1) Односторонній або двосторонній

У практиці за договором довічного утримання на відчужувача можуть покладатися обов’язки щодо:

- звільнення, передання набувачеві та виписки із квартири, якщо договором не передбачено обов’язок набувача забезпечити відчужувача житлом;

- оплати комунальних послуг та телефонних розмов за період проживання, до моменту звільнення квартири:

- тощо.

Якщо право власності за договором виникає пізніше його укладення, відчужував несе обов’язок передати майно набувачеві.

2) Реальний або консенсуальний

Різні моменти укладення договору та виникнення права власності за ним (наприклад, якщо не вимагає державної реєстрації вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення, однак, право власності на річ виникає з моменту її передачі).

3) Відплатний;

4) Ризиковий (алеаторний)

Отримуючи майно у власність, набувач не знає і не може знати розмір довічного утримання (догляду), яке йому доведеться надавати відчужувачеві, тобто розмір довічного утримання може виявитися більшим вартості майна, отриманого ним у власність.

- Сфера застосування договору довічного утримання визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між фізичними та юридичними особами в межах відповідного рівня дієздатності).

- Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору дарування.

Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.

• Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності

Стаття 748. Момент виникнення у набувача права власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)

1. Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Залежить від того чи вимагає договір державної реєстрації чи ні:

• якщо вимагає, то ці моменти співпадають;

• якщо не вимагає, то не співпадають.

- Стаття 745. Форма договору довічного утримання (догляду)

1. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

2. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.

- Стаття 746. Сторони в договорі довічного утримання (догляду)

1. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.

2. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

3. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.

Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним.

1. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

- Зміст договору довічного утримання складають його умови.

- Предмет договору.

Предметом договору довічного утримання (догляду) є:

1) житловий будинок (або його частина);

2) квартира або її частина;

3) інше нерухоме майно;

4) рухоме майно, яке має значну цінність

- Відплатність за договором.

Відповідно до ч.1 ст. 749 у договорі довічного утримання можуть бути визначені два види відплатності:

- матеріальне забезпечення;

На практиці матеріальне забезпечення полягає у:

1) готівкових коштах

2) продуктах харчування;

3) одязі та взутті;

4) лікувальних засобах;

5) наданні побутових послуг (перукарня, прання тощо);

6) забезпеченні радіо та телебаченням, пресою тощо;

7) забезпеченні відпочинковими заходами (театр, музей тощо);

8) інше.

- догляд (опікування).

Він може полягати у:

1) періодичних відвідуваннях відчужувача та проведенні з ним вільного часу;

2) харчуванні відчужувача;

3) тощо.

Стаття 751. Грошова оцінка матеріального забезпечення відчужувача

1. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

• Строки у договорі довічного утримання.

Укладається без зазначення строку і діє до моменту смерті відчужувача.

- Ризики у договорі довічного утримання.

Стаття 754. 3. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

- Обов’язки набувача:

1) надавати усі види матеріального забезпечення та догляду (опікування) відчужувачеві;

2) у разі смерті відчужувача, поховати його;

3) якщо це передбачено договором, забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання;

4) до смерті відчужувача не продавати, не дарувати, не міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), не укладати щодо нього договір застави, не передавати у власність іншій особі на підставі іншого правочину;

5) інші.

• Припинення договору довічного утримання (догляду).

Стаття 755. Припинення договору довічного утримання (догляду)

1. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;

2) на вимогу набувача.

2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

53. Договори майнового найму. Сторони, порядок укладення, зміст, форма. Сфера застосування

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди).

Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.(оферта,акцепт)

- Форма договору найму повинна відповідати загальним положенням про форму правочину (ст.ст. 205-209 ЦК). Спеціальних положень щодо форми загального договору найму ЦК не містить. Разом з тим, у ньому встановлені особливості форми окремих різновидів договору найму.

Зміст договору найму складають його умови.

- Предмет договору.

Стаття 760. Предмет договору найму

1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена ндивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

На думку Мартина В.М. предметом договору найму можуть бути і споживні речі, якщо вони використовуються не за їх цільовим призначенням.

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

2. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відплатність за договором.

Стаття 762. Плата за користування майном

1. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за користування майном може вноситися за виборосрін у грошовій або натуральній формі.

Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний

перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

5. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

- Строки у договорі найму.

Стаття 763. Строк договору найму

1. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

2. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

3. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна (Наприклад максимальний строк дії договору оренди землі складає 50 років).

Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Стаття 764. Правові наслідки продовження користування майном

після закінчення строку договору найму

1. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

- Ризики у договорі найму.

Стаття 772. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі

1. Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

54. Оренда державного майна. Суб`єкти та об`єкти договору оренди державного майна

- Належить до групи договорів про передання майна у тимчасове користування.

За договором оренди державного та комунального майна одна сторона орендодавець зобов’язується передати у строкове платне користування державне або комунальне майно орендареві, необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За загальною характеристикою договір оренди державного та комунального майна є: