Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 єкзамен з фаху.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
765.95 Кб
Скачать

66

ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ З ФАХУ

1.Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку.

Світова економіка — це сукупність національних економік,пов'язаних одна з одною МЕВ

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це відносини між крупними господарськими комплексами та їх суб'єктами, функціонуючими в межах окремих держав.

Ознаки світової економіки:

1. Розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва. Темпи зростання обсягів МТ та_капіталізації світового фінансового ринку перевищують темпи зростання світового ВВП.

2. Швидкий розвиток міжнародного виробництва,

3.Розширення самостійної міжнародної валютно-фінансової сфери, яка не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

5.Домінування принципів відкритої економіки в економічній політиці держав-активну інтеграцію національної економіки в міжнародну економіку, світовий ринок,

До тенденцій сучасного етапу_розвитку світового господарства відносяться:

-лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків країн. Зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами.

-уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя.

-подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя. глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами.

2.Проблеми і протиріччя світової економіки

до глобальних проблем відносять такі проблеми:

збереження миру; Цивілізація людства дійшла до такого стану, коли локальні національні конфлікти без ефективних запобіжних заходів можуть перетворитися на глобальні і становити загрозу для життя на Землі.

демографічну; викликана швидким_збільшенням кількості_населення Землі.Швидке збільшення населення перешкоджає раціональному господарюванню, посилює міграційні процеси загалом, викликає нерівномірність розподілу людей відносно ресурсів,що,впливає на зниження рівня їх життя.

- Проблема міграції

- Доларизація(2/3 обігу товарів в дол)

забезпечення людства енергетичними, сировинними та продовольчими ресурсами;

Значна частина людей в світі голодує, особливо важким є становище народів країн, що розвиваються. Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на сьогодні зростає значними темпами.

екологічні негаразди, деградація середовища;

породжена господарською діяльністю людей. Природа втрачає здатність до самовідновлення.

Важливими ознаками цієї кризи є глобальні зміни клімату і виникнення парникового ефекту.

  • криза світової заборгованості;

  • Шахрайство,корупція,тіньова економіка

  • Найбільшим викликом останнього часу стала світова фінансова криза,. Розпочавшись в США вона охопила весь світ.Нестабільність на фінансових ринках на пряму відбилася на ситуації в реальному секторі

Основні протиріччя МЕ:

1. Між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються.

2. Між самими розвинутими країнами.

3. Між націоналізацією та глобалізацією.

4. Між стихією ринку і регулюванням(торгові війни).

3.Глобальні проблеми сучасної світової економіки.

Основні проблеми:

1.війни за ресурси;

2.екологічні негаразди, деградація середовища;

3.шахрайство, корупція, тіньова економіка;

4.криза світової заборгованості;

5.доларізація;

6.продовольча проблема (голод);

7.проблема міграції робочої сили;

8.стабілізація фінансових ринків;

9.проблема сполучення ринку (стихії) і регулювання на міжнародному ринку.

4.Сутність міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку.

МЕВ ― це відносини між_крупними_господарськими комплексами і їх суб’єктами, що функціонують в межах окремих держав.

МЕВ розподіляються на два види:

Основні― це звичайні господарські зв’язки, які вийшли за національні межі: торгівля, кредит, спільне підприємництво, вивізкапіталу, кооперація.

Забезпечуючі― це ті відносини,які_забезпечуютьздійснення національних зв’язків першої групи (валютні та кредитні відносини, транспорт, зв’язок, страхування).

Суб’єктами МЕВ на різних рівнях економічних відносин виступають:

I на мікрорівні: окремі громадяни, підприємства, фірми, що займаються ЗЕД;

II на макрорівні: держави;

III на мезорівні: галузеві, міжгалузеві організації та об’єднання.

Сучасні особливості розвитку МЕВ:

1. розвинута сфера міжнародного обміну товарів і послуг;

2. розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва (капітал, робоча сила, технології);

3. міжнародні форми виробництва (ТНК);

Фактори, що впливають на розвиток МЕВ:

1) Природний: клімат, наявність корисних копалин, розташування країни, демографічні особливості.

2) Політико-правові: рівень стабільності в державі, характер втручання держави, модель управління.

3) Економічні: рівень розвитку країни, НТП, економічні традиції, життєвий рівень населення, Участь в МПП.

4) Технологічні: енергетичне,інформаційне,транспортне_забезпечення країни.

5) Соціально-культурні:

За ознакою глибини МЕВ поділяють на:

-міжнородно-економічні контакти ― економічні зв’язки епізодичного характеру;

-міжнародно-економічна взаємодія ― більш-менш стійкі відносини між суб’єктами на основі визначених угод;

-міжнародно-економічне співробітництво ― стійкі, довготермінові зв’язки, партнерство, кооперація, закріплені в міжнародних договорах.

-міжнародна економічна інтеграція ― переплетення елементів економік, узгодження економічної політики.

5.Основні і спеціальні принципи розвитку міжнародних економічних відносин.

Загальні і спеціальні принципи розвитку МЕВ відображають тенденції і особливості правового регулювання ЗЕД.

