
- •1. Цивільне право в системі галузей права
- •Метод диспозитивності.
- •Абсолютна диспозитивність (ст. 11 цк- дії осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки;
- •Встановлюється у довіреності; якщо не встановлено, то діє до її припинення).
- •2. Предмет та метод правового регулювання цивільних відносин
- •3. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •5. Визнання особи недієздатною та обмеження її цивільної дієздатності
- •6. Місце проживання особи. Оголошення особи померлою та безвісно відсутньою
- •7. Поняття та види юридичних осіб
- •8. Речові права
- •9. Господарські товариства як вид юридичної особи
- •10. Способи припинення юридичних осіб
- •11. Види правочинів. Умови дійсності правочинів
- •12. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •13. Представництво та довіреність
- •14. Строки в цивільному праві
- •15. Позовна давність. Переривання та зупинення позовної давності
- •16. Право власності. Види права власності
- •17. Суб`єкти та об`єкти права приватної власності
- •18. Право державної власності]
- •19. Право комунальної власності. Суб’єкти та об’єкти
- •20. Право спільної власності
- •21. Способи захисту права власності
- •22. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •23. Цивільне зобов`язання.
- •24. Договір. Форма договору. Порядок укладення договору
- •25. Публічний договір. Договір приєднання. Попередній договір
- •26. Виконання зобов`язання. Принципи, способи, час і місце виконання зобов`язання
- •27. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види, підстави настання
- •28. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов`язання Порука і гарантія
- •29. Порука (28пит)
- •30. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов`язання
- •31. Неустойка та її види
- •32. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •33. Притримання як спосіб забезпечення
- •34. Припинення зобов`язання
- •35. Правонаступництво в цивільному праві
- •37. Винахід і корисна модель. Умови патентоспроможності. Правова охорона
- •1. Що таке винахід (корисна модель)
- •2. Якому винаходу (корисній моделі) надається правова охорона?
- •3. Хто має право на одержання патенту?
- •4. Які права має власник патенту на винахід?
- •38. Правова охорона торговельної марки
- •39. Майнові та особисті немайнові права автора твору
- •40. Захист цивільних прав
- •41. Об`єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей
- •42. Цінні папери як об`єкти цивільних правовідносин
- •43. Здійснення цивільних прав
- •44. Особисті немайнові права,що забезпечують природне існування фізичної особи
- •45. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •46. Договори купівлі продажу. Сторони, порядок укладення, зміст, форма
- •Зміст договору:
- •48. Будівельний підряд
- •49. Договір дарування
- •50. Договір поставки.
- •(Стаття 712 цк)
- •52. Договір довічного утримання (догляду). Сторони, зміст, форма. Припинення договору
- •1) Односторонній або двосторонній
- •2) Реальний або консенсуальний
- •3) Відплатний;
- •4) Ризиковий (алеаторний)
- •Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •53. Договори майнового найму. Сторони, порядок укладення, зміст, форма. Сфера застосування
- •54. Оренда державного майна. Суб`єкти та об`єкти договору оренди державного майна
- •1) Двосторонній;
- •2) Консенсуальний;
- •3) Відплатний.
- •55. Договір лізингу. Особливості суб`єктного складу. Форми лізингу
- •1) Двосторонній;
- •3) Відплатний.
- •57. Зміна та припинення договору найму житла
- •58. Приватизація державного житлового фонду
- •59. Договір позики
- •60. Сфера застосування договорів підряду. Сторони, зміст, форма. Ризики підрядчика
- •61. Договори перевезення. Види перевезень. Укладення та оформлення договорів перевезення
- •62. Договір позички
- •1) Односторонній або двосторонній;
- •2) Реальний або консенсуальний;
- •3) Безвідплатний.
- •63. Договір страхування
- •64. Види страхування. Майнове та особисте страхування
- •65. Кредитний договір. Види кредитів
- •67. Договори про відкриття рахунку. Види рахунків. Порядок відкриття рахунків
- •68. Порівняльна характеристика договорів доручення і комісії
- •69. Договір зберігання. Сторони, зміст, форма. Відповідальність охоронця
- •70. Договори на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності:
- •71. Ліцензійні договори на використання об’єктів промислової власності
- •72. Договори про спільну діяльність
- •73. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу)
- •74. Деліктні зобов`язання. Суб`єкти деліктних зобов`язань
- •Окремі види зобов’язань із завдання шкоди.
