · інтернаціоналізація виробництва і капіталу;

• · міжнародний поділ праці: міжнародна спеціалізація та міжнародне кооперування виробництва;

• · концентрація капіталу у світовому масштабі;

• · вивіз капіталу у формах прямих та портфельних іноземних інвестиції;

• · зменшення виробничих витрат і збільшення на цій основі прибутків – головна мета підприємців.