- •1. Цивільне право в системі галузей права
- •Метод диспозитивності.
- •Абсолютна диспозитивність (ст. 11 цк- дії осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки;
- •Встановлюється у довіреності; якщо не встановлено, то діє до її припинення).
- •3. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •7. Поняття та види юридичних осіб
- •Порука і гарантія
- •Зміст договору:
- •50. Договір поставки.
- •(Стаття 712 цк)
- •1) Односторонній або двосторонній
- •2) Реальний або консенсуальний
- •3) Відплатний;
- •4) Ризиковий (алеаторний)
- •Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •1) Двосторонній;
- •2) Консенсуальний;
- •3) Відплатний.
- •1) Двосторонній;
- •3) Відплатний.
- •1) Двосторонній;
- •2) Реальний або консенсуальний;
- •3) Відплатний.
- •61. Договори перевезення. Види перевезень. Укладення та оформлення договорів перевезення
- •1) Односторонній або двосторонній;
- •2) Реальний або консенсуальний;
- •3) Безвідплатний.
- •63. Договір страхування
- •IV За методами надання:
- •V За строками погашення:
- •VI За метою надання:
- •Окремі види зобов’язань із завдання шкоди.
- •Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •79. Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми, недієздатними та особами, не здатними розуміти значення своїх Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •Стаття 1216. Поняття спадкування
- •Стаття 1217. Види спадкування
- •Стаття 1268. Прийняття спадщини
Стаття 1268. Прийняття спадщини
1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленому Кодексі, він не заявив про відмову від неї.
4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою — четвертою статті 1273 цього Кодексу.
5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Глава 89 ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА СПАДЩИНУ
Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Стаття 1297. Обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину
1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.
Стаття 1299. Державна реєстрація права на спадщину
1. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
2. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
1. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
89. Пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців
90. Склад спадщини. Час і місце відкриття спадщини
Склад спадщини має деякі особливості:
по-перше, у порядку спадкування переходять лише ті права та обов'язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смертіпо-друге, права та обов'язки спадкодавця переходять до правонаступників як єдине ціле з урахуванням усіх забезпечувань та обтяжувань. по-третє, деякі права та обов'язки особи не входять до складу спадщини і не переходять до правонаступників. Це такі права та обов'язки, що безпосередньо пов'язані з особистістю спадкодавця. Згідно зі ст. 1219 ЦК України до них, зокрема, належать:
особисті немайнові права;
право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
права та обов'язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з його особою й у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою (ст. 608 ЦК України).
Склад спадщини (обсяг прав та обов'язків спадкодавця), коло спадкоємців, виникнення права на спадкування та деякі інші важливі моменти, пов'язані з часом відкриття спадщини. Важливе значення має точне визначення дня смерті спадкодавця. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. Визначення місця відкриття спадщини важливе тому, що саме за ним здійснюються заходи щодо охорони спадкового майна та видаються свідоцтва про право на спадщину.
