20.Валютні засоби обмеження торгівлі (валютний курс і валютний демпінг, валютні обмеження і валютна блокада).

Одним з найважливіших елементів кожної валютної системи є валютний курс, який показує ціну валюти однієї країни, виражену в валюті іншої. 

Курс валюти:

Фіксований – чітко затверджений курс (тоталітарні країни);

Плаваючий – який змінюється в залежності від попиту і пропозиції при чому плаваючий курс буває:

1. стихійно плаваючий;

2. оргназовано плаваючий;

В основі фіксованого курсу знаходиться монетний паритет, тобто ваговий вміст золота у національних грошових одиницях. Фіксований валютний курс коливається навколо монетного паритету залежно від попиту й пропозиції. Однак ці обмеження не мають перевищувати якийсь відсоток паритету, бо інакше держава повинна примусово понизити чи підвищити золотий вміст своєї валюти.

Плаваючі валютні курси не пов'язані з монетними паритетами. Вони визначаються шляхом співставлення паритетів купівельної спроможності валют, інакше кажучи, оцінки у національних грошах вартості однойменного „кошика" товарів. Такі курси зумовлюють обмін однієї валюти на іншу в залежності від попиту й пропозиції, і характерні для сучасного багатовалютного стандарту, коли перестало існувати саме понятгя „золотий вміст" валюти.

Валютний демпінг - це різновид демпінгу, при якому експорт товарів відбувається за цінами, нижчими від світових, шляхом застосування спеціального зниження валютних курсів, які відображають зовнішнє знецінення валюти у розмірах, що перевищують знецінення грошей на внутрішньому ринку експортуючої країни.

Валютна блокада - це сукупність примусових валютних заходів, які використовуються одними державами відносно інших з метою добитися від останніх виконання певних вимог. Валютна блокада є різновидом економічної блокади. До валютної блокади належать такі заходи, як блокування рахунку, кредитна блокада та валютні обмеження.

Валютні обмеження  -  це  система  нормативних  заходів, встановлених законодавчо або адміністративно і спрямованих на обмеження валютних операцій. Валютні обмеження передбачають: -  регулювання переказів і платежів за кордон, вивозу капіталу;  -  репатріацію прибутків, золота, грошових знаків, цінних паперів;

- заборону вільного продажу і купівлі іноземної валюти;

- обов'язкову передачу державі іноземної валюти в обмін на національну за офіційним курсом.

21.Гатт/сот: етапи становлення та розвитку.

ГАТТ – генеральна угода про тарифи і торгівлю(1947,почала діяти з 1948р.) ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін.

Становлення та розвиток ГАТТ/СОТ:

В 1945 коли США запропонували створити Міжнародну торговельну організацію (МТО).

Результат роботи був продуктивний. Наприклад, було прийнято 45 тис. тарифних знижок (еквівалентно 10 млрд дол. США), які у майбутньому стали принциповими ознаками лібералізованого ринку, базою для міжнародної торгівлі.

У 1947 ці знижки були затверджені у правилах міжнародної торгівлі та закріплені у Розділі IV статуту МТО, який отримав назву «Генеральна угода з тарифів і торгівлі» (від англ.: «General Agreement on Tariffs and Trade»).

Статут також містив норми, що регулювали обмежувальну торговельну практику, використання міжнародних торгових угод як форм стабілізації сировинних ринків, закріплював принцип найбільшого сприяння (ПНС) і принцип недискримінації при встановленні будь-яких заборон або обмежень у торгівлі. Статут був підписаний більш ніж 50 державами світу.

В той же час, наявність уже сформованої системи преференційної торгівлі у рамках держав Британської співдружності не сприяли достатній підтримці проекту зі створення нової системи преференцій. У результаті дискусій у Статут МТО було внесено велику кількість виправлень і винятків, які не влаштували США. Відповідно в 1949 Президент США Г.Трумен не став вносити Угоду про створення МТО на ратифікацію Сенату. У 1950 р. уряд США публічно відмовився від МТО. Таким чином, ГАТТ 1947 р. став єдиним міжнародним документом, що регулював торгівлю в післявоєнному світі на наступні 45 років!

GATT набрала сили з 1 січня 1948 року. Завдяки запровадженого зазначеною угодою механізму обмеження тарифів, процес лібералізації торгівлі просувався повільно, проте, впевнено.

Усього з 1946 по 1994 було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках GATT.

Останнім раундом багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод GATT був восьмий Уругвайський раунд, що почався у вересні 1986 р (Уругвай).

У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марокко підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі(СОТ). ГАТТ доповнюють «Генеральна угода з торгівлі послугами» та «Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності»

Світова організація торгівлі почала діяти з 1995 р. У неї вже входить 159 країн,Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі) Вона є наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, укладеної одразу після Другої світової війни.

Основні принципи вирішення питань:

• консолідація

• переговори

• недискримінація країн

Принципи торгівлі:

• найбільше сприяння

• національний режим

• заборона демпінгу і дозвіл на антидемпінгові збори

• можливість прийняття зворотніх змін по відношенню країн, які не виконали ці правила.