Загальні принципи МЕВ

1. Суверенітет - право на здійснення внутрішньої та зовнішньої політики окремими державами.

2. Мирного співіснування - право держав на мирне розв'язання суперечок.

3. Рівності.

4. Співробітництва держав з метою розвитку.

5. Невтручання - виключає можливість застосування тиску, різних економічних санкцій, введення обмежень.

6. Добросовісного виконання міжнародних зобов'язань.

7. Взаємної корисності.

Спеціальні принципи МЕВ

1. Розвитку міжнародних економічних відносин - держави мають сприяти розвиткові МЕВ.

2. Юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації прав - кожна країна має право на рівні умови в МЕВ.

3. Свободи вибору форм організації ЗЕД - держава лише регулює ЗЕД, відсутня монополія держави на ЗЕД.

4. Невід'ємного суверенітету держав з приводу їх ресурсів і економічної діяльності - право держав на володіння і використання своїх ресурсів.

5. Найбільшого сприяння - надання країною іншій країні пільгового режиму співробітництва.

6. Національного режиму при здійсненні МЕВ - прирівнювання прав іноземних суб'єктів ЗЕД до національних.

7. Однакові вимоги щодо виконання національного законодавства для всіх суб'єктів МЕВ.

6.Сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин.

Умови, які склалися на рубежі XX-XXI століть, суттєво відрізняються навіть від тих, які були у 80-х роках, не кажучи вже про більш віддалені часи. Але ці відмінності зумовлені не стільки еволюційним розвитком, скільки радикальними метаморфозами, що відбулися на рубежі XXI століття. Сьогодні всіма визнаються положення, які пояснюють ці зміни.

По-перше, світ єдиний. Сучасне світове господарство є складовою світоутворення, а отже знаходиться в безпосередньому зв'язку і взаємообумовленості з політичною, правовою, біологічною та іншими системами. Економічна ізоляція країни не тільки згубна, але й по суті неможлива.

Нині близько третини світового виробництва контролюється ТНК. Наприкінці 90-х років у всьому світі нараховувалося близько 300 тисяч іноземних філіалів транснаціональних корпорацій. (Для порівняння: напочатку 60-х років їх було 3500). Більше третини світових торгових потоків у 90-х роках проходили у самих компаніях, у той час як у 70-х роках цей показник становив лише 20%. Міжнародні торгово-економічні зв'язки на цій основі мають більш стійкий характер.

Важливим результатом діяльності ТНК є організація виробництва за рубежем через відповідне інвестування. До 3/4 міжнародного виробництва здійснюється фірмами розвинених країн. Обсяг такого виробництва останніми роками перевищив масштаби світового експорту.

По-друге, в основі сучасного світового господарства лежать ринкові відносини, а економічними лідерами виступають країни з більш високим рівнем розвитку цих відносин. Не випадково країни, які раніше орієнтувалися на ідеали соціалізму, у даний період поставили за мету побудувати ринкове господарство.

Серед явищ, які нині відбуваються в світовій економіці, можна виділити такі:

- сповільнення темпів зростання виробництв. До прикладу, в 60-ті роки світовий ВВП зростав на 5% щорічно, в 70-ті - на 3,6% , у 80-ті - на 2,8%, а в 90-ті він не перевищував 2%;

- збільшення кількості безробітних серед працездатної частини населення; особливо це стосується слаборозвинених країн;

- зростання державної заборгованості;

- зростання військових витрат, які викликані головним чином не потребою військового характеру, а бажанням створити антициклічний попит;

- падіння реальної зарплати в державному секторі економіки;

- розширення тіньової економіки;

- розширення нелегальної міграції населення між зонами.

Із вищевикладеного випливають такі висновки відносно перспектив МЕВ і факторів, що впливають на процес їх розвитку:

- відбувається прискорення науково-технічного прогресу, що проявляється в поширенні нових технологій, включаючи засоби зв'язку, транспорту і озброєння; глобальна комп'ютеризація економічної діяльності по-новому ставить питання щодо способів ведення бізнесу;

- глобальна інформатизованість значно полегшує можливості отримання комерційної, загальноекономічної, спеціальної інформації;

- відбулися суттєві зміни в галузі охорони оточуючого середовища.

- збільшується розрив між багатими і бідними країнами;

- зростає економічна взаємозалежність країн світового співтовариства;

- посилюється роль міжнародних економічних організацій;

- зростає роль недержавних міжнародних організацій (ТНК).

7.Міжнародний поділ праці, фактори його розвитку і особливості в сучасних умовах.

Міжнародний поділ праці – це поділ праці між країнами у кількісних і якісних співвідношеннях, який обумовлюється обміном товарів і послуг та іншими результатами господарської діяльності.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку.

Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:

-природно-географічні умови(кліматичні+умови,величина території, наявність корисних копалин, родючість ґрунту);

-соціально-економічні умови(це господ. механіз,особливості історич розвитку,виробничі традиції ЗЕЗ)

-технічний прогрес(домінуючий фактор:рівень розвитку науки,сприйнятливість до НТП)

Грандіозні економічні, політичні та соціальні процеси останніх десятиліть суттєво вплинули на МПП. Головним напрямком його розвитку стало розширення міжнародної спеціалізації_і_кооперування_виробництва.(форми Мпп)

Особливості МПП в суч умовах:

1)Розподіл краЇн на розвинуті і які розвиваються. Країни що розвиваються:-експортери сировини,-імпортери гот продукції, -зосереджують в собі брудні виробництва,-серединні ланки конвеєру.

2)Диференціація між країнами які розвиваються.:НІК, Нафто-добувні країни, Найменш розвинуті країни(НРК)

3)Постійні зрушення між розвинутими країнами

4)Розповсюдження ТНК

8.Організаційно-економічні форми втілення міжнародного поділу праці.

МПП – поділ праці між країнами в кількісних і якісних співвідношеннях, що обумовлюють обмін товарами, послугами і іншими результатами господарської діяльності.його розвиток – розвиток світової економіки.

В залежності від того, між якими підприємствами виникає МПП, існують такі його форми:

-внутрішньо-галузевий,

-міжгалузевий.

Внутр.-галузевий – підприємства однієї галузі обмінюються напівфабрикатами, запасними частинами, гот.прод.

Міжгалузевий – підприємства різних галузей обмінюються прод.

МПП має 2 сторони:- спеціалізація, - кооперація.

Спеціалізація – концентрація ресурсів, зусиль суб’єктів країни на виробництві визначених видів продукції, послуг для світового ринку. Спеціаліз має 2 напрямки: - Виробнича – буває міжгалузева і внутрішньогалузева, - територіальна – спеціаліз окремих країн, груп країн, регіонів.

Згідно з видами продукції спец є:

  • Предметна ( готова прод)

  • Подетальна (виробн. Деталей для якоїсь гот прод)

  • Технологічна( виконання визначених операцій над гот продукцією)

Показники спеціалізації: 1) по товарна експортна квота = Е/об’єм виробн.даного тов. * 100%. 2) коефіц відносної експортної спеціалізм = питома вага тов. в експорті країни /питома вага товару в світовому експорті. 3) широта асортименту експорту.

Кооперація – обєднання зусиль і ресурсів субєектів країн в виробництві кінцевої прод. Ці виробники часткової продукції – кооперанти.

Класифік МК згідно з такими ознаками( ЮНКТАД):

1. види: - СП, - підрядна коопер, - поставки в межах ліцензійних угод.

2. стадії: - до виробнича, - виробнича, - комерційна.

3. по методам: - договірна, - створення СП.

4. по структурі зв’язків: - внутрішньо і між фірмова, - внутрішньо- і міжгалузева, - горизонтально(дублювання виробництва однієї продукції) – вертикально)обєднання підприємств,які управля.ть продукцією різних галузей), змішана.

5. по територ охоплення: між 2 і більше країнами, абов рамках регіону.

6. по кількості суб’єктів: - двохстороння, - багатостор.

7.по кількості об’єктів: - одно і – багатопредметна.

9.Місце України в міжнародному поділу праці.

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин.

Неоднозначне положення України у міжнародному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних.

Природні передумови:

-агрокліматичні умови-перетворенню України на регіон

сільськогосподарського виробництва, особливо зернового господарства,буряківництва, скотарства, свинарства. Ми маємо чималі ресурси корисних копалин, деякі з них мають світове значення: залізні та марганцеві руди, кухонна сіль, кам'яне вугілля.

Деяких важливих ресурсів у нас обмаль: нафта, газ, більшість руд кольорових металів, деревина.

Демографічні передумови

Україна використовує значні трудові ресурси й потенційно широкий ринок збуту споживчих товарів, має високий інтелектуальний потенціал. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції, що користується попитом на світових ринках.

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, с/г ), а тому структура її експорту недосконала - понад 4/5 в ній складають сировинні товари та продукція первинної переробки.

Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), продукція хімічної промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і марганцева руда, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), с/г та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, м'ясо, молоко.)

Основу імпортних надходжень становлять мінеральні продукти (майже 47%), насамперед паливо (природний газ, вугілля, нафта та продукти її перегонки), машини, устаткування і транспортні засоби. В Україну завозиться також продукція хімічної, фармацевтичної, харчової і легкої, деревообробної і целюлозно-паперової галузей.

Особливості України в МПП:

1.Роль України в МПП 0,5% світового ВВП.

2.Сировинна спрямованість експорту. 62% сировини в світовому експорті.

3.Малоефективне регулювання та значна контрабанда і підробки.

4.Готова продукція часто не конкурентоздатна через недотримання стандартів.

5.Капітали йдуть повільно, а власні – взагалі уходять, причинами чого є нестабільність в країні, корупція, хабарництво, погані умови для бізнесу.

6.Погана екологічна ситуація.

7.Надзвичайно висока енергоємність виробництва.

10.Сутність, причини і форми міжнародної економічної інтеграції.

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв´язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.

МЕІ – такий ступінь інтернаціоналізації, при якому здійснюється взаємопроникнення елементів економік країн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]