Стаття 102.Припиненнядіїземельногосервітуту

1. Дія земельного сервітутупідлягаєприпиненню у випадках: а) поєднання в однійособісуб'єкта права земельного сервітуту, в інтересахякоговінвстановлений, та власниказемельноїділянки; б) відмови особи, в інтересахякоївстановленоземельнийсервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінченнятерміну, на якийбуловстановленоземельнийсервітут; ґ) невикористання земельного сервітутупротягомтрьохроків; д) порушеннявласникомсервітуту умов користуваннясервітутом. 2. На вимогувласниказемельноїділянки, щодоякоївстановленоземельнийсервітут, діяцьогосервітутуможе бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припиненняпідставйоговстановлення; б) коли встановлення земельного сервітутуунеможливлюєвикористанняземельноїділянки, щодоякоївстановленоземельнийсервітут, за їїцільовимпризначенням.

27

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, як і будь-який інший землевпорядний проект, охоплює правові, економічні та технічні документи, які містять розрахунки, опис, проектні плани, в яких обґрунтовуються і відображаються в графічній та текстовій формі заходи, реалізація яких передбачається при створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок. При створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок проекти землеустрою складають у вигляді проектних меж земельних ділянок під конкретні об'єкти виробництва, нерухомого майна тощо.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок перед­бачає:

- підготовчі роботи;

- складання проекту;

- затвердження проекту;

- оформлення та виготовлення проектної документації;

- здача проекту замовнику.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення зе­мельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Мініст­рів України від 26 травня 2004 р. № 677, визначає механізм роз­роблення таких проектів.

Відповідно до Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляють, якщо:

- земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місце­вості), надається у користування або безоплатно передається у влас­ність без зміни її цільового призначення;

- земельна ділянка набувається у власність через купівлю-продаж, дарування, міну, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

- земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за ре­зультатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки можна не розробляти також в інших випадках, передбачених законом.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на підставі:

- рішення сільської, селищної або міської ради, районної, Київ­ської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повнова­жень яких належить надання у користування або передача у влас­ність земельних ділянок;

- укладених договорів між землевласниками і землекористува­чами та розробником проекту відведення земельної ділянки;

- судового рішення.

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із земле­устрою відповідно до закону (далі — виконавець).

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастополь­ська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.

У разі ухвалення судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її від­ведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджує Кабінет Міністрів Украї­ни. До договору замовник додає вихідну документацію, потрібну для розроблення проекту землеустрою.

Виконавець у встановлений договором термін розробляє проект землеустрою, який містить текстові та графічні матеріали, обов'яз­кові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, потрібні для розв'язання питання щодо відведення зе­мельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною докумен­тацією із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ре­сурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною служ­бою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект по­годжується також з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає дер­жавній експертизі, яку проводить орган земельних ресурсів відпо­відно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядають сільська, селищна чи міська рада, районна, Київська та Севастопольська міська держадміністрації, які затверджують його або в установленому порядку подають до інших органів, що мають повноваження надавати у користування або передавати у власність земельні

28

29

30

31

32

33 Складові частини і елементи проекту внутрігосподарського землеустрою

Хоча зміст може мінятися і залежно від природних і економічних умов, але в загальному виді можна виділити такі складові частини:

1.  Організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів

2. Розміщення внутрігосподарських магістральних шляхів

3. Організація угідь і сівозмін

4. Устрій території сівозмін

5. Устрій території багаторічних плодових насаджень

б. Устрій території пасовищ

7.   Устрій  території сінокосів

Кожна з перелічених складових частин може вирішувати комплекс складних питань.

Змістом першої складової частини являється внесення змін  в існуючі положення або утворення нової організаційно господарської структури господарства, уточнення або встановлення спеціалізації, площі  та меж земельних масивів закріплених за господарством, а також місцеположення ферм, господарських центрів.

Друга складова частина включає  розміщення внутрігосподарських шляхів, використовуємих для зв’язку між господарськими центрами , під’їздами до них, а також інших споруд. В той же час запроектовані шляхи, водогосподарські та інші інженерні споруди визначають розміщення угідь і подальше їх впорядкування.

Зміст третьої складової частини – організація угідь і сівозмін, відображає вимоги максимального використання кожної ділянки землі. По-перше необхідно покращити використання всіх земельних угідь, по-друге підвищити інтенсивність використання сільськогосподарських угідь.

Проектування сівозмін завжди вважалося основною складовою частиною внутрігосподарського землеустрою. При складанні проекту максимум уваги приділяють цій складовій частині.

Устрій території багаторічних плодових насаджень в комплексному проекті, як правило виконують схематично, так як для них розробляють робочі проекти закладки садів, ягідників і виноградників.

Останні дві складові проекту внутрігосподарського землеустрою це устрій території природних кормових угідь. Ці угіддя являються основним джерелом надходження грубих і зелених кормів.