20.Сутність та умови застосування міжнародних розрахунків за допомогою акредитивів.

Акредитив –покупець відкриває до визначеного строку і в визначеному банку – емітенті акредитив на визначену суму на кошт продавця, банк при цьому зобов’язується здійснити відповідно вказівкам імпортера платіж експортеру.

Види акредитива: документарний (переказ грошей проти документів про товар), відзивний (може бути відізваний імпортером або його банком), невідзивний (банк не повинен дозволяти покупцю анулювати його), ділимий (при поставці товару партіями в залежності від вартості кожної партії), револьверний (при рівномірних поставках чергові суми за чергові партії товару).

Операції по акредитиву:

1. Укладання зовнішньоекономічного контракту, умовами якого передбачено акредитивну форму розрахунків.

2. Відкриття акредитива на користь продавця та передача його умов авізуючому банку засобами зв’язку.

3. Повідомлення (авізування) продавця авізуючим банком про відкриття акредитива.

4. Відвантаження товару та надання продавцем документів за акредитивом в авізуючий (виконуючий) банк.

5. Перевірка документів, платіж продавцю на суму документів за акредитивом.

6. Передача документів за акредитивом покупцю.

21. Міжнародні фінансові інституції (Міжнародний валютний фонд та Світовий банк), їх сутність та значення.

Мета діяльності міжнародних фінансових інституцій — сприяння розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.

До всесвітніх належать Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнарод­них розрахунків.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – спеціалізована установа ООН, заснована у 1944 р. (Бреттон – Вудська конференція ООН з валютно-фінансових питань ), почала діяти з 1945 р. В даний час у нього входять 188 країни, обсяг фонду складає 220 млрд. дол. США (Капітал МВФ утворений за рахунок внесків країн — членів фонду). Ціль діяльності: забезпечення збалансованого розвитку світової торгівлі, підвищення валютної стабільності і допомога у створенні багатосторонньої системи платежів, надання коштів країнам-членам для подолання незбалансованості платіжних балансів, консультування і співробітництво. Головний вид діяльності: надання кредитів для вирівнювання платіжного балансу. Кредити надаються в формі продажу іноземної валюти на національну, а їх погашення, навпаки, здійснюється шляхом викупу національної валюти на іноземну. Види кредиту: “резервний” – для подолання тимчасових труднощів платіжного балансу; “траншевий” – вся сума кредиту розподіляється на 4 частини і надається під визначені умови; “розширеного фінансування”- для структуризаціі зовнішніх розрахунків; “структурної трансформації” – для перебудови галузей, закупівлі критичного імпорту; “компенсаційний” – в випадках значних втрат із-за падіння цін експорту або збільшення цін на імпорт продовольства; “ситуативний” – тимчасовий при різних непередбачених ситуаціях.

Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн — членів Фонду.

з вересня 1992 р. — Україна.

Діяльність МВФ охоплює три основні напрями: кредитування з метою надання фінансової допомоги окремим країнам, у яких утворилось від’ємне сальдо платіжного балансу, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою.

Група Світового банку, є другою за значенням інституцією у системі міжнародних фінансів. Вона включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інституції: МБРР; MAP; МФК та БАГІ і спеціалізовану структуру —МЦВІС.

Серцевиною групи є МБРР, який був заснований разом з МВФ у 1945 р. і почав функціонувати в 1946 р. Учасниками банку можуть бути лише країни — члени МВФ. Основною метою діяльності банку є сприяння розвитку економіки країн — членів шляхом надання довгострокових кредитів. Спочатку ця діяльність була спрямована на країни, що зазнали втрат унаслідок Другої світової війни. Нині головним напрямом діяльності є країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – 159 членів- була створена як філія МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що розвиваються. МАР надавала безвідсотковий кредит на термін до 35-40рр.. Погашення кредитів (без %) починається з одинадцятого року після початку їх використання. Кредити МАР призначені найбіднішим і найменш платоспроможним країнам і виділяються з урахуванням розмірів їх території, річного доходу на душу населення, ступеня ефективності економічної політики.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) -170 членів- була створена в 1959 р. з ініціативи США. Її мета — заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на термін від 5 до 15 років з умовою, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК.

У 1988 р. країни — члени Світового банку створили Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), яке страхує капіталовкладення від витрат, викликаних некомерційними ризиками. 142 країни

БАГІ доповнює діяльність інших міжнародних страхувальників і пропонує чотири основних типи гарантій: неконвертованість валюти, експропріація, війна і громадянські заворушення, порушення умов контрактів.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) був заснований у 1966 р. і призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвестицій через надання послуг по арбітражному розгляду і врегулюванню суперечок між урядами і іноземними інвесторами, надання консультативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації про інвестиційне законодавство.

Специфічною міжнародною валютно-фінансовою організацією є заснований у 1930 р. Банк міжнародних розрахунків (БМР) з головною конторою у місті Базелі (Швейцарія). Він був створений як акціонерне товариство центральними банками Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Японії і групою банків США. Фактично Банк міжнародних розрахунків має статус міжнародного банку, який координує дії національних центральних банків.

Членами БМР е 33 країни Європи, Азії, США та ПАР. Основні функції: сприяти співробітництву між центральними банками, забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій, діяти як довірена особа або агент у проведенні міжнародних розрахунків своїх членів.