- •75. Особливості компенсації моральної шкоди
- •76. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду
- •77. Обставини, що звільняють від майнової відповідальності в недоговірних зобов’язаннях
- •78. Способи відшкодування шкоди в деліктних зобов’язаннях Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •79. Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми, недієздатними та особами, не здатними розуміти значення своїх Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •80. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •81. Відповідальність організації за шкоду, завдану її працівником
- •82. Відповідальність за шкоду, завдану смертю особи
- •83. Регресні вимоги в деліктних зобов`язаннях
- •84. Зобов`язання, що виникають внаслідок придбання або збереження майна без достатніх підстав
- •85. Поняття та способи спадкування. Спадкодавці та спадкоємці Стаття 1216. Поняття спадкування
- •Стаття 1217. Види спадкування
- •86. Спадкування за заповітом
- •87. Спадкування за законом
- •88. Прийняття та оформлення спадщини Стаття 1268. Прийняття спадщини
- •89. Пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців
- •90. Склад спадщини. Час і місце відкриття спадщини
74. Деліктні зобов`язання. Суб`єкти деліктних зобов`язань
Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають "зобов'язання із правопорушення* або "деліктними зобов'язаннями") - є найпоширенішим видом не договірних зобов'язань.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це зобов'язання, які виникають унаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких:
- забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.
Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як унаслідок невиконання договірних зобов'язань, так й у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі.
Залежно від підстав виникнення зобов'язань щодо відшкодування шкоди вирізняють :договірну та недоговірну (деліктну) відповідальність.
Окремі види зобов’язань із завдання шкоди.
Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою.
Відшкодування шкоди, завданої суб’єктами владних повноважень.
Відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами.
Відшкодування шкоди, завданої малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, особами, цивільна дієздатність яких обмежена, а також особами, які не усвідомлювали значення своїх дій та (або) не могли керувати ними.
Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
75. Особливості компенсації моральної шкоди
Відшкодування моральної шкоди має низку особливостей, які, насамперед, полягають у чітко визначених протиправних діяннях, до яких законодавець відносить:
• заподіяння каліцтва та іншого ушкодження здоров'я, що призвело до фізичного болю та страждань фізичної особи;
• протиправну поведінку щодо фізичної особи, членів її сім'ї чи близьких родичів, яка призвела до душевних страждань фізичної особи;
• знищення чи пошкодження майна фізичної особи, що призвело до її душевних страждань;
• приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи.
Особливість моральної шкоди полягає в тому, що вона має немайновий характер та може полягати у фізичному болі та/або стражданнях фізичної особи, а також інших негативних наслідках немайнового характеру, які було спричинено внаслідок приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також інших протиправних діянь.
Певна специфіка є у вині заподіювача. За загальним правилом, завдана моральна шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача. Однак відшкодування моральної шкоди може бути здійснено і незалежно від вини особи, що заподіяла її, у таких випадках:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) якщо шкоди завдано фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування чи посадової або службової особи цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, а також унаслідок прийняття вказаними органами нормативно-правового акта, що було визнано незаконним і скасовано;
4) в інших випадках, встановлених законом.
Певні особливості має і порядок відшкодування моральної шкоди. За загальним правилом, моральну шкоду відшкодовує заподіювач на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування. Заподіювачем моральної шкоди може бути орган державної влади, орган влади АРК, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особи. Однак у випадках, що прямо передбачено законом, заподіювач моральної шкоди та особа, що несе за неї відповідальність, можуть не збігатися, наприклад, за шкоду, завдану державними органами чи їх посадовими особами, відповідальність несе держава Україна. Своєю чергою, особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило, є особа, якій таку шкоду завдано. При цьому, законом може бути встановлено відповідні обмеження щодо цих осіб, наприклад, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права вимагати компенсації їм моральної шкоди у справах із захисту честі, гідності та ділової репутації (ст. 49 Закону України "Про інформацію").