72. Договори про спільну діяльність

Стаття 1130. Договір про спільну діяльність

1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники)

зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для

досягнення певної мети, що не суперечить законові.

- їх прийнято поділяти на два види:

1) зобов’язання із спільної діяльності без створення юридичної особи, які виникають на підставі договорів про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК);

Вони, у свою чергу, залежно від об’єднання вкладів, поділяються на два види:

- договори про спільну діяльність на основі об’єднанням вкладів (договір простого товариства);

Особливістю цього договору є те, що при його укладенні не просто об’єднуються певні майнові цінності, а створюється внаслідок цього спільне майно, наприклад, одержання прибутку.

- договори про спільну діяльність без об’єднання вкладів (договори про спільну діяльність у широкому розумінні).

Наприклад, договір співвласників квартир багатоквартирного будинку про спільну охорону, договір про проведення виставки, конференції, семінару, тощо.

У таких випадках для проведення відповідних заходів можуть виділятися певні майнові цінності, однак, спільне майно не створюється.

2) зобов’язання із спільної діяльності зі створенням юридичної особи, які виникають на підставі засновницького договору.

- У сфері господарювання засновницькі договори вважаються різновидом догово

рів про спільну діяльність.

- Сторони у договорі простого товариства називаються учасниками.

Учасниками договору, за загальним правилом, можуть бути будь-які учасники цивільних відносин.

Якщо ж договір простого товариства укладається з метою одержання прибутку, то його сторонами можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності.

- Незважаючи на особистий характер цього договору, законом не вимагається, щоб склад його учасників був сталим.

Його сторони можуть

1) вибувати зі складу учасників,

2) або ж до його складу можуть вступати нові учасники,

тобто допускається можливість заміни сторони у зобов’язанні.

Важливо щоб така заміна сторін відбувалася за взаємною згодою усіх учасників. При чому, згода інших учасників має бути надана у письмовій формі.

Зміст договору простого товариства складають його умови.

До істотних умов договору простого товариства належать:

1) предмет договору;

2) мета договору;

3) вклади учасників;

4) правовий режим виділеного для спільної діяльності майна;

5) покриття витрат та збитків учасників, розподіл прибутку;

6) координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ;

7) інші умови, які визначаються за домовленістю сторін.

- Предмет договору.

Предметом договору простого товариства є сукупність дій його учасників, які характеризуються певними ознаками:

1) вони мають спільний характер, тобто всі учасники здійснюють єдину (спільну) для всіх діяльність;

2) вони спрямовані на досягнення спільної мети, яка не суперечить законові;

3) вони повинні мати чітку визначеність, або деталізацію.

- Мета договору.

- Вклади учасників. 1) предмети матеріального світу;

2) майнові права;

3) професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв’язки

При спільній діяльності як прибуток, так і збитки мають бути спільними