34. Припинення зобов`язання

Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Для припинення зобов'язання необхідне існування певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язує припинення зобов'язання.

За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різноманітними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо у законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.

Підстави припинення зобов'язань можна поділити на дві основні групи:

1) зобов'язання, які припиняються за волею сторін або однієї зі сторін (виконання, новація, залік, надання відступного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);

2) припинення зобов'язання незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи).

Незалежно від підстави припинення зобов'язання має бути належним чином оформлене. Якщо боржник отримав у борг певну суму, надавши кредитору розписку, то кредитор після повернення боргу зобов'язаний повернути розписку, а при неможливості, у свою чергу, надати боржникові письмовий документ, який би свідчив, що борг повернуто.

35. Правонаступництво в цивільному праві

У процесі провадження у справі у цивільному судочинстві можлива також заміна сторін та третіх осіб іншими особами, коли до них переходить права та обов’язки у спірних правовідносинах. Така заміна сторін називається процесуальним правонаступництвом (ст. 37 ЦПК).       Підставами процесуального правонаступництва є смерть фізичної особи при правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, уступка вимоги, перевід боргу чи інші форми переходу прав та обов’язків від однієї особи до іншої.    Для настання процесуального правонаступництва правонаступник (особа, яка бажає вступити у процес) повинен довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб’єкта, якого він заміняє. Доказом може виступати рішення суду; статут; свідоцтво про право на спадщину; інші документи, які підтверджують перехід прав та обов’язків у матеріальних правовідносинах, які є предметом судового розгляду.    Правонаступник набуває усього обсягу процесуальних прав та обов’язків, які мав його попередник, також для нього є обов’язковими усі дії, які вчинені у цивільному процесі до вступу (зміна предмету та підстави позову, відмови від частини позовних вимог, тощо) (ст. 37 ЦПК). Тобто, процесуальні правонаступники набувають усіх нездійснених і нереалізованих прав попередника на час вступу до справи і виходячи з дії принципу диспозитивності можуть вільно ними розпоряджатися.    Зміст норм про процесуальне правонаступництво повністю поширюється на третіх осіб.   36. Суб`єкти і об`єкти авторського права. Співавторство

Авторське право є підгалуззю цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

Список об'єктів авторського права:

• Літературний твір

• Музичний твір

• Твір образотворчого мистецтва

• Твір декоративно-прикладного мистецтва

• Твір архітектури

• Твір картографії (наприклад, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури)

• Фотографічний твір

• Складений твір

• Виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори

• База даних

• Комп'ютерна програма

• Аудіовізуальний твір

• Сценічний твір (драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші номери)

• Твір в області науки

• Твір у перекладі (зокрема, тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів)

• Твір у переробці.

Співавторство — це спільна творча діяльність щодо створення твору. Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору. Співавтори є первісними суб'єктами авторського права. Